У Х В А Л А

18 вересня 2018 року              м. Чернігівсправа № 927/266/18

          Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши заяву представника Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Чернігіврайагролісгосп” від 18.09.2018 про відвід судді у справі

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави в особі

Позивача-1: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області,

код ЄДРПОУ 38053846, вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

позивача-2: Анисівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04416594, вул. Герасименка, 20, с. Анисів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15560

до відповідача: Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Чернігіврайагролісгосп”,

код ЄДРПОУ 05389161, вул. Шевченка, 119, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552

Предмет спору: про відшкодування 104856,01 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев,

          У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

                                                                     ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивачів - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Анисівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області до Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Чернігіврайагролісгосп” про відшкодування 104856,01 грн збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час рейдової перевірки Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області 18.07.2015 виявлено самовільну рубку 18 дерев дуба в с. Лукашівка Чернігівського району Чернігівської області, про що складено акт № 67/06 від 19.07.2015. Зважаючи на те, що відповідачем не дотримано вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, з останнього підлягає стягненню шкода заподіяна даною незаконною вирубкою дерев в розмірі 104856,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2018 позовну заяву прийнято суддею Бобровим Ю.М., відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.05.2018.

Ухвалою суду від 09.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.08.2018.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/36/18 від 02.08.2018, у зв'язку зі звільненням судді Боброва Ю.М. згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 31.07.2018, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/266/18.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи  визначено суддю Шморгуна В.В.

Ухвалою суду від 02.08.2018 справу прийнято до розгляду, ухвалено провести повторне підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 15.08.2018 та викликано у це підготовче засідання учасників справи.

Ухвалою суду від 10.08.2018 перенесено проведення підготовчого засідання з 15.08.2018 на 30.08.2018 та викликано у це підготовче засідання учасників справи.

У підготовчому засіданні 30.08.2018 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.09.2018.

Ухвалою суду від 31.08.2018 викликано у судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 13.09.2018, учасників справи.

У судовому засіданні 13.09.2018 представником відповідача ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді у зв’язку з тим, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.09.2018 заяву представника відповідача від 13.09.2018 про відвід судді Шморгуна В.В. передано на вирішення іншому судді та оголошено перерву у судовому засіданні до 18.09.2018.

Ухвалою суду від 17.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви відповідача від 13.09.2018 про відвід судді Шморгуна В.В.

У судовому засіданні 18.09.2018 представником відповідача ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді у зв’язку з тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об’єктивності судді Шморгуна В.В. У своїй заяві відповідач просить поновити строк на подання заяви про відвід судді.

Подана заява обґрунтована тим, що відповідач не визнає факту незаконної вирубки дерев та намагається довести ті обставини, які мають значення для вирішення справи, зокрема, відсутність подій, які зазначені в акті перевірки від 19.07.2015 №67/06. У зв’язку з цим, відповідачем у відзиві від 25.06.2018 було заявлено клопотання про огляд доказів у місці їх знаходження, а саме пнів зрубаних дерев, у задоволенні якого суддею Бобровим Ю.М було відмовлено. На думку відповідача, проведення вказаної процесуальної дії є визначальним для вирішення спору.

Як вважає відповідач, оскільки суддя Шморгун В.В. прийняв справу та повернувся у підготовче провадження, тому процесуальні рішення судді Боброва Ю.М., які прийняті під час підготовчого засідання, не мають жодного юридичного значення для судді Шморгуна В.В., а отже на виконання приписів ст. 177, 182 Господарського процесуального кодексу України він мав знову розглянути це питання.

Відповідач зазначає, що суддя Шморгун В.В. проігнорував проведення вказаної процесуальної дії та не вирішив питання про огляд доказів у їх місцезнаходженні, і це свідчить про упередженість та необ'єктивність судді.

Стосовно поновлення строку на подання заяви про відвід відповідач зазначає, що він отримав можливість подати цю заяву після одержання інформації про рішення суду щодо відводу за іншою заявою від 13.09.2018, тобто 18.09.2018.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що при поданні попередньої заяви про відвід судді від 13.09.2018 він вважав, що підстава для відводу, зазначена у такій заяві, буде достатньою для її задоволення. Оскільки у задоволенні заяви про відвід судді Шморгуна В.В. було відмовлено, представник відповідача заявив інші підстави для відводу.   

Прокурор та представник позивача заперечили проти заяви про відвід судді.

Представник позивача вважає, що ця заява подана з порушенням строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, підстав для поновлення строку на її подання немає, а обставини, якими представник відповідача обґрунтовує свою заяву, він міг викласти у попередній заяві про відвід судді, оскільки вони на той час були йому відомі.

За приписами ч. 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як підставу для відводу відповідач у своїй заяві зазначає, що суддею Шморгуном В.В. у підготовчому провадженні не було вирішено питання про огляд доказів у місці їх знаходження за клопотанням відповідача.

При цьому, підготовче провадження було закрито 30.08.2018, про що судом у підготовчому засіданні 30.08.2018 постановлено ухвалу.

Отже, відповідач дізнався про те, що суддею Шморгуном В.В. у підготовчому провадженні не розглядалось клопотання відповідача від 25.06.2018 про огляд доказів у місці їх знаходження, безпосередньо 30.08.2018.

Таким чином, відповідач повинен був подати заяву про відвід судді не пізніше двох днів з дня, коли він дізнався про підставу для відводу, тобто останнім днем подання такої заяви є 01.09.2018.

Заява про відвід судді подана відповідачем 18.09.2018, тобто після встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов’язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки учасником справи у господарському процесі є відповідач саме як юридична особа, необізнаність з певними обставинами справи одного із декількох представників такої особи не може впливати на встановлений ГПК України порядок здійснення відповідним учасником своїх процесуальних обов’язків.

Зазначення відповідачем, що він отримав можливість подати заяву про відвід після одержання інформації про рішення суду щодо відводу за заявою від 13.09.2018, а ці підстави для відводу не зазначались ним у попередній заяві, оскільки він вважав, що заява про відвід від 13.09.2018 буде задоволена, суд не вважає поважними та обґрунтованими причинами  пропуску встановленого строку для подання заяви про відвід.

Заявник повинен повідомити одразу про всі відомі йому підстави для відводу судді. Господарський процесуальний кодекс України прямо встановлює часові обмеження у поданні відповідних заяв і жодним чином не передбачає подання їх з розбивкою на декілька етапів. Зворотнє може свідчити лише про затягування судового процесу.

Оскільки судом причини пропуску строку для подання заяви про відвід судді визнано не поважними, у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку для подання заяви про відвід судді необхідно відмовити.

З огляду на викладене, подання цієї заяви, відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, не дозволяється.

Щодо нерозгляду суддею Шморгуном В.В. клопотання відповідача про огляд доказів у місці їх знаходження, що викликає у відповідача сумнів у неупередженості та об’єктивності судді, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2018 від відповідача надійшов відзив, у якому він просив здійснити огляд речових доказів (пнів 18 дерев дуба, про які зазначено в акті перевірки від 19.07.2015 №67/06, що складений Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області), які не можна доставити до суду, за їх місцезнаходженням – полезахисна смуга поблизу с. Бакланова Муравійка Куликівського району.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження.

Частиною 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України визначено, що процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

За приписами ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

У підготовчому засіданні 09.07.2018 попереднім складом суду (суддя Бобров Ю.М.) постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про огляд доказів у місці їх знаходженні, не виходячи до нарадчої кімнати, що підтверджується технічним записом судового засідання 09.07.2018, та зазначено в ухвалі суду від 09.07.2018, постановленої за результатами проведення підготовчого засідання 09.07.2018.

Отже, питання про проведення огляду речових доказів у місці їх знаходження, відповідно до приписів п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, було вирішено попереднім складом суду, про що беззаперечно було відомо відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ухвала суду від 09.07.2018 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про огляд доказів у місці їх знаходження набрала законної сили 09.07.2018.

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

При цьому відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.  Право на справедливий розгляд в суді, ґарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (справа "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Таким чином, суд вважає неправомірним перегляд клопотання відповідача про огляд доказів у місці їх знаходження, оскільки рішення з цього питання було прийнято судом 09.07.2018.

Господарським процесуальним кодексом України також не передбачено повторного вирішення питань (клопотань), які уже були вирішені судом.

Суд вважає, що твердження відповідача про те, що ухвали, постановлені суддею Бобровим Ю.М. не мають жодного юридичного значення для судді Шморгуна В.В. є помилковими та такими, що не відповідають чинному законодавству України та практиці Європейського суду з прав людини.

Оскільки ухвала суду від 09.07.2018 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про огляд доказів у місці їх знаходження набрала законної сили, вона є обов’язковою і для цього складу суду.

Інших клопотань про огляд доказів у місці їх знаходження, окрім вказаного, до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, суд не повинен збирати докази самостійно.

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, обов’язок довести певні обставини, а також ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, покладається на учасників справи

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об’єктивності судді Шморгуна В.В., а відтак і  про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Cуд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частинами 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява представника відповідача від 18.09.2018 про відвід судді Шморгуна В.В. має бути передана на вирішення іншому судді.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід судді.

Оскільки суд не вважає за необхідне зупиняти провадження у справі, заява про відвід судді Шморгуна В.В. підлягає передачі для розгляду іншому судді без такого зупинення.

У зв’язку з необхідністю вирішення заяви про відвід судді Шморгуна В.В. іншим суддею, суд вважає за необхідне оголосити перерву у цьому судовому засіданні.

Керуючись ст. 13, 14, 35, 39, 119, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд          

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у поновленні пропущеного строку на подання заяви про відвід судді.

2. Заяву представника відповідача від 18.09.2018 про відвід судді Шморгуна В.В. передати на вирішення іншому судді.

3. Оголосити перерву у судовому засіданні до 12:00 04.10.2018.

          Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвалу в частині відмови у поновленні пропущеного строку на подання заяви про відвід судді може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України мережі Інтернет - https://cn.arbitr.gov.ua/sud5028.

Повний текст ухвали складено 19.09.2018.

          Відповідно до п. 17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17-21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

          В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

            Суддя                                                                                        В.В. Шморгун