ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

УХВАЛА

18.09.2018 м. ХарківСправа № 922/2560/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

розглянувши заяву ФОП Мосієнка Анатолія Валерійовича про забезпечення позову (вх. 2560 від 14.09.2018 р.) по справі

за позовом ФОП Мосієнка Анатолія Валерійовича, м. Кременчук

до ПП "Харківспецпостач", м.Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернувся ФОП Мосієнко Анатолій Валерійович з позовом до приватного підприємства "Харківспецпостач" про стягнення з останнього суми боргу за договором №1 від 10.03.2017 р. в розмірі 236321,20 грн. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем (замовником) зобов'язання за договором перевезення вантажу №1 від 10.03.2017 р. в частині повної оплати наданих послуг.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову (вх. 2560), в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно приватного підприємства «Харківспецпостач», а саме асфальтобетонні суміші, виробником якої є ТОВ «Харківспецпостач» та які знаходяться на потужностях останнього за адресами:

- Полтавська обл., Полтавський район, с/рада Супрунівська, будинок 1;

- м. Полтава, вул. Петра Дорошенко, 2Е;

- Сумська область, м. Лебедин, вул. Залізнична, 52.

Позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом передачі речі, а саме асфальтобетонної суміші, виробником якої є ПП «Харківспецпостач» (код ЄДРПОУ 31436081), на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору, а саме ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує про неспроможність відповідача розрахуватися з позивачем за надані послуги протягом тривалого часу і зазначає, що у позивача є підстави вважати, що в подальшому невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Втім, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами мотивації щодо наявності підстав для забезпечення позову. Адже наявність у позивача підстав вважати, що виконання рішення суду може бути утруднено має доказуватися на загальних підставах з поданням належних, достовірних та достатніх доказів, що позивачем не було зроблено.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ФОП Мосієнка Анатолія Валерійовича про забезпечення позову (вх. 2560 від 14.09.2018 р.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя Л.С. Лаврова