Справа № 22-3346/2006р.                    Головуючий в І інстанції Болоніна М.Б.

Категорія 27                                                              Доповідач Ремез В.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006р. червень 14 дня. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого - Рудь В.В. Суддів - Можелянської З.М., Ремеза В. А. при секретарі - Худолій Н.А. з участю адвоката - ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.04.2006р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Вільногірської міської  ради депутатів про визнання членом сім'ї наймача жилого приміщення, вселення в жиле приміщення, та визнання приватизації жилого приміщення недійсною, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2005р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення в житлове приміщення та визнання членом сім'ї наймача, посилаючись на те, що вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_5, від шлюбу мають дочку ОСОБА_6. До квітня 2005р. вона разом з дочкою постійно проживала в кв. АДРЕСА_1, де була зареєстрована з письмової згоди відповідачів. Рішенням Вільногірського міського суду від 10.10.2003р. шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_5 було розірвано, і після розірвання шлюбу, вона зареєструвалась в ІНФОРМАЦІЯ_1. В лютому 2004р. вона за проханням чоловіка повернулась в спірну квартиру, і за згодою інших відповідачів стала там проживати, але 15.04.2005р. відповідач ОСОБА_5 вчинив дебош та вигнав її з неповнолітньою дочкою з квартири, позбавив її можливості користуватися нею, у зв'язку з чим позивачка просила суд вселити її та дочку ОСОБА_6 в спірну квартиру, зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні квартирою, та визнати дочку ОСОБА_6 членом сім'ї наймача.

В ході судового засідання ОСОБА_2 змінила та доповнила свої позовні вимоги, та посилаючись на те, ОСОБА_5 виписався з спірної квартири, а відповідачі ОСОБА_3, та ОСОБА_4 30.05.2005р. приватизували вказану квартиру, просила визнати приватизацію квартири недійсною, та зобов'язати виконком Вільногірської міської ради скасувати рішення відносно приватизації спірної квартири /а.с.44, 96-97/.

Рішенням суду ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду незаконне.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на склад сім'ї з трьох осіб була надана кв. АДРЕСА_1. Після укладення в 1999р. шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_2 - позивачка по справі прописалась в зазначеній квартирі зі згоди всіх членів сім'ї та стала в ній проживати. В 2000р. у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 народилась дочка ОСОБА_6, яка також була зареєстрована в спірній квартирі та проживала там разом з батьками.

В жовтні 2003р. сторони розірвали шлюб, і позивачка після розірвання шлюбу залишила спірну квартиру та виїхала разом з дочкою ОСОБА_6 за згодою сторін на інше постійне місце проживання, а 31.01.2004р. виписалась з дочкою із квартири.

В травні 2005р. колишній чоловік позивачки ОСОБА_5 виписався з спірної квартири, а 30.05.2005р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4отримали свідоцтво про право власності на вказану квартиру, в порядку приватизації.

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив, що при повторному вселені позивачки в спірну квартиру, вона у встановленому ст. 65 ЖК України порядку не отримувала згоди всіх наймачів кв.АДРЕСА_1 на проживання а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому колегія суддів вважає, що встановивши вказані обставини на підставі зібраних по справі доказів, суд обгрунтовано прийшов до висновку про відмову позивачці в задоволені її позовних вимог, оскільки обґрунтованість своїх вимог позивачка в ході розгляду справи не навела.

Разом з цим колегія суддів вважає за можливе виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на ст. 107 ЖК України як помилково зазначене.

Доводи ОСОБА_2 про незаконність рішення суду необгрунтовані, оскільки в судовому засіданні встановлено, що при повторному вселені позивачки з неповнолітньою дочкою в спірну квартиру, вона не отримувала в порядку ст. 65 ЖК України згоди інших осіб, які в ній проживають на вселення, а тому суд у відповідності до норм права, якими регулюються виниклі між сторонами правовідносини, обгрунтовано виніс рішення про відмову позивачці в задоволені позову.

Таким чином рішення суду слід залишити без змін а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 304,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.04.2006р. залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 107 ЖК України.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.