Справа  №  1-86/2010

        В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                  11 січня  2010 року

Луцький  міськрайонний суд Волинської  області під головуванням

судді        Квятковського М .С

за участю  секретаря              Бугайчук В.М.

                 прокурора          Турчинської О.Є.      

 потерпілого          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу по обвинуваченню

            ОСОБА_2,  12.02.1950 р/н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітній син ОСОБА_3 24.07.1994 р/н., водія ВАТ «Луцьк тепло», мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудимого,

за ст. 296 ч.4 КК  України,

 в с т а н о в и в:

    Підсудний ОСОБА_2 15.07.2009 року, близько 19 год. 30 хв., знаходячись поблизу будинку №16 по вул. Ранковій в м. Луцьку умисно, діючи з хуліганських спонукань, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства проявляючи особливу зухвалість, безпричинно встромив під час руху в переднє колесо моторолера металеві господарські вила, за кермом якого перебував ОСОБА_1 Продовжуючи свої злочинні дії, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме металеві господарські вила, які знаходилися при ньому, наніс два удари дерев’яною ручкою вил в ліву частину потилиці, після чого наніс третій удар металевими стержнями в праву сторону грудної клітки потерпілому ОСОБА_1 та нацькував собаку на потерпілого, яка вкусила його за лівий лікоть руки і праву гомілку ноги, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна, рани верхніх та нижніх кінцівок, тулуба справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому злочину, підсудний ОСОБА_2 своєї вини не визнав.

Дав показання про те, що у нього 15 липня 2009 року, у вечірній час, поблизу будинку де проживає, ІНФОРМАЦІЯ_3 виник конфлікт із сусідом ОСОБА_1, який безпричинно накинувся на нього. В ході конфлікту, він, захищаючись, наніс потерпілому удар дерев’яною частиною вил по тілу. Металевим стержнем вил він потерпілого не бив, собаку на нього не нацьковував. Крім того, собака була у наморднику, а тому покусати потерпілого не могла.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнав, його винуватість у вчиненні даного злочину стверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що коли він у вечірній час 15.07.2009 року на моторолері проїжджав по вул. Ранковій в м. Луцьку мимо будинку підсудного ОСОБА_2 останній безпричинно кинув вила у  спиці колес його моторолера, після чого наніс кілька ударів вилами дерев’яною та металевою частинами, а також нацькував на нього свою собаку і та його покусала.

Показання потерпілого ОСОБА_1 суд приймає до уваги, оскільки вони об’єктивно підтверджуються і іншими, дослідженими по справі доказами.

Так, в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_1 давав аналогічні показання, які фактично підтверджував в частині нанесення тілесних ушкоджень і підсудний.

Так, під час очної ставки між потерпілим і підсудним, між свідком ОСОБА_4 та підсудним, під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_2 дав детальні показання про те, як він наносив  удари вилами, в тому числі і металевою їх частиною, та як його собака кусала потерпілого.

/а.с. 28; 35; 45/.

Показання потерпілого та підсудного стосовно обставин нанесення тілесних ушкоджень повністю співпадають між собою та підтверджуються висновками судово-медичної експертизи за №1569 від 27.08.2009 року відповідно до якої у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені легкі  тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, які могли виникнути при обставинах та строки на які вказує потерпілий.

/а.с. 39-41/.

Металеві господарські вила в ході досудового слідства оглянуто в якості речових доказів.

/а.с. 43 – 44/.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, із застосуванням предметів заздалегідь заготовлених для нанесення  тілесних ушкоджень, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 296 ч.4 КК України.

Заперечення підсудного про те, що не вчиняв інкримінованого йому злочину, а лише захищався, суд до уваги не приймає, оскільки вони повністю спростовується дослідженими по справі доказами, і розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Крім того, у підсудного, внаслідок конфлікту  не було жодних тілесних ушкоджень, що свідчить також про те, що він не захищався.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудного ОСОБА_2 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про його особу.

Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, по справі відсутні.

При таких обставинах, враховуючи дані про особу підсудного ОСОБА_2, який раніше несудимий, позитивно характеризується як особа, працює, має на утриманні неповнолітню дитину та думку потерпілого, який просив не позбавляти волі підсудного, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому відносно нього слід застосувати ст. 75 КК України.

Речовий доказ – вила суд вважає за необхідне знищити.                

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -  

з а с у д и в :

    Визнати ОСОБА_2  винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України та призначити йому покарання у виді 3-х /трьох/ років позбавлення волі.

    На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2-х/двох/ років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

Повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити – підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі – металеві господарські вила – знищити.

    На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: