ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа №307/1820/16-к

Провадження № 51-2683км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,

за участю

секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,

прокурора Міщенко Т. М.,

представника потерпілого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 та її захисника Гаврильця М. Б. на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 05 травня 2017 року у кримінальному провадженні № 12016070160000251 по обвинуваченню

ОСОБА_2, громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, ОСОБА_2, обіймаючи посаду агронома ДП «Хуст-Земля Карпат», що розташоване в м.Тячів по вул.Незалежності, 53, не будучи службовою особою та здійснюючи професійну діяльність в межах своїх обов'язків, в другій декаді березня 2015 року, діючи умисно та маючи на меті вчинення неправомірних дій, скориставшись наданими їй повноваженнями, внесла недостовірні відомості до офіційного документу - збірного кадастрового плану земельної ділянки, площею 0,2317 га, яка розташована в с.Подішор, вул.Центральна, б/н, Тячівського району. Так, достовірно знаючи, що на вказаній земельній ділянці знаходиться об'єкт незакінченого будівництва - фундамент під магазин, 13% готовності, який зареєстрований у встановленому законом порядку, умисно не зазначила відомості про даний фундамент в збірному кадастровому плані, хоча достовірно знала про це, оскільки особисто виїжджала до місцезнаходження зазначеної земельної ділянки, та таким чином підробила його, що в подальшому стало підставою для прийняття незаконного рішення 2 сесією 7 скликання Нижньоапшанської сільської ради Тячівського району від 16 листопада 2015 року №7 щодо затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність та оформлення свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку від 01 грудня 2015 року №48771426 за ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 05 травня 2017 року зазначений вирок суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями засуджена ОСОБА_2 та її захисник, вказуючи на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушують питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відомості про фундамент об'єкту незавершеного будівництва у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні, що свідчить про відсутність нерухомого майна на земельній ділянці та відсутність потерпілих, що судами не встановлено розмір заподіяної шкоди, та в чому вона полягає, не зазначено час вчинення злочину, залишено поза увагою зміст посадової інструкції, пояснення засудженої. Зазначено, що у мотивувальній частині вироку не наведено мотивів неврахування окремих доказів, суд першої інстанції у вироку послався на припущення, не встановлено у чому полягали умисні дії ОСОБА_2 Також вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано вимоги ст. 404 КПК щодо повторного дослідження обставин, ст. 409 КПК - щодо підстав скасування судового рішення, ст. 419 КПК - щодо змісту ухвали апеляційного суду, що, у свою чергу, призвело до неправильного тлумачення закону, а саме ст. 358 КК, яке суперечить його точному змісту.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги засудженої та захисника.

Представник потерпілого ОСОБА_1 також заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

За змістом положень ст. 433 КПК суд касаційної інстанції у межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Виходячи з наведеного, доводи касаційної скарги а саме: щодо відсутності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомостей про право власності на фундамент об'єкту незавершеного будівництва, а отже і відсутність нерухомого майна на земельній ділянці та відсутність потерпілих, не встановлення судами розміру заподіяної шкоди та в чому вона полягає, не зазначення у вироку часу вчинення злочину, залишення поза увагою змісту посадової інструкції та пояснень засудженої, - які стосуються фактичних обставин кримінального провадження, оцінки доказів та неповноти судового розгляду, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції. Поряд з цим зазначені доводи є аналогічні доводам апеляційної скарги, які суд апеляційної інстанції перевірив та надав на них відповідну відповідь.

Так апеляційний суд зазначив, що винуватість ОСОБА_2 підтверджено наведеними у вироку показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були безпосередньо допитані в суді першої інстанції, а також письмовими доказами (протоколом огляду місця події з фото таблицею, Актом обстеження земельної ділянки, договором купівлі-продажу, посадовою інструкцією агронома ДП «Хуст-Земля Карпат», Актом встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки та актом прийому-передачі межових знаків на зберігання). Висновки суду першої інстанції щодо оцінки зазначених доказів були перевірені судом апеляційної інстанції, який вказав, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 міститься склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 358 КК, - складання працівником юридичної особи будь-якої форми власності, яка не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права.

Також, апеляційний суд з наведенням відповідних мотивів в ухвалі вказав, що доводи обвинуваченої та її захисника про відсутність реєстрації договору, згідно з яким ОСОБА_5 є власником об'єкту незакінченого будівництва, не спростовують винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Крім того суд апеляційної інстанції перевірив і доводи апеляційної скарги про залишення судом першої інстанції поза увагою змісту посадових обов'язків ОСОБА_2 як агронома та ненадання місцевим судом належної оцінки показанням обвинуваченої. При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції ретельно дослідив вказані обов'язки, а також дав оцінку показанням ОСОБА_2 та навів з відповідним обґрунтуванням підстави, з яких не взяв їх до уваги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо відсутності у ОСОБА_2 умислу на вчинення злочину, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що наведені у вироку докази, зокрема, документи, свідчать про безпосередню участь ОСОБА_2 у підготовці та внесенні до них даних, в тому числі пов'язаних із оглядом земельної ділянки, і вказують на те, що ОСОБА_2 усвідомлювала небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно-небезпечні наслідки та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом на підроблення офіційного документу.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо безпідставності доводів апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_2, які стосувались фактичних обставин кримінального провадження, оцінки доказів та неповноти судового розгляду, є належним чином мотивованими та обґрунтованими. Підстав вважати зазначені висновки сумнівними Верховний Суд не вбачає.

При цьому Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги засудженої та її захисника щодо порушень судом апеляційної інстанції положень ст. 404 КПК. Так, апеляційний суд розглянув у судовому засіданні клопотання захисника щодо повторного дослідження обставин і дійшов висновку про безпідставність зазначених вимог, оскільки судом першої інстанції всі обставини кримінального правопорушення були досліджені повністю і судом апеляційної інстанції не встановлено порушень, допущених місцевим судом при їх дослідженні.

Крім того, апеляційний суд в ухвалі чітко зазначив, що об'єктивних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, не надано ні захисником, ні обвинуваченою, також таких доказів не було встановлено і судом апеляційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин провадження, Суд вважає, що судові рішення відносно ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та вмотивованими.

Виходячи з зазначеного та керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги засудженої та її захисника не є слушними, а тому задоволенню не підлягають.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 та її захисника Гаврильця М. Б. залишити без задоволення, а вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 05 травня 2017 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Мазур М. В. МатієкТ. В. Яковлєва С.В.