У х в а л а

Іменем України

5 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 398/190/16-ц

провадження № 61-43441 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 6 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 15 березня 2018 року залучено до участі у зазначеній справі ОСОБА_6

у якості правонаступника позивача - публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 31 травня 2018 до участі у справі було залучено у якості співвідповідача ОСОБА_4

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 6 червня 2018 року заяву представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 про забезпечення позову задоволено частково.

У порядку забезпечення позову накладено арешт на 22/25 частин будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 395613635103); нежитлову будівлю головного корпусу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30824631); нежитлову будівлю контори, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30828166), що на праві приватної власності належать ОСОБА_4

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 15 серпня

2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_10 задоволено.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 6 червня 2018 року скасовано у частині накладення арешту на 43/100 частини нежитлової будівлі контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та ухвалено у цій частині нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про накладення арешту на 43/100 частини нежитлової будівлі контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 відмовлено.

В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить судові рішення скасувати у частині задоволення заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову, що стосується ОСОБА_4, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Із оскаржуваних судових рішень, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на 22/25 частин будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, та нежитлову будівлю головного корпусу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Забезпечення позову шляхом заборони розпоряджатися нерухомим майном є достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем не надано належного та допустимого доказу того, що саме ОСОБА_4 здійснено публікацію у мережі Інтернет щодо продажу належного їй майна є безпідставні, оскільки позивач довів необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 6 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 15 серпня 2018 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк