Справа 2-242/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 січня 2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Благодатної О.Ю.,

При секретарі Гаркуша ҐН.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», кримської регіональної філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» , треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дії неправомірними, визнання договору поручительства недійсним та його скасування,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», кримської регіональної філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» , треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дії неправомірними, визнання договору поручительства недійсним та його скасування, мотивуючи свої вимоги наступним.

Між відповідачем та ОСОБА_2 був укладений      кредитний договір № 298-07Р від 15.11.07 року.

Відповідно до кредитного договору  № 298-07Р , укладений договір поручительства за яким поручителем та солідарним боржником за сумою виданою ОСОБА_2 є чоловік позивача - ОСОБА_3

С даним договором поручительства позивач не була ознайомлена, даний договір не був підписаний позивачем, згоду на укладення даного договору позивач не надавала .

Відповідач не запропонував ОСОБА_3 надати згоду дружини, та уклав спірний договір без її згоди, чим порушив права позивача.

У зв’язку з вищевикладеним, та уточненими позовними вимогами від 17.08.09 року, позивач просить визнати неправомірними та незаконними дії відповідача, Договір поручительства № 1 від 15.11.07 року , укладений між КРФ ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 незаконним та недійсним, та скасувати його.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та просила задовольнити повністю.

Представник позивача ОСОБА_4  за дорученням № 418 від 06.03.09 року, позов підтримав повністю, та пояснив, що відповідно до ст.. 65 СК України, дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. У зв’язку з відсутністю згоди позивача на укладення даного договору, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів ОСОБА_5 регіональної філії ВАТ «Кредобанк», та ВАТ Кредобанк» за дорученням № 4324 від 23.10.09 року та дорученням від 15.09.08 року, ОСОБА_6, позовні вимоги не визнав у повному обсязі, та пояснив, що згода дружини при укладенні договору поручительства не є обов’язковою, т.я. відповідно до даного договору чоловік не розпоряджався своїм майном.

Третя особа – ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, та пояснив, що при укладенні договору поручительства він не ставив до відомості свою дружину, а повідомив її коли почали надходити судові повістки по цивільної справі за позовом до нього, про стягнення заборгованості по даному договору. Вважає, що банк повинен був повідомити дружину, однак на момент укладення договору поручительства вона була за межами міста, у зв’язку з чим договір був укладений без її згоди.

Третя особа – ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилася, про день та час слухання спавши сповіщалася належним чином, надала суду телеграму про розгляд справи у її відсутність.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи ОСОБА_2, т.я. в матеріалах справи досить доказів про взаємостосунки сторін.

Заслухав думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( до шлюбу Бугай) перебувають у зареєстрованому шлюбі с 06.10.2001 року – свідоцтво про одруження серії 1 АП 112532, видане Добровською сільською радою 06.10.01 р.

15 листопада 2007 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2, та ОСОБА_3 укладений договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого поручитель ( ОСОБА_3Ю.) зобов’язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов’язань в повному обсязі ( повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок) за Кредитним договором № 298-07Р від 15.11.07 року, укладеним між Боржником та Кредитором.

Даний договорі підписаний Першим заступником директора ОСОБА_7, який діяв на підставі Положення про філію і Довіреності № 124 від 25.01.07 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги , додержання яких є необхідним для чинності правочину. На підставі ч. 1 ст.. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ), вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6, ст.. 203 цього Кодексу. Ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсності на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

На підставі ст.. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання , вчинений із недодержання письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Також, відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Суд вважає, що позивачем не надано суду будь яких доказів наявності підстав, передбачених чинним законодавством, для визнання спірного договору поруки недійсним та незаконним. Крім того діючим законодавством не передбачено скасування договорів.

Також, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнана неправомірними та незаконними дії відповідача, т.я. суду не надані доказі того, які саме вимоги Закону порушив відповідач.

При таких обставинах суд вважає позовні вимоги повністю необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню. При цьому суд вважає також, що посилання позивача на вимоги ст.. 65 СК України є безпідставним, т.я. порука є способом забезпечення виконання зобов’язання , а не угодою щодо розпорядженням майном, належним поручителю, договір поруки не створює обов’язків для будь яких інших осіб, крім сторін за договором, у зв’язку з чим суд вважає що ст.. 65 СК України не підлягає застосуванню до цих правовідносин., згідно з якою згода подружжя вимагається у разі розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На підставі ст.. ст.. 203, 215, 547, 553 ЦК України, керуючись  ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 208-209, 212-215, 218  ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк», кримської регіональної філії Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» , треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дії неправомірними, визнання договору поручительства недійсним та його скасування, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд АРК через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і уявленням після цього впродовж 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію або в порядку ч. 4 ст. 295 ГПК України.

Суддя: