Справа № 2-а-36/2010 р.                

                                                       П О С Т А Н О В А

                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 січня  2010 року  Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі:                   головуючого                       судді  

                                 при секретарі                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора  АП Смілянського взводу ДПС ДАІ УДАІ УМВС України в  Черкаській області    ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адмінправопорушення,

                                                              в с т а н о в и в.

            ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до  інспектора АП Смілянського взводу ДПС ДАІ УДАІ УМВС України в  Черкаській області    ОСОБА_2 про скасування постанови  № 005988 від 05.07.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у виді 300 грн штрафу та закриття провадження у справі про адмінправопорушення за відсутністю в її діях складу адмінправопорушення.

    В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що автомобіль «Mitsubishi lancer» д.р.н. ВХ 9170 АХ належить їй на праві власності. Однак, відповідно до відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, право керування означеним автомобілем має її чоловік – ОСОБА_3  04.07.2009 року  о 12 год вона та її чоловік автомобілем «Mitsubishi lancer» д.р.н. ВХ 9170 АХ їхали з м. Славута в м. Мелітополь по трасі ОСОБА_3 - Знам’янка. За кермом був ОСОБА_3, так як вона не має посвідчення водія та не вміє керувати транспортними засобами. Працівники ДПС на ділянці дороги з 124 км по 142 км автомобіль не зупиняли, про порушення Правил дорожнього руху не повідомляли. 27.11.2009 року вона отримала у відділі державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції копію постанови № 005988 , винесеної інспектором АП ОСОБА_2 05.07.2009 року, про притягнення її до адмінвідповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП за порушення 04.07.2009 року п. 12.6 (г) ПДР України і накладення штрафу в розмірі 300 грн та копії фотознімків автомобіля з фіксацією його швидкості і копію реєстраційної картки на автомобіль. Оскільки на час отримання копії постанови про притягнення до адмінвідповідальності минуло понад чотири місяці з моменту вчинення адмінправопорушення, вона не повідомляла органи ДАІ про те, що в час та за обставин, вказаних в постанові  автомобілем керував її чоловік – ОСОБА_3 Враховуючи принцип індивідуалізації відповідальності, просить позов задоволити та скасувати постанову про притягнення її до адмінвідповідальності і накладення 300 грн штрафу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час, місце розгляду справи та наслідки неявки в судове засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, свідків та дослідивши письмові докази, суд знаходить, що адміністративний позов слід задоволити з таких підстав.

Як вбачається з постанови № 005988 від 05.07.2009 року, винесеної інспектором АП ОСОБА_2, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП за порушення п. 12.6 (г) ПДР України та накладено на неї штраф 300 грн, оскільки 04.07.09 р о 12 год 01 хв   на відрізку шляху з 124 км по 142 км а/д ОСОБА_3 – Знамянка, який знаходиться поза населеним пунктом, вона керувала автомобілем «Мitsubishi lancer» д.р.н. ВХ 9170 АХ та  перевищила швидкість руху  на 29 км/год, рухалася зі швидкістю 119 км/год   (а.с.4).  

Суд знаходить, що  постанова прийнята з істотним порушенням процедури і невірна по суті з таких підстав.

Ніяких доказів про те, що 04.07.2009 року  в час та за обставин, вказаних в постанові, саме позивачка керувала автомобілем та перевищила встановлену швидкість руху у постанові немає. З фотознімків, долучених до постанови, не можливо встановити  водія автомобіля, зображеного на знімку.  

Як вбачається з реєстраційної картки на автомобіль та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 є власником автомобіля «mitsubishi lancer» д.р.н. ВХ 9170 АХ, однак, ОСОБА_3 має право керування означеним автомобілем (а.с.6, 11).

В оспорюваній  постанові не зазначено, хто саме проводив саму фото фіксацію, чи мала ця особа допуск до використання застосованого приладу відео і фотозйомки «Візир». Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 N 1111) до використання спеціальних засобів допускаються співробітники, що вивчили інструкції до приладів і здали залік за правилами їхнього використання. Тому в постанові повинне бути відображено, хто саме використовував прилад, якщо його використання не було повністю автоматичним.

В постанові відссутні посилання на ст. 14-1 КУпАП, як на підставу притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності як власника транспортного засобу, і прямо вказано, що саме вона керувала транспортним засобом.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про  адмінправопорушення не складається. Однак, до переліку статтей, зазначених у ч. 1 ст. 258 КУпАП, не віднесено ст. 122 ч. 1 КУпАП. Отже, інспектор, встановивши особу, яка керувала транспортним засобом та вчинила адмінправопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, повинен був скласти протокол про адмінправопорушення та винести на місці постанову про накладення адміністративного стягнення.

 В даному випадку протокол про вчинення позивачем правопорушення   не складений, права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право на правову допомогу, право представляти докази та ін.., не розяснені,  пояснення порушника не долучені.

Крім цього, відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адмінправопорушення орган (посадова особа) повинні зясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,  чи є обставини що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, означені обставини не встановлені інспектором ДПС при накладенні стягнення  на позивачку .

Частина 2 ст.71 КАС  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду відповідачем заперечень проти позову не надано, не спростовано пояснень позивачки та не доведено правомірність постанови про притягнення   ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП  .

На підставі наведеного суд знаходить, що в діях  ОСОБА_1  не доведений склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, а отже провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо  позивачки  за ст. 122 ч. 1 КУпАП слід закрити.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

В постанові про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 вказано, що копія постанови направлена їй поштою 06.07.2009 року. Однак, докази про вручення ОСОБА_1 копії означеної постанови – відсутні.

На підставі показів позивачки, не спростованих в ході судового розгляду,   встановлено, що копію постанови про притягнення до адмінвідповідальності   ОСОБА_1 отримала від державного виконавця разом з постановою про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу - 27.11.2009 року, про що свідчить її підпис на звороті постанови та повістка з викликом до державного виконавця (а.с.4 зворот, а.с. 9); до суду звернулася з адміністративним позовом 01.12.2009 року, тобто в межах 10 днів з дня отримання копії постанови. Тому суд знаходить, що  позивачка з поважних причин пропустила строк звернення до суду з позовом про захист порушеного права і   означений строк для позивачки слід поновити.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Отже, суд вважає адміністративний позов підставним та обґрунтованим, а тому його слід задоволити.                        

            Керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 100, 159 -163 КАС України, суд

                                              п о с т а н о в и в .

Адміністративний позов задоволити.

Поновити   ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Скасувати постанову інспектора АП Смілянського взводу ДПС ДАІ УДАІ УМВС України в  Черкаській області    ОСОБА_2  № 005988 від 05.07.2009  року про притягнення   ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП   і накладення штрафу 300 грн та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення .

Позивач протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі   та відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії постанови можуть подати заяву про її апеляційне оскарження та протягом наступних двадцяти днів подати апеляційну скаргу у Львівський апеляційний адміністративний суд через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.