ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5881/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИЛА:

14.11.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" (далі по тексту - ТОВ "100 ШИН+", позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Одеської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач) в якому просило суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем за 1-м методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як зазначає позивач, ним при розмитненні товару, було надано усі передбачені митним законодавством обов'язкові документи, які не містили розбіжностей. Наведені ж митним органом підстави щодо коригування митної вартості є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим митницею неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів у спірному Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " 100 ШИН+" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд.8, код ЄДРПОУ 38012976) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, код ЄДРПОУ 39441717) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно зовнішньоекономічного договору № 100Т-ROAD від 28.06.2017 року, укладеного з "QINGDAO RUIGAO INTERNATIONAL LOGISTIC CO., LTD" (а.с. 14-16), на підставі проформи № 2017190874/07/11 від 13.07.2017 року (а.с. 17) та інвойсу № EХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року (а.с. 20), Позивачем від вказаної компанії отримані шини пневматичні у кількості 490 штук, загальною вартість 64690,50 дол. США.

04.09.2015 року ТОВ "100 ШИН" до митного оформлення був заявлений товар - шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів, виробник: "QINGDAO RUIGAO INTERNATIONAL LOGISTIC CO., LTD", торговельна марка: "ROADSHINE", країна виробництва: CN, за митною декларацією №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року (а.с. 21-22).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару позивачем були подані наступні документи: пакувальний лист від 22.08.2017 року, рахунок-проформа №2017190874/07/11 від 13.07.2017 року, рахунок-фактура (інвойс) № ЕХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року, коносамент № EGLV159700017492 від 29.08.2017 року, навантажувальний документ №245 від 18.10.2017 року, сертифікат про походження товару №17С3702М8541/00068 від 22.08.2017 року, банківський платіжний документ від 08.08.2017 року, банківський платіжний документ від 04.10.2017 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 22.08.2017 року, розрахунок ціни (калькуляція) № ЕХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 100Т-ROAD від 28.06.2017 року та інші документи, перелічені в графі 44 митної декларації №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року (а.с. 27-28).

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: 1) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 2) в копії митної декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року зазначено реквізити коносаменту, номер якого відрізняється від поданого до митного оформлення; 3) в наданих до митного оформлення банківських платіжних відсутні підписи та печатки посадових осіб банку; 4) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів (а.с. 32).

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також переклад експортної декларації українською мовою.

Листом від 20.10.2017 року декларант повідомив відповідача, що не має можливості надати всі витребувані документи. (а.с. 94-96)

З огляду на неподання Позивачем додаткових документів, витребуваних Відповідачем, на підставі ч.1 ст.55 МК України, останнім було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено її за резервним методом до 2,21 дол. США за 1 кг, про що прийнято відповідне рішення №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року (а.с. 103-104).

На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості товару Відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року (а.с. 105-106).

Не погоджуючись з рішенням митного органу, 23.10.2017 року Позивачем була подана нова вантажна митна декларація № UA500030/2017/016194, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу X МК України (а.с. 33-34).

Не погоджуючись із вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем надавались до митного органу документи, що підтверджують заявлену у декларації вартість товару, рішення відповідача про відмову в прийнятті такої декларації та коригування вартості товару є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст.53 МК України - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом позивача до митниці подано наступні документи: пакувальний лист від 22.08.2017 року, рахунок-проформа №2017190874/07/11 від 13.07.2017 року, рахунок-фактура (інвойс) № ЕХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року, коносамент № EGLV159700017492 від 29.08.2017 року, навантажувальний документ №245 від 18.10.2017 року, сертифікат про походження товару №17С3702М8541/00068 від 22.08.2017 року, банківський платіжний документ від 08.08.2017 року, банківський платіжний документ від 04.10.2017 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 22.08.2017 року, розрахунок ціни (калькуляція) № ЕХ-ТУRЕ884/17 від 22.08.2017 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 100Т-ROAD від 28.06.2017 року та інші документи, перелічені в графі 44 митної декларації №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року (а.с. 27-28).

Під час візуального контролю поданих разом з митною декларацією документів Відповідачем було встановлено, що ці документи містять розбіжності, зокрема: 1) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 2) в копії митної декларації країни відправлення № 4210020170000017445 від 22.08.2017 року зазначено реквізити коносаменту, номер якого відрізняється від поданого до митного оформлення; 3) в наданих до митного оформлення банківських платіжних відсутні підписи та печатки посадових осіб банку; 4) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, калькуляції тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів (а.с. 32).

Таким чином, на думку відповідача, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також переклад експортної декларації українською мовою.

З матеріалів справи вбачається, що на вказану вимогу митниці декларантом позивача 20.10.2017 року було надано до митниці лист-заперечення, у якому висловлена незгода з вимогою надання додаткових документів, а також надано переклад експортної декларації країни відправлення, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 28.06.2017 року, а також декларацію № UA500030/2017/012680, за якою було оформлено аналогічний товар. Представник відповідача зазначив, що оскільки декларантом не було подано в установлений строк необхідних документів, що могли б усунути вказані розбіжності, митний орган визначив митну вартість товару самостійно на підставі наявних у нього відомостей за резервним методом, про що було прийнято відповідне рішення. Таким чином, відповідач вважає, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів Позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості, діяла у відповідності до вимог законні та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення заявленого адміністративного позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що представником позивача до суду першої інстапнції були наданні пояснення (а.с.137-141), в яких представник позивача додатково зазначив, що відповідачем не було взято до уваги той факт, шо експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, до того ж містить данні про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування кількість та ціну товару, номера контейнерів, що в повній мірі співпадають з даними зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах на підставі яких була здійснена зовнішньоекономічна операція.

Таким чином, на думку представника позивача, посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою не відповідає дійсності, до того ж відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товаросупровідних документів не впливає на числові значення складових митної вартості. Твердження відповідача щодо відмінностей реквізитів коносаменту в копії митної декларації країни відправлення від поданих до митного оформлення, на думку Позивача не відповідає дійсності, і спростовується документами, у копії митної декларації країни відправлення № 421020170000017445 від 22.08.2017 року, в графі що має назву "Номер букінгу (коносаменту)" зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні. Позивач зазначає, що посилання Відповідача на відсутність інформації щодо включення/не включення вартості пакування до складових митної вартості є безпідставними, оскільки відповідно до п. 7.1. зовнішньоекономічного контракту №100Т-ROAD, товар поставляється без пакування.

Представник позивача зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Митним органом було обрано метод на рівні митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, при цьому в рішенні про корегування митної вартості відповідач зазначив, що рівень митної вартості ідентичних товарів є більшим - 2,21 дол. США за кг. нетто.

На думку позивача, митний орган мав об'єктивну можливість виконати вимоги п. 4 ст. 59 МК і взяти за основу для визначення митної вартості товарів ВМД № UА500030/2017/012680 від 29.08.2017 року, оскільки вказаною митною декларацією було здійснено оформлення оформлення ідентичного товару який був поставлений на митну територію України тим самим Постачальником, для того самого Покупця, на тих самих умовах, за тим самим контрактом, проте вказана інформація не була взята митним органом до уваги.

Враховуючи викладене, позивач зазначає, що відповідач був зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності, проте Відповідачем зазначених дій вчинено не було, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже з огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції зазначає, що з приводу розбіжностей, виявлених відповідачем в сумах товару, зазначених в рахунку-проформі, з даними, зазначеними в комерційному інвойсі, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки за умовами зовнішньо економічного договору кількість та вартість товару визначається комерційним інвойсом, рахунок-проформи в даному випадку не є документом, що підтверджує митну вартість товару.

З приводу доводів апелянта на не неможливість ідентифікації даних декларації країни відправлення з заявленою до розмитнення партією товарів, судова колегія зазначає, що наявні в матеріалах справи експортна декларація, рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, коносамент дають можливість ідентифікувати мину декларацію з конкретною поставкою.

Щодо відсутності в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах підписів та печаток посадових осіб банку, судова колегія зазначає, що оскільки в нижньому правому куті цих документів міститься відмітка - "TASCOMBANK JSC (FORMERLY BANK STANDART) виконано, дата (08.08.2017 та 04.10.2017, а.с. 18-19), код банку MUNIUA22, електронний підпис є коректним", свідчить про те, що вказані доручення проведені банком та підписані електронним цифровим підписом.

Також судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги посилань апелянта на кримінальне провадження №32017160020000016, в ході якого в офісному приміщенні ТОВ "100ШИН+" виявлені печатки (кліше) нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час ввезення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись у даний час, оскільки за відсутності відповідного судового рішення у кримінальній справі вони не несуть жодних правових наслідків.

В свою чергу, дослідивши надані позивачем до митного органу документи, колегія суддів встановила, що останні дають можливість ідентифікувати товар, його числові значення, та вартість, чим спростовуються доводи апелянта про неможливість здійснення митного оформлення товару за заявленою позивачем митною вартістю, тобто за ціною договору, необхідність у витребуванні додаткових документів та у застосуванні другорядних методів визначення митної вартості товарів.

До митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та які, як встановлено під час розгляду справи, давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товарів. А відтак, витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, що свідчить про неправомірність рішення митного органу у неприйнятті митної декларації і відмові митного оформлення товарів та коригування їх митної вартості.

Колегія суддів вважає, що Одеською митницею ДФС, як суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих нею рішень, не доведено, які відомості наданих декларантом документах є сумнівними та в чому полягають наявні в нього сумніви, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення за резервним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною угоди, а також не спростовано те, що надані позивачем митному органу документи були достатніми для визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Натомість доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ " 100 ШИН+", за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки ці дії Відповідача самі по собі не породжують будь-яких правових наслідків для Позивача, не змінюють стану його суб'єктивних прав та обов'язків, а відтак не є юридично значущими діями, які можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді.

Обов'язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення.

Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00292 від 20.10.2017 року та рішення про коригування митної вартості №UA500030/2017/000034/2 від 20.10.2017 року.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Дата складення та підписання повного судового рішення - 14.09.2018 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.

Судді Яковлєв О.В. Запорожан Д.В.