Справа №22-596 2006р.

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції - Порох К.Г.

Доповідач - Перцова В.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2006 року червня 14 дня Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого                  Перцової В.А.

Суддів                            Козлова С.П., Поветкіна В.В.

При секретарі                 Сидоренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя і по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 1/2 частини позики на будівництво жилого будинку, -

Встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Васильківського районного суду від 13 грудня 2004 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 до нього про розділ майна подружжя, визнано за кожним з них право власності на 1/2 частину майна, виділено ОСОБА_1 1/2 частина жилого будинку АДРЕСА_1 вартістю 19561 грн. і інше майно на суму 4719,5 грн., йому - 1/2 частина зазначеного будинку вартістю 16961 грн. та інше майно на суму 4020 грн., стягнуто з ОСОБА_1 на його користь різницю у вартості 1/2 частини будинку - 1300 грн.,а з нього на користь ОСОБА_1 - витрати по сплаті держмита - 105,8 грн., за проведення експертизи - 253,6 грн., за надання юридичної допомоги -230 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги він посилається на те, що районний суд невірно застосував норми матеріального права, не вирішив всі питання, пов'язані з розділом будинку, не постановив рішення по заявленим ним позовним вимогам, не залучив до участі в справі кредитора - підприємство яке видало позику на будівництво.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розділ майна подружжя в тому числі, жилого будинку, виходив з равності часток сторін, можливості поділу будинку в натурі.

Але при цьому суд припустив порушення норм матеріального і процесуального права, не з'ясував всі обставини, які мають значення для вирішення спору.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватні власності громадян на жилий будинок", якщо суд вирішує питання про розділ будинку з відхиленням від розміру часток кожного власника, він визначає новий розмір часток з присудженням відповідної грошової компенсації, в рішенні суд забов'язаний зазначити, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку вона складає.

Районний суд зазначені роз'яснення не врахував і, виділивши кожному із сторін частину жилого будинку, яка не відповідає 1/2 частині, не визначив конкретний розмір кожної із цих частин, виходячи з ії вартості, не визнав право власності за сторонами на фактично виділені їм частини будинку.

Суд також не врахував, що, згідно висновків про розділ будинку за варіантом обраним судом необхідно провести переобладнання і перепланування, узгодити улаштування опалювальних приборів всередені будинку з управлінням газового господарства (а.с.84) і не зазначив в рішенні, хто саме із сторін повинен виконати відповідні переобладнання і перепланування, не з'ясував, чи є згода управління газового господарства на улаштування опалювальних приборів в конкретних приміщеннях.

Таким чином суд постановив рішення, виконання якого може бути утруднено і неможливе в примусовому порядку.

Суд також не перевірив доводи ОСОБА_2 про те, що виділений йому лінолеум частково знаходиться в частині будинку, виділеній ОСОБА_1, і не з'ясував чи враховувалась вартість покрияття при визначенні вартості кожного із приміщень будинку, чи підлягає воно окремому розділу.

Крім того, при розгляді зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення 1/2 частини позики на будівництво спірного жилого будинку, районний суд, на порушення ст. 108 ЦПК України (1963р.), не залучив до участі в справі підприємство, що надало позику, в той час як рішення по справі впливає на його права та інтереси.

Виходячи з наведеного апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду - скасувати і справу направити на новий розгляд на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 311,315 ЦПК України, апеляційний суд, -

Ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Васильківського районного суду від 13 грудня 2004 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з цього часу.

Судді                                                                                            підписи

З оригіналом згідно: Доповідач      В.А.Перцова