НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2009 року справа № 2-А-1946-09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суду Волинської області в складі головуючого судді Ушакова М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд,—
встановив:
10 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
До судового розгляду справи сторони подали до суду письмові заяви, в яких просять адміністративну справу розглядати у їх відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку та перебувала на обліку в Нововолинському управлінні праці та соцзахисту населення. Відповідачем було призначено та виплачено одноразову допомогу при народженні дитини. Крім того відповідачем з 04 березня 2008 року по травень 2009 року їй була призначена і виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік».
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказане положення Закону «Про Державний бюджет на 2008 рік» визнано неконституційним.
Позивач вважає, що згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна бути надана у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років. Оскільки в 2008 році розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років становив : з 01 січня 2008 року - 526 грн., з 01 квітня 2008 року – 538 грн., з 01 липня 2008 року – 540 грн., а з 01 жовтня 2008 року – 557 грн., тому вважає, що їй не доплачено за період з 04 березня 2008 року по даний час допомоги в розмірах передбачених чинним законодавством. Просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 04 березня 2008 року по даний час допомогу передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», також просить визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку - неправомірними.
В письмових запереченнях відповідач позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що при здійсненні будь-яких виплат відповідач керується вимогами Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік і не може проводити виплати більші, оскільки це не передбачено статтею видатків і є порушенням фінансової дисципліни. Відповідач зазначає, що відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, та слід врахувати той факт, що після винесення рішень Конституційним Судом України зміни щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, визначеному законом, не вносились. Просить в позові відмовити, враховуючи пропущення строку звернення до суду, і всі судові витрати покласти на позивача.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Прожитковий мінімум для дітей до 6 років встановлений ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» з 01 січня 2008 року - 526 грн., з 01 квітня 2008 року – 538 грн., з 01 липня 2008 року – 540 грн., а з 01 жовтня 2008 року – 557 грн.
Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 р. дію ч.1 ст.15 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років. Встановлено, що вказана допомога здійснюється у розмірі ,що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зазначені вище положення Закону «Про Державний бюджет на 2007 рік» були визнані неконституційними, тому втратили чинність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 р по справі № 1-37/2008 (про збалансованість бюджету) Конституційний Суд виходить з правових позицій, висловлених ним, зокрема у Рішенні від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 та Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Ці позиції полягають у тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів, цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або ії окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Судом встановлено, що позивач має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження (а.с.4).
З довідки, виданої відповідачем за №973 від 22 червня 2009 року (а.с.5) вбачається, що позивачу нараховано та виплачено допомогу по догляду за дитиною за 2008 рік у таких розмірах: за березень 2008 року – 117,42 грн.; за квітень – 130,00 грн.; за травень – 130,00 грн.; за червень – 130,00 грн.; за липень – 130,00 грн.; за серпень – 130,00 грн.; за вересень – 130,00 грн.; за жовтень – 130,00 грн.; за листопад – 130,00 грн.; за грудень – 130,00 грн. Всього за 2008 рік їй виплачено допомоги – 1287,42 грн. За період з січня по травень 2009 року позивачці виплачено 650,00 грн. допомоги.
Суд вважає, що відповідач зобов’язаний нарахувати та сплатити позивачу допомогу з розрахунку встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Згідно із ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено ст.100, ст.102 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом, а пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений.
Як зазначає позивач, вона лише в червні 2009 року дізналася про порушення своїх прав, оскільки була зайнята доглядом за дитиною, тому своєчасно не звернулась до суду з позовом. Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює даний процесуальний стро
Таким чином, в суді встановлено факт неправомірних дій щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною позивачу, належної згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними положення Закону, що зупиняв дію зазначеної норми, а саме з 22 травня 2008 року.
Виходячи із встановленого, суд задовольняє адміністративний позов частково і визнає дії відповідача – суб’єкта владних повноважень - неправомірними і зобов'язує нарахувати та виплатити суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме: по догляду за ОСОБА_2 починаючи з 04 березня 2008 року і до 31 травня 2009 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.11, ст.19, ст.94, ст.99, ст.100, ч.3 ст.122, ст.158, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163 КАС України, та підставі ст.3, ст.22, ст.51, ст.95, ст.152 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-УІ від 28.12.2007 р., Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 26-рп/2008 р. від 27 листопада 2008 р., суд, —
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме по догляду за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 04 березня 2008 року і до 31 травня 2009 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 04 березня 2008 року і до 31 травня 2009 року у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, передбачений ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков