05.09.2018

Справа №489/5920/17

Провадження №2/489/862/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Животовою А.В.

за участю: позивача - ОСОБА_3, представників відповідачів - Козирева А.В., Сімцис Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» про зобов'язання вчинити певні дії, а саме привести договірні відносини між ним та відповідачами у відповідність до вимог Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що відповідачами безпідставно не вноситься зміни до персоніфікованих даних, зокрема до списку газового обладнання, що знаходиться у його квартирі не внесено двухконтурний газовий котел.

Позиція представника відповідача ТОВ «Миколаївгаз Збут» полягала в тому, що він вважав, що позов в частині вимог до них підлягає закриттю, оскільки договір між позивачем та ТОВ «Миколаївгаз збут» фактично укладений тому вважає, що відсутній предмет спору.

Представник відповідача ПАТ «Миколаївгаз» проти позову заперечував, у відзиві посилався на те, що з позовної заяви вбачається, що позивач просить привести у відповідність Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, тоді як ПАТ «Миколаївгаз» не є постачальником природного газу у зв'язку з анулюванням ліцензії. З огляду на те, що відповідач не здійснює господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В ході розгляду справи представником відповідача ТОВ «Миколаївгаззбут» заявлялось клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд вважає клопотання безпідставним з огляду на те, що позивачем не ставиться вимога про укладання договору чи спонукання до такого укладання, предметом позову є приведення договірних відносин між позивачем та відповідачами у відповідності до Типового договору, зокрема внесення змін до персоніфікованих даних щодо наявного газового приладдя.

Тому суд розглянув справу по суті заявлених позовних вимог.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_3 є споживачем природного газу, що підтверджується укладеним між ним та ТОВ «Миколаївгаз збут» Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам. Про належне укладання договору свідчить заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам подана ОСОБА_3 10.10.2016 року (а.с. 103, 105-107).

21 лютого 2016 року ОСОБА_3 подав заяву до ПАТ «Миколаївгаз» з проханням зареєструвати газові прилади, а саме: двох контурний котел Habitat-2, чотирьох конфорочну плиту «Вікторія», газовий лічильник Galus-2,5 № 00939921 та провести перерахунок за об'єми вжитого газу з урахуванням встановленого газового приладу з 01.10.2005 року по теперішній час (а.с. 17). З заявами про відсутність у списку газових приладів двухконтурного котла та зроблення перерахунку з урахуванням цін при наявності індивідуального опалення позивач звертався 24.02.2015 року, 01.02.2016 року, 17.02.2016 року, 04.04.2016 року (а.с.3-5, 11,13, 19).

На звернення позивача ПАТ «Миколаївгаз» надано відповіді, згідно яких 10.08.2005 року було видано технічні умови №2014 на встановлення опалювального приладу у квартирі ОСОБА_3 на підставі яких було розроблено робочий проект. За результатами виходу контролера 04.20.2016 року було виявлено самовільне встановлення газового котла та відхилення будівельно-монтажних робіт від вимог робочого проекту. Також встановлено, що проектна та виконавчо-технічна документація на опалювальний прилад до архіву ПАТ «Миколаїгаз» не здавалась. Також ОСОБА_3, всупереч Правил безпеки систем газопостачання» було здійснено самовільний пуск газу до квартири, внаслідок чого було відключено постачання природного газу у квартиру 70 по вул. Фрунзе в м. Миколаєві (а.с. 34, 44).

Відповідно до актів перевірки від 18.02.2016 та 04.10.2016 року вбачається, що працівниками ПАТ « Миколаївгаз» були здійснені виходи за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що по факту п.г.4, 2х/к котел встановлений позивачем з 2005 року та знаходиться в робочому стані та відсутня виконавчо-технічна документація на опалювальний прилад. Запрошено позивача на прийом з документами в абонентську службу ПАТ «Миколаївгаз» для узаконення встановленого газового котла.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відносини між суб'єктами ринку природного газу та оператором газорозподільних систем, регулюються нормами Кодексу газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, в редакції, що діяли станом на день виникнення спірних правовідносин.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 853 від 29.06.2017 року видано ПАТ «Миколаївгаз» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Миколаєва та Миколаївської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «Миколаївгаз».

Кодексом визначено, що оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до п. 3 глави 1 розділу І, даний Кодекс, зокрема, регулює взаємовідносини між оператором газорозподільної системи та несанкціонованими споживачами, які втручаються в роботу газорозподільної системи, у тому числі шляхом несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи.

Відповідно до п. 1 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494) періодична повірка ( утому числі демонтаж, транспортування, монтаж, технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 674 від 18.05.2017 року видано ліцензію на постачання природного газу ТОВ «Миколаївгаззбут».

Відповідно до п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг № 2500 від 30.09.2015 року (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1386/27831) «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» суб'єктам господарювання, що здійснюють на підставі ліцензії діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам у тримісячний строк з дати надбання чинності постанови.

Отже виходячи з наведеного, судом встановлено, що ПАТ «Миколаївгаз» не здійснює господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам у зв'язку з відсутністю відповідної ліцензії.

Таким чином ПАТ «Миколаївгаз» не є стороною по Типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, відповідно й не має прав та обов'язків визначених договором.

Договір між ОСОБА_3 та ТОВ «Миколаївгаз збут» укладений відповідно до заяви-приєднання, договір відповідає діючого законодавства, умови Типового договору прийняті сторонами, це не оспорюється сторонами та доведено письмовими доказами.

У судовому засіданні встановлено, що фактично, під вимогою про приведення договірних відносин між позивачем та відповідачами згідно умов Типового договору, позивач ставить питання щодо внесення до газових приладів, які знаходяться у його квартирі двухконтурного газового котла і як наслідок зобов'язання відповідачів зробити перерахунок оплати за спожитий газ з врахуванням тарифів, які діяли для споживачів природного газу у яких встановлено індивідуальне опалення.

Відповідно до вимог п. 5.7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерством енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 та п.п. 5, п.7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, відключено від системи газопостачання, про що складено відповідний акт. Власник домоволодіння від його підпису відмовився.

Підставою для відключення стало самовільне встановлення ОСОБА_3 газового котла, відхилення від вимог робочого проекту та самовільне підключення газу.

У судовому засідання встановлено не заперечувалось позивачем, те що він самостійно встановив систему індивідуального опалення та здійснив запуск газу. Акт на пуск газу у нього відсутній, проектну та виконавчо-технічну документацію він до архіву ПАТ «Миколаївгаз» не надавав.

Відповідно до пункту 5.5. «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених Наказом №285 від 15.05.2015 року Зареєстрованим в Міністерстві

юстиції України 08 червня 2015 р. за № 674/27119 (надалі Правила), заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб'єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках - з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Таким чином, позивач в порушення Правил самовільно здійснив встановлення газового приладдя та запуск газу.

При цьому відповідачем ПАТ «Миколаївгаз» пропонувалось у якості благодійної допомоги оформити виконавчо-технічну документацію в частині виконання робіт приведення у відповідність до проекту фактично збудованої газової мережі внутрішнього газопостачання, прийняття завершеного будівництва в експлуатацію. Роз'яснено, що потім ОСОБА_3 потрібно бути виконати здачу виконавчо-технічної документації в архів ПАТ «Миколаївгаз» провести пуско-налагоджувальні роботи. Також зазначено, що газопостачання буде відновлено після проведення проектно-технічної документації у відповідність до газових приладів.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача щодо внесення двухконтурного котла до газових приладів та його реєстрація як засобу опалювання у квартирі позивача є безпідставною та такою що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

У квітні-вересні 2015 р. роздрібні ціни для споживачів природного газу на побутові потреби з 1 квітня 2015 р., грн. за 1 куб.м (з ПДВ) складали: звичайна ціна 7,188грн., пільгова ціна 3,60грн. Пільгова ціна застосовувалась лише при сукупності трьох умов: 1) споживачі використовують газ для опалення; 2) у період з 1 жовтня по 30 квітня; 3) для обсягу до 200 куб. м газу на місяць.

За споживання природного газу у жовтні 2015 р. - березні 2016 р. встановлені наступні тарифи: 3.60 грн за 1 куб.м для споживачів з індивідуальним опаленням природним газом (при споживанні тільки на опалення чи комплексно) на обсяг до 1200 куб.м спожитий у період з 1 жовтня 2015 р. по 31 березня 2016 р.; 7,188 грн за 1 куб.м на обсяг що за вказаний вище період (загалом, якщо рахувати з 1 жовтня) у споживачів з індивідуальним опаленням газом перевищуватиме 1200 куб.м та для решти побутових споживачів (в яких встановлено газові плити та(чи) газові водонагрівачі).

Позивачу нараховувалась плата за спожитий газ з розрахунку звичайної ціни у зв'язку з тим, що опалювальний прилад - двухконтурний котел не був внесений до списку газових приладів не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку. З моменту відключення постачання газу у квартиру оплата за спожитий газ не проводиться.

Оскільки засіб опалювання - газовий котел позивач встановив самовільно, відповідної документації до газорозподільної компанії на надавав, нарахування оплати за спожитий газ проводилась у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням показань лічильника газу.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів щодо відмови у реєстрації газового приладдя та у здійсненні перерахунку оплати за спожитий природний газ.

Враховуючі викладене, відсутність доведеності неправомірних дій чи бездіяльності відповідачів, відсутність доказів у підтвердження фактів та доводів викладених у позовній заяві, наявність доказів з боку відповідачів у спростування фактів та доводів позову, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складений «17» вересня 2018 року.