Справа №2-а-192/09
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 жовтня 2009 року.
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючої судді Сороки К.М.
При секретарі Кучарській Т.Є
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести належний перерахунок пенсії,-
В с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання провести належний перерахунок пенсії,посилаючись на те,що він є пенсіонером МВС України. Був звільнений зі служби за станом здоров»я в 1989 році. Загальна вислуга склала 29 років. При звільненні з ОВС йому була нарахована пенсія з розміру усіх тоді існуючих видів грошового забезпечення – посадового окладу, окладу за спец звання та процентної надбавки за вислугу років. За весь час знаходження на пенсії йому проводився перерахунок отримуваної пенсії при підвищенні грошового забезпечення відповідних категорій працюючим особам ОВС,як це передбачено ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.
З 02.11.2006 року функції нарахування та перерахунку пенсій з 1 січня 2007 року покладено на органи Пенсійного Фонду України і пенсійна справа його,ОСОБА_1, направлена до УПФ України в Полтавській області.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від07.11.07 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців,осіб рядового і начальницького складу» з 01.01.2008 року встановлена нова схема обчислення пенсії та нові розміри грошового забезпечення,що враховуються при цьому . З 1 січня 2008 року УПФ повинно було зробити перерахунок пенсіїї з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення на посаді заступника Міністра Внутрішніх справ України (вказану посаду він,позивач, займав перед виходом на пенсію),а саме посадовий оклад 4980,00 грн.,оклад за військове звання – 135.00 грн., процентна надбавка за вислугу років -40%-2046.00грн.,роботу з таємними документами15%-747,00грн., надбавка за особливо важливі завдання-90% 6444,90 грн. Загальна сума грошового забезпечення, з якої повинна була перераховуватися пенсія -14354,90 грн.
Отже з врахуванням зазначеного та у відповідності до ст..13 п.а Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби та деяких інших осіб»(далі Закон №2262) він,позивач, повинен отримувати пенсію в розмірі 12011грн.78 коп.
Позивач вважає дії ГУПФ в Полтавській області неправомірними.Просив визнати їх такими та зобов»язати відповідача провести перерахунок його пенсії починаючи з 01.01.2008 року по 1.04.2008 року без обмеження її розміру 12-ю мінімальними пенсіями за віком,визначивши її суму із загальної суми грошового забезпечення вказаного в довідках ГУМВС України,визначити та стягти на його користь загальну суму заборгованості по пенсії на день її перерахунку ,нарахувавши на суму заборгованості по пенсії компенсацію втрати частини доходу та направити відповідні документи для перерахунку коштів по заборгованості пенсії та компенсації втрати частини доходу в орган (ощадбанк),який виплачує пенсію.
В судове засідання позивач не з»явився в зв»язку зі станом здоров»я,направив відповідну заяву в якій просив справу розглянути в його відсутність,позов підтримав.
Представник відповідача повторно до суду не з»явився, будучи повідомленим про час та місце слухання справи, надав суду заперечення ,в яких посив в позові позивачу відмовити.
У відповідності до ч.4 ст..128 КАС України у разі неприбуття відповідача- суб»єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату,час і місце судового розгляду , без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у справі доказів.
Отже суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в справі доказами без участі сторін.
Вивчивши матеріали справи,суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Судом встановлено,що позивач з 1989 року перебуває на пенсійному обліку .З 1.01.2007 року на пенсійному обліку у відповідача.
07.04.2008 року, 10.04.2008 року позивач звертався до відповідача з заявами про проведення перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру.
22.04.2008 року своїм листом №344/Н-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії.
У відповідності до п.а ст..13 Закону України №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб,особам, звільненим на пенсію за станом здоров»я нараховується пенсія у розмірі 55% за двадцять років вислуги плюс 3% за кожен рік понад 20 років вислуги .Тож розмір пенсії позивача після її перерахування з 1 січня 2008 року з урахуванням 29 років вислуги ,повинен складати 82% від загальної суми грошового забезпечення на посаді заступника Міністра внутрішніх справ України, а саме 11769,38 грн. плюс 238 грн. (188грн+50грн.) надбавки ,як інваліду війни , а всього разом 12007,38 грн.
Відповідач ГУПФ України в Полтавській області обмежило розмір пенсії позивача сумою,що дорівнює сумі дванадцяти мінімальним пенсіям за віком і з 1.01.2008 року по 1.04.08 року позивач отримував пенсію в сумі 5640.00грн. З 1 квітня 2008 року позивач має отримувати пенсію у зв»язку зі збільшенням надбавки до пенсії передбаченої інвалідам війни (192грн.+50 грн.) у розмірі 12011,78 грн.,але враховуючи обмеження ГУПФ України в Полтавській області позивач з 1.04.2008 року отримує пенсію в розмірі 5772грн.00 коп.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України №8-рп від 11.10.2005 року було визнано неконституційними положення частин 4,5 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в зміненій редакції цієї норми закону Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» щодо обмеження розміру пенсії.
Таку ж правову позицію,щодо обмеження граничного розміру пенсії пенсіонерам силових структур України,висловив Конституційний суд України в рішенні від 09.07.2007 року №6-рп та в рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 яким було визнано неконституційними підпункт 4 п.29 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-УІ, наголосивши при цьому на його преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами ,що виникли внаслідок дії Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та обов»язкове виконання своїх рішень,як вимоги ч.2 ст.3 Конституції України.
Частинами 2,3 п.3.3. свого рішення №26-рп від 27.11.2008 року Конституційний Суд України встановив,що Закон України «Про Державний бюджет України»,як правовий акт створює належні умови для реалізації законів України ,інших нормативно-правових актів ,ухвалених до його прийняття ,як передбачають фінансові зобов»язання держави перед громадянами ,тому саме у виконанні цих зобов»язань утверджується сутність держави як правової і соціальної. Відповідно до ст. 1, 3 Конституції України та принципів Бюджетної системи (ст..7 Бюджетного кодексу України) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов»язань,передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами.
Про протиправність обмеження максимального розміру пенсії позивача свідчить те,що питання складання Державного бюджету України чітко регламентовані положенням ст..ст. 95,96,97,98 Конституції України та Бюджетним Кодексом України. Встановлений частиною 2 ст.95 Конституції України,частиною 2 ст.38 Бюджетного кодексу України перелік правовідносин ,які регулюються законом про Державний бюджет України є вичерпним. Конституція України не надає закону Про Державний бюджет України вищої юридичної сили відносно інших законів.
Отже суд прийшов до висновку,що дії відповідача не відповідають нижче наведеним критеріям правомірності,тому підлягають визнанню їх неправомірними
Що стосується вимог позивача в частині визначення та стягнення загальної суми заборгованості за вказаний період та нарахування суми компенсації втрати частини доходу за вказаний період на користь позивача,то суд вважає,що відповідач зобов»язаний вирахувати суму заборгованості ,оскільки його дії будуть визнані неправомірними в цій частині і рішення повинно бути виконано.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб,що передбачено Конституцією та законами України.
Таким чином суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Викладене підтверджується матеріалами справи.
Керуючись ст..ст. 6,8,9,11,12,69,70,128,158-163 КАС України, ст..ст..1,3.8,17.19.21,22,46,55,56,58,92 Конституції України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити частково.
Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження граничного розміру пенсії ОСОБА_1 12-ю мінімальними пенсіями за віком при її перерахунку з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року.
Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року без обмеження її розміру дванадцятьма мінімальними пенсіями за віком максимального розміру ,виходячи з грошового забезпечення ,зазначеного в довідці ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України наданої відповідачу для перерахунку розміру пенсії- 14352грн.90 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Стягнути з відповідача –ОСОБА_2 управління пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Державного бюджету судові витратив сумі 3 грн.40 коп.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження потягом 10 днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду до Харківського апеляційного адміністративного суду (м.Харків вул..Володарського,46 ( 1 корпус) через Октябрський районний суд м.Полтави.
Суддя К.М.Сорока.