АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1106/2006 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: про приватну Вітер Л.А.
власність Доповідач в апеляційній інстанції
Качан О.В.
РІШЕННЯ
іменем України
19 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Качана О.В., Корнієнко Н.В.
при секретарі Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 13.04.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про усунення перешкод в землекористуванні,
встановила:
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 13.04.2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в землекористуванні, зобов'язано відповідачку не чинити перешкод позивачу у землекористуванні та знести належну їй частину будинку яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 16 м2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та винести нове, яким повністю відмовити в позові. Посилаються в апеляції на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що потягло винесення незаконного рішення.
У засіданні колегії ОСОБА_1 повністю підтримала доводи скарги.
ОСОБА_2 та його представник просять рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено: відповідачка самовільно зайняла частину земельної ділянки позивача, побудувавши на ній жилий будинок. Згоди про обмін частин земельних ділянок сторони не досягли, тому частина будинку відповідачки, яка розташована на ділянці позивача, підлягає знесенню.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи в межах позовних вимог та доводів апеляцій, колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з винесенням нового в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права.
Висновок суду про самовільне будівництво на земельній ділянці позивача суперечить наявним у справі доказам. Так, сторонами не оспорюється факт початку реконструкції будинку відразу після його купівлі у квітні 2005 року. Реконструкція з першого дня відповідачкою проводилась і на земельній ділянці позивача, проте в справі відсутні докази звернення позивача до відповідачки до осені 2005 року з вимогою припинення будівництва. В засіданні суду першої інстанції та в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказала на причину такої поведінки ОСОБА_2 - між ними існувала домовленість про обмін частин належних їм земельних ділянок: вона отримує в результаті обміну ділянку позивача площею 16 м2 на якій будує будинок, а взамін передає позивачу як компенсацію частину своєї ділянки. На наявність такої домовленості вказують висновки експерта про оцінку обох земельних ділянок сторш - а.с. 28, 29. Дати замовлення експертиз - 23 та 26 квітня 2005 року, тобто в період придбання відповідачкою будинку та початку будівництва. Мета експертної оцінки вказана "для нотаріальних дій". Оцінюючи вказані докази в сукупності, колегія приходить до висновку, що між сторонами існувала домовленість про будівництво будинку на ділянці позивача з компенсацією йому частини земельної ділянки шляхом викупу, обмиту чи іншим способом, проте позивач через деякий час відмовився від виконання угоди.
Висновок суду про застосування до даних правовідносин вимог лише ст. 152 Земельного кодексу України є невірним, при вирішенні спору слід застосувати вимоги Глави 34 ЦК України.
Колегією встановлено: в квітні 2005 року між сторонами досягнуто згоди по реконструкції' ОСОБА_1 жилого будинку в межах існуючого раніїне будинку. Оскільки частина існуючого ранкпе будинку знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 і реконструкцією знову буде зайнято частину його ділянки, сторони мали намір компенсувати її за рахунок ділянки ОСОБА_1 З цією метою, для нотаріального оформлення передачі земельних ділянок, сторонами було замовлено оцінку вартості землі експерту та розпочато будівництво. Відсутність письмової форми угоди не тягне за собою визнання будівництва на ділянці позивача самовільним. Крім замовлення експертизи про наявність угоди свідчать дії позивача, який до осені 2005 року не перешкоджав будівництву. Перша його скарга на дії ОСОБА_1 датована 24.11.2005 року - а.с. 32, тоді як будівництво стін та даху будинку завершено в липні 2005 року - а.с. 11-13. Таким чином наявними в справі доказами встановлено, що будівництво будинку ОСОБА_1 на ділянці ОСОБА_2 проведено за його згодою. 22.08.2005 року ОСОБА_1 отримала дозвіл на реконструкщю жилого будинку та будівництво гаража. За таких обставин відносини між сторонами регулюються нормами Глави 34 ЦК України "Право користування чужою земельною ділянкою для забудови". Згідно з вимогами ст. 417 ЦК України знесення жилих будинків заборонено, а питання про викуп чи іншу компенсацію позивачу за його частину земельної ділянки сторонами не ставилося і судом не розглядається. За таких обставин колегія не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 305, 307, 309, 316 ЦПК України, Главою 34 ЦК України, колегія
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 13.04.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про усунення перешкод в землекористуванні задовольнити частково, рішення суду скасувати.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в землекористуванні відмовити.
Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.