КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/7054/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» Коваленка Олександра Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В. про: визнання відмови Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В. щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог неправомірною; зобов'язання Коваленка О.В. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, до якого включити кредиторські вимоги ОСОБА_3 в сумі, що перевищує гарантовану Фондом суму відшкодування за вкладами, в четверту чергу відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі заяви від 01 березня 2016 року № ВХ537-ЛК-ОГ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ФІДОБАНК», подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та здійснені порушення вимог процесуального права, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції і безпідставність вимог апеляційної скарги просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданий письмовий відзив на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, якій належали вклади у загальній сумі 19 093,07 доларів США, що знаходяться на рахунках у ПАТ «Фідобанк».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато ліквідаційну процедуру ПАТ «Фідобанк», призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» - Коваленка Олександра Володимировича, якому делеговано повноваження ліквідатора.

В газеті «Голос України» № 138 (6392) від 23 липня 2016 року опубліковано оголошення про ліквідацію ПАТ «Фідобанк», вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію.

Для подачі заяв про задоволення вимог кредиторів був визначений період з 25 липня 2016 року по 22 серпня 2016 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 листопада 2016 року № 2413 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів ПАТ «Фідобанк».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 набув право на спадкування вкладів, які належали померлій ОСОБА_5, на підставі заповіту, посвідченого 15 листопада 2004 року Куриленко С.В. приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 2503.

Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 як спадкоємцю вкладів, що знаходяться на рахунках ПАТ «Фідобанк», видано 27 січня 2017 року, тобто після спливу шести місяців з часу відкриття спадщини, як це передбачено Цивільним кодексом України.

06 лютого 2017 року представник ОСОБА_3 звернувся до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про визнання кредиторських вимог.

Листом від 21 лютого 2017 року № 21-036-4101/17 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб рекомендував звернутися безпосередньо до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк».

01 березня 2017 року представник ОСОБА_3 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В. із заявою про визнання кредиторських вимог ОСОБА_3, в якій просив поновити строк для звернення із заявою про визнання кредиторських вимог враховуючи вищевикладені обставини та неможливість заявлення кредиторських вимог у період з 25 липня 2016 року по 22 серпня 2016 року з незалежних від ОСОБА_3 причин, та включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів кредиторські вимоги ОСОБА_3 в четверту чергу відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Листом від 03 квітня 2017 року № 1-11-1/772-ЛК-05 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленко О.В. повідомив, що оскільки вимоги померлої ОСОБА_5 не було включені до реєстру акцептованих вимог, то не має підстав для внесення змін до реєстру акцептованих вимог на підставі свідоцтва про право на спадщину, що видане ОСОБА_3

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано наявність у ОСОБА_3 права на включення його вимог до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 26, ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У силу ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У відповідності до матеріалів справи, інформація про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» була опублікована 23 липня 2016 року у газеті «Голос України» №138(6392).

Тобто, починаючи з 24 липня 2016 року та протягом наступних 30 днів (до 22.08.2016 включно) кредитори вказаного банку були наділені можливістю заявити Уповноваженій особі свої вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що вбачається, що позивач, як спадкоємець вкладника ПАТ «Фідобанк» - ОСОБА_5, - не мав можливості заявити Уповноваженій особі свої вимоги до банку у вказаний період, оскільки набув спадщину після смерті владника (ІНФОРМАЦІЯ_1), а свідоцтво про право на спадщину отримав 27 січня 2017 року, тобто вже після завершення 30-денного терміну, встановленого ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що строк для пред'явлення вимог кредитора пропущено позивачем незалежно від його волі та з об'єктивних причин.

Відповідно до п. 4.30 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, у разі необхідності Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані Фондом в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) про виправлення помилки, допущеної Фондом в особі відповідного структурного підрозділу Фонду чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів; клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) про збільшення/зменшення вимог кредитора, що виникли під час проведення ліквідації, які отримані від Фонду та інших державних органів на підставі заяви про задоволення додаткових вимог; клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) про зменшення вимог кредитора(ів) в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог, передбачених ст. 46 Закону; договору уступки права вимоги боргу, засвідченого нотаріально. Такі зміни вносяться до реєстру акцептованих вимог кредиторів виключно в межах черги, до якої було включено вимогу, яку уступлено, та у сумі, що не перевищує суму (залишок суми) вимог, яку акцептовано за таким кредитором; зняття накладеного за рішенням суду арешту з рахунку; виконання зобов'язання перед цим банком, щодо якого вклад, розміщений у такому банку, використовувався як засіб забезпечення його виконання.

Відповідно, уповноважена особа Фонду має право на внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів у зв'язку з виявленням в такому реєстрі певних неточностей чи неповної інформації, в тому числі і щодо включення до реєстру кредиторських вимог, які з об'єктивних причин не були включені до даного реєстру.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перерахував представнику позивача належну суму гарантованого відшкодування за вкладами в ПАТ «Фідобанк», що свідчить про фактичне визнання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 кредитором ПАТ «Фідобанк».

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, відмова Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» Коваленка О.В. щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог на підставі свідоцтва про право на спадщину, що видане ОСОБА_3, порушує право власності ОСОБА_3 на грошові кошти та є підставою для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно недотримання позивачем під час подання даного позову правил предметної підсудності спору, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка міститься, зокрема, у постанові від 18 квітня 2018 року по справі № 813/921/16, вбачається, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим, має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI), і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на ці правовідносини не розповсюджуються норми ст. 12 ГПК України, а тому юрисдикція господарських судів на такі спори не поширюється. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Фонд є державною спеціалізованою установою, який виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду у цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2018 року.