АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2513\2006 Головуючий 1 інстанції Мельник В.В.
Категорія 17\19 Доповідач Петренко І.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
14 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі.
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду ,-
ВСТАНОВИЛА: У лютому 2006 року позивач звернувся до суду і просив рішенням суду стягнути з відповідача на свою користь 70000 грн. моральної шкоди в зв"язку з втратою працездатності від професійного захворювання . Він вказував на те , що працював на шахтах „Самарська" та „ім. Героїв космосу", „Благодатна" , які були ДП ВАТ „Павлоградвугілля" з 30 травня 1978 року по 10 квітня 1997 року у важких підземних умовах вугільної промисловості та захворів на професійні захворювання : радікулопатія шийна та попереко-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта стійким больовим та м"ізотонічннм синдромом, перефирійним нейровасклярним синдромом, часто рецидивуючий перебіг , двосторонній, плечелдопаточнинй періартрозу , деформуючий артроз ліктьових та колінних суглобів , нейросенсорна приглухуватість . За висновком МСЕК від 18 листопада 2004 року позивачу встановлено стійку втрату 55 % професійної працездатності та він визнаний інвалідом 3 групи . Оскільки позивач є особою застрахованою відповідно до закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" , згідно із ст.. 21 п.1 „е", 28 ч.З його в обов'язки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди , заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров"я у вигляді страхової виплати в відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди .Моральна шкода спричинена позивачу не відшкодовувалася , в зв"язку з чим позивач змушений звертатись з позовом до суду.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав .
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 6 березня 2006 року позовні вимоги задоволені частково і на відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 38500 грн..
В апеляційній скарзі відповідач просить зменшити суми стягнень на користь позивача.
Розглянувши матеріали справи , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги , заявлених вимог та наданих сторонами доказів , колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу , а рішення суду змінити , знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум .
Так, встановлено , що позивач працював на підземних роботах на підприємствах , де мали місце несприятливі та шкідливі для здоров"я умови праці ( ар. сп.19). Рішеннями МСЕК від 18 листопада 2004 року ( ар. сп . 14) йому встановлена стійка втрата професійної придатності у розмірі 55%.
Б наслідок отриманих професійних захворювань позивач змушений прикладати додаткові зусилля для впорядкування свого життя , постійно проходити курс лікування , зазнавати фізичну біль ( ар. сп.7-13,15-19).
При викладених обставинах суд обгрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21, 28 закону України „ Про загальнообов"язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань , які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.
Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань , яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад розумності , виваженості та справедливості , а також розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми , яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 13000 грн.
Доводи наведені в апеляційній скарзі про не врахування судом факту введення мораторію на виплату моральної шкоди в законодавстві щодо державного бюджету стосуються порядку виконання стягнень та виплат. А доводи апеляційної скарги про відсутність медичних висновків стосовно наявності факту спричинення позивачу моральної шкоди , що може бути підставою для відмови в задоволенні позову , спростовуються висновками рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9\2004року.
На підставі викладеного , колегія суддів вважає , що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум. Керуючись ст.ст. 303,307,309,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА : Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 6 березня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 13000 грн. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.