Судове рішення #7384640

                                                                                     

        Справа №  1- 146\2009

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 жовтня 2009 року

Баранівський районний суд Житомирської області в складі судді Хохлюк Г.О. , секретаря судових засідань  ОСОБА_1. з участю  прокурора  Пшевлоцького Й.Д..,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2.  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України,  вз, ІНФОРМАЦІЯ_4,  працюючого в ТОВ « Новоград-Волинський Транс Сервіс», несудимого

за ст. . 296 ч.1  КК України,

ВСТАНОВИВ:

 27 квітня 2009 року близько 12-ї години 30 хвил. ОСОБА_2.,  перебуваючи  на вулиці І. Франка в селі Радулин Баранівського району Житомирської області , умисно грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства  підійшов до гужового воза, на якому їхав ОСОБА_3, схопив його за одяг, притиснув до воза та безпричинно наніс численні удари руками по голові,  заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та саден на спинці носа, саден на підборідді справа, на передньо-лівій поверхні шиї, синців в лобній ділянці справа, у виличних ділянках та на вухах.

ОСОБА_2. діяв зухвало, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, оскільки  бив потерпілого на вулиці в присутності інших громадян, безпричинно заподіяв йому  легкі тілесні ушкодження.

Підсудний  ОСОБА_2 під час досудового слідства і   в судовому засіданні фактично  вину визнав частково і показав, що його батьки проживають по сусідству з  сім»єю ОСОБА_3 та протягом десяти років мають погані стосунки з ними. 27 квітня 2009 року  він приїхав до батьків в село Радулин. Близько о 12-ї години 30 хвл. він знаходився на вулиці біля господарства батьків та побачив, що по вулиці на гужовому возі, завантаженому сіном,  їде ОСОБА_3 Він зупинив його та вирішив вияснити чому той весь час чіпляється до його батьків, але ОСОБА_3  відразу взяв в руки вила. Він схопив ОСОБА_3 за руку, у якій той тримав вила,  другою рукою взяв його за одяг в області грудини і так тримав його.  ОСОБА_3 почав кричати та ображати його нецензурними словами. В цей час з будинку вийшов його батько ОСОБА_4 та забрав у ОСОБА_3 вила. Коли ОСОБА_3 зсунувся з воза на землю, тоді вони почали битися. Він наніс ОСОБА_3 декілька ударів в обличчя та по тілу. ОСОБА_3 також наніс йому декілька ударів в обличчя. Він також мав тілесні ушкодження, але  до судово-медичного експерта не звертався.

Дослідивши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що вину підсудного доведено повністю як його показаннями так і іншими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3. показав, що  дійсно його сім»я та сім»я ОСОБА_4 перебувають у поганих стосунках із за спору про землю, але винним у цих спорах є батько підсудного, який вчиняє незаконні дії, викидає сміття біля його господарства, викопав ямки  за огорожою не на своїй садибі з тим, щоб ніхто не міг проїхати.. 27.04.2009 року близько 10-ї години він гужовим возом поїхав по сіно. Коли повертався додому, то їхав на возі лежачи. Коли він доїхав до господарства ОСОБА_4, до нього безпричинно підбіг підсудний  ОСОБА_2, накинув йому на шию резиновий шланг та почав душити, а ОСОБА_4 почав бити його по голові кулаками. Він намагався дотягнутися руками до вил з тим, щоб захищатись, але йому це не вдалося.  ОСОБА_4 забрав вила та кинув їх у двір. Коли він викрутився та випав з воза ОСОБА_2 та ОСОБА_4 наносили йому удари ногами по різним частинам тіла. На вулицю вибігла ОСОБА_5 та наказали припинити побиття і вони послухали її.

Свідок ОСОБА_4 показав, що дійсно його сім»я та сім»я ОСОБА_3 перебувають у поганих стосунках протягом 10 років. ОСОБА_3 кум його сина ОСОБА_2 27.04..2009 року до нього приїхав його син ОСОБА_2, щоб допомогти по господарству.  Близько 12 год. 30 хвил. він поливав город та почув крики з дороги, пішов туди та побачив, що  ОСОБА_3 схопив вила та хтів вдарити його сина ОСОБА_2, а тому він  забрав у нього вила та кинув їх собі у двір. Його син та ОСОБА_3 почати битися. Він розтягував їх. В цей час ОСОБА_3 наніс йому декілька ударів по тулубу та в плече та вимагав повернути вила. Він кинув йому вила на віз і ОСОБА_3 поїхав додому. Він не заперечує, що викидав сміття біля господарства ОСОБА_3, що викопав ямки на землях загального користування біля свого господарства з тим, щоб скосити там траву та не дати можливостві мешканцям села їздити по цій землі.

Вина ОСОБА_2. підтверджується також повідомлення про цей злочин ( а.с.5) , протоколами очних ставок між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та  ОСОБА_4 , із яких видно, що потерпілий ОСОБА_3 підтримав свої показання щодо обставин події ( а.с. 36,37),  протоколами виїмки та огляду речових доказів-  зубного протеза, сорочки та куртки потерпілого ОСОБА_3 , із яких видно, що вказані  речові докази були пошкоджені  під час бійки ( а.с. 52-53) висновком судово-медичної експертизи за № 190 від 4.07.2009 року , із якого видно, що потерпілому ОСОБА_3 В.О.27.04..2009 року тупим предметом  були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та саден на спинці носа, саден на підборідді справа, на передньо-лівій поверхні шиї, синців в лобній ділянці справа, у виличних ділянках та на вухах, що підтверджує показання потерпілого в тій частині, що його душили за шию, били по обличчю ( а.с. 49).

Жодних підстав вважати, що потерпілий ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження чи побої підсудному та  ОСОБА_4 немає, оскільки доказів цього у справі немає.

Жодних підстав чіпати потерпілого у підсудного того дня.я не було.

  Суд кваліфікує дії  ОСОБА_6 за ст.  296 ч.1 КК України , оскільки він вчинив хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.

Особлива зухвалість виразилась в тому, що він нахабно поводив себе,   що було поєднано з насильством, що спричинило потерпілому легкі  тілесні ушкодження.

Зробив він це з явною неповагою до суспільства - нахабно виявив очевидне для потерпілого та інших осіб зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності.

При обрані покарання  підсудному  суд враховує   ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.  Обставин, що обтяжують  чи пом»якшують покарання, не виявлено.

Підсудний ОСОБА_2   раніше не судимий,  характеризується позитивно, вину визнав частково.

Підсудний під час розгляду справи заявляв клопотання про  звільнення його від кримінальної відповідальності та передачу його на поруки трудовому колективу ТОВ « Новоградтранссервіс», надав суду відповідне клопотання колективу та  виписку з протоколу загальних зборів цього колективу, але  в кінці судового засідання він це клопотання не підтримав і просив обрати йому покарання у вигляді одного року обмеження волі з випробуванням.

Потерпілий та прокурор вважають, що клопотання колективу не підлягає задоволенню, оскільки підсудний не розкаявся у вчиненому, не попросив пробачення у потерпілого, не відшкодував шкоду навіть частково і не запевнив суд, що аналогічних дій вчиняти не буде. Спочатку він обіцяв потерпілому відшкодувати шкоду, а тому суд двічі оголошував перерву по справі, але  свою обіцянку підсудний не виконав, послухавши заяву батька про те, що ніякої шкоди потерпілому син відшкодовувати не буде.

Під час розгляду справи підсудний обіцяв усунути причини  для конфліктів, засипати ямки, незаконно викопані батьком на землях загального користування, але цю обіцянку також не виконав, що ще раз свідчить про відсутність каяття..

А тому суд також приходить до висновку, що вказане клопотання колективу задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст. 47 КК України звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки можливе лише за умови щирого каяття.

Потерпілий  ОСОБА_3 вважає, що ОСОБА_2 слід обрати покарання і покладається на думку суду з цього приводу .

Суд враховуючи тяжкість злочину, особу винного, приходить до висновку, що ОСОБА_2 може виправитись без відбування покарання, а тому застосувує до нього  ст. 75 КК України.

.

Речові докази слід залишити потерпілому.

Судові витрати по справі  відсутні.

Вирішуючи питання про цивільний позов суд приходить до наступного.

Потерпілий ОСОБА_3 під час судового слідства заявив цивільний позов до підсудного  про відшкодування  матеріальної шкоди в сумі 1379,96 грн. та моральної шкоди в сумі 2000 гривень, посилаючись на те, що  ОСОБА_2 вибив йому верхні зуби, які прийшлось вставляти, на що він витратив 840 грн.. Витрати на поїздки до лікаря ( на бензин) складають 539,96 грн..

Моральна шкода полягає в тому, що він  страждав від болю, завданого підсудним, доки ремонтував зуби не міг нормально харчуватись, він переніс нервовий стрес, у нього боліла голова та шия.Він нервував під час ддосудового слідства, змушений був неодноразово їздити до слідчого, до суду , нервує до цього часу, жодної копійки шкоди йому не відшкодовано, причину конфліктів не усунуто.

Підсудний ОСОБА_2. позов визнав частково, погодився відшкодувати лише витрати, пов»язані з виготовленням зубного протезу в сумі 840 грн.

Решту позовних вимог він не визнав, заявив, що підстав відшкодовувати моральну шкоду та витрати на бензин  немає.

Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Позов в частині витрат на виготовлення зубного протезу в сумі 840 грн. підтверджується приєднаною до справи довідкою , цей позов визнав підсудний, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню

Позов в частині витрат на бензин незрозомілий, на його підтвердження не додано належні  та обгрунтовапні докази, а тому його слід залишити без розгляду.

Позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню повністю, зважаючи на моральні страждання потерпілого та негативну поведінку підсудного.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого. ст.  296 ч.1 КК України та призначити йому покарання за цим законом  -  два роки  обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину та  виконає обовязки, покладені на нього судом.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обовязки:

0.   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

0.   повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи;

0.   періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 в відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, 840 грн., моральної шкоди  2000 грн, а всього 2840  грн.

Решту позовних вимог залишити без розгляду.

Речові докази- сорочку, захисну куртку та зубний протез, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_7, залишити потерпілому.

 

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Баранівський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя

Копія вірна                                                                                       суддя  Г.О.  Хохлюк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація