Справа № 2-1299/09

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 року                                    Бериславський районний суд  Херсонської області

                                                                    у складі  головуючого судді              Сіянка В. М.            

                                                                    за участю секретаря                           Третьякової Т. М.

                       представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області  в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування житлом та зняття з реєстрації, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах громадян, еміграції та реєстрації фізичних осіб Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зняття їх з реєстрації за адресою: с. Шляхове Бериславського району Херсонської області вул. Садова, 14, посилаючись на те, що вони за рішенням Бериславського районного суду Херсонської області, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області являються власниками даного будинку, в якому також зареєстровані відповідачі як колишні власники будинку та не бажають добровільно знятися з реєстрації за адресою належного їм на праві власності будинку. З посиланням на ст. ст. 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», ст. ст. 98, 150 ЖК України просили задовольнити позов.    

В судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, з підстав, зазначених в позові, з урахуванням доповнень, додатково просили визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком № 14 по вул. Садова в  с. Шляхове Бериславського району Херсонської області з посиланням на статті 71, 72 ЖК України, оскільки відповідачі не проживають у будинку понад шість місяців, тобто з серпня 2006 року.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_2 позов не визнали через його безпідставність та необґрунтованість. Відповідач заперечував проти задоволення позову на тих підставах, що він є належним власником даного будинку згідно свідоцтва про право власності, в нього немає іншого житла, він є інвалідом другої групи, проживає у будинку своєї дружини, яка погрожує розірвати шлюб та вигнати його зі свого будинку.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи (а. с. 34, 35).

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Суд вважає за можливе, за відсутності заперечень учасників, розглянути справу у відсутність відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та представника третьої особи, в порядку ст. 169 ЦПК України.  

Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши домову книгу, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі на підставі рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 09.04.2009 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25.06.2009 року є власниками будинку  № 14 по вул. Садова в  с. Шляхове Бериславського району Херсонської області, право власності яких зареєстровано у відповідному реєстрі 11.08.2009 року (а. с. 7-13).

Як власники будинку позивачі зареєстровані та проживають в ньому зі своєю сім’єю, що підтверджується довідкою Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та відмітками про реєстрацію в паспортах позивачів (а. с. 5-6, 15).

Окрім позивачів у належному їм будинку № 14 по вул. Садова в  с. Шляхове Бериславського району Херсонської області зареєстровані відповідачі, що підтверджується довідкою Шляхівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (а. с. 14), оглянутою в судовому засіданні домовою книгою на зазначений вище будинок та не заперечується відповідачем.

Відповідачі не проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2006 року, що  не заперечується відповідачем ОСОБА_5, який з серпня 2006 року проживає без реєстрації в будинку № 18 по вул. Садова в  с. Шляхове Бериславського району Херсонської області, який належить його дружині ОСОБА_2, тобто забезпечений житлом.

Згідно ч. 4,  5 ст. 9 ЖК України ніхто не можу бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

За ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян.  

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання чи місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

За ч. 1 ст. 7  Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється відповідними органами на підставі остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою).

ОСОБА_8 не покладає на суди повноваження зняття з реєстрації місця проживання осіб, а тому обраний позивачами спосіб захисту цивільного права у вигляді зняття відповідачів з реєстрації за вказаною в позові адресою не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та не може бути застосований судом, а тому вимога позивачів про зняття відповідачів з реєстрації задоволенню не підлягає.

Натомість вимога позивачів про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком підлягає задоволенню, оскільки відповідачі не проживають у будинку позивачів, використовують будинок не за цільовим призначенням, тобто не для проживання, а виключно для реєстрації місця проживання, що порушує права позивачів як власників будинку, зазначені у ст. 150 ЖК України та ст. ст. 317, 319 ЦК України, а іншого порядку, результатом якого є зняття відповідачів з реєстрації в будинку позивачів, законодавством не передбачено (окрім зняття з реєстрації в добровільному порядку).

Визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком є підставою для зняття їх з реєстрації у зазначеному будинку, відповідно до ч. 1 ст. 7  Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» при відповідному зверненні до служби у справах громадян, еміграції та реєстрації фізичних осіб Бериславського РВ УМВС України в Херсонській області у встановленому законом порядку.  

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на ту обставину, що саме він є належним власником вказаного будинку, судом не приймаються, оскільки дане питання було вирішене при розгляді цивільної справи № 2-150/09 та спростовуються рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 09.04.2009 року по даній справі, яке має для суду преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Посилання позивачів на ст. ст. 71, 72, 98 ЖК України є безпідставним, оскільки при розгляді спорів, пов’язаних з користуванням житловими будинками, належними громадянам на праві приватної власності слід виходити з норм глави 6 розділу ІІІ ЖК України та нормами ЦК України.

Посилання позивачів на ч. 2 ст. 48 Закону України «Про власність» є безпідставним, оскільки даний закон на момент набуття позивачами права власності на будинок втратив чинність.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 150 ЖК України, ст. ст. 11, 16, 316, 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.10, 11, 57-66, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання такими, що втратили право користування житлом та зняття з реєстрації задовольнити частково.

    Визнати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим будинком № 14 по вул. Садова в с. Шляхове Бериславського району Херсонської області.

    В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, встановленого ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя                                                      В. М. Сіянко