АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року                                                        м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

               Головуючого                                Марчака В.Я.

               суддів                                        Станковської Г.А.

                                                               ОСОБА_1

               при секретарі

               судового засідання                        ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018260160000047 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за участю учасників судового провадження:

                       прокурора                                Шевчук С.І.

                       обвинуваченого                        ОСОБА_3

                       захисника                                ОСОБА_4

                       потерпілих                                ОСОБА_5,

                                                               ОСОБА_6

                       представника

                       потерпілих                                ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

На вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2018 року обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження, відмовити у задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не вчиняв, вирок суду винесено районним судом без повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Вказує, що районним судом неправильно встановлено анкетні дані, оскільки він одружений та має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3. Вважає заявлені позовні вимоги потерпілих незаконними та необґрунтованими, а їх задоволення районним судом – помилковим.

Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального

_____________________________________________________________________________

ЄУНСС 724/625/18

Провадження №11-кп/794/377/18                                Головуючий у І інстанції Єфтеньєв О.Г.

Категорія ч.1 ст.125 КУпАП                                Суддя-доповідач ОСОБА_8

правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Частково задоволено цивільний позов ОСОБА_5, стягнуто з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 1070 грн. 83 коп. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн. Частково задоволено цивільний позов ОСОБА_6, стягнуто з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 процесуальні витрати в сумі 1044 грн. 77 коп. та 868 грн. 22 коп. відповідно. Прийнято рішення відносно речових доказів по справі.

Згідно з вироком районного суду, 06.02.2018 року біля 19 год. 30 хв. в с. Клішківці Хотинського району Чернівецької області, на території господарства на вул. Чапаєва, 2, ОСОБА_3, маючи умисел, спрямований на умисне нанесення тілесних ушкоджень, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, з приводу розподілу спадкового майна, вчинив конфлікт з ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_6У ході конфлікту, ОСОБА_3, з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар дерев'яною палицею в область стегна та один удар дерев'яною палицею в область лівої гомілки ОСОБА_5, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді синців на межі передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна в середній третині та на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній третині, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 8 екс-Н від 14.02.2018 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_3, продовжуючи свої протиправні дії, одразу наніс два удари дерев'яною палицею в область правої гомілки ОСОБА_6, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синців на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині та на внутрішній поверхні правої гомілки в середній третині, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 7 екс-Н від 14.02.2018 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. 

На апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали заперечення, в яких, не погоджуючись з вимогами апелянта, просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а вирок районного суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого, його захисника та які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, потерпілих та їх представника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок районного суду залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового розгляду в судових дебатах, надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.370 КПК України,судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зазначені вимоги Закону судом першої інстанції в цілому було дотримано.

Висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується всією сукупністю досліджених судом доказів, які повно і правильно відповідно до вимог ст.374 КПК України, приведені у вироку, не викликають сумнівів у своїй достовірності, а скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вірно правильно кваліфіковане за ч.1 ст.125 КК України.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо незаконності та необґрунтованості вироку є безпідставними. 

Як на докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, районний суд обґрунтовано послався на покази потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ряд письмових доказів по кримінальному провадженню, в тому числі отриманих під час проведення досудового розслідування, які отримано у відповідності до вимог КПК України, а саме:

-висновок експерта №8-екс-н від 14.02.2018 року, згідно якого тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_5 належать до легких, виникли в результаті дії тупих предметів або удару об такі і по строку можуть відповідати вказаним обставинам (т.1 а.с.14);

-висновок експерта №7-екс-н від 14.02.2018 року, згідно якого тілесні ушкодження, виявлені в ОСОБА_6 належать до легких, виникли в результаті дії тупих предметів або удару об такі і по строку можуть відповідати вказаним обставинам (т.1 а.с.16);

-протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.3018 року за участю потерпілих, під час якого останні показали, яким чином ОСОБА_3 наносив їм удари, їх кількість та локалізацію (т.1 а.с.34-36);

-відеозапис камери відеоспостереження від 06.02.2018 року, на якому відображено, як ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заходять на подвір’я господарства потерпілого, причому в руках обвинуваченого – палиця, якою, згідно даних обвинувачення, ОСОБА_3 наносив удари потерпілим(т.1 а.с.54), та інші докази.

Твердження апелянта про невірний час, вказаний на відеозаписі, обґрунтовано спростовано у вироку районного суду, який взяв до уваги пояснення потерпілих щодо некоректного налаштування часу на відеокамері.

Колегія суддів вважає, що письмові докази, якими районний суд обґрунтовував свій вирок, не викликають сумнівів щодо їх належності та допустимості, оскільки вони отримані у передбаченому КПК України порядку та були безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду.

Таким чином, винуватість обвинуваченого, у скоєнні інкримінованого злочину при обставинах вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка, та які містяться в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування належним чином досліджені у суді першої інстанції і вказані у вироку суду.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що він не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за який його засуджено повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження. Докази, які б викликали сумнів в об'єктивності показань допитаних в суді першої інстанції потерпілих та свідків відсутні, а тому докази винуватості ОСОБА_3 обґрунтовано були прийняті до уваги судом і покладені в основу обвинувального вироку.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що невизнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині, є його лінією захисту та намаганням уникнути кримінальної відповідальності, оскільки його винуватість у районному суді доведена поза розумним сумнівом.

Вимоги апелянта в частині невизнання цивільних позовів потерпілих колегія суддів визнає також безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ N 3 від 31.03.1989 року зі змінами «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 1070 грн. 83 коп., районним судом враховано вартість лікування, що підтверджено матеріалами кримінального провадження, встановлено, що таке лікування перебуває у безпосередньому причинному зв’язку із заподіянням тілесних ушкоджень, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВСУ N 4 від 31.03.95 року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

На переконання колегії суддів, ці відомості повною мірою враховані судом, наведені та обґрунтовані у вироку, на основі чого прийнято вмотивоване рішення щодо цивільних позовів потерпілих.

Що стосується призначеного покарання ОСОБА_3, то воно повністю відповідає вимогам ст.ст.65-67 КК України, повністю відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, є достатнім та необхідним для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.376,404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 липня 2018 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.

Головуючий                /підпис/                                ОСОБА_8

Судді                                /підпис/                                ОСОБА_11

                                       /підпис/                                ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Чернівецької області      _________________                  ОСОБА_8

       (посада)                           (М.П., підпис)                          (ПІБ)

17.09.2018 року

(дата засвідчення копії)