Справа № 359/2091/17 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.

Провадження № 22-ц/780/2741/18 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.

Категорія 53 13.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого Сліпченка О.І., суддів Голуб С.А., Іванової І.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача - ОСОБА_3

відповідач - ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ»,

представник відповідача - Бріф Дмитро Леонідович

третя особа - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ», третя особа: Перший віце-президент Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» ОСОБА_5, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що з 21 листопада 2011 року він працював на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ»(надалы ТОВ «ФК «Динамо Київ» та/або відповідач). Наказом № 304/к ТОВ «ФК «Динамо» Київ» від 30.11.2016 р. позивачу було оголошено догану, за порушення трудової дисципліни та не виконання своїх службових обов'язків. В подальшому його було звільнено з роботи з 20 січня 2017 року у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків, на підставі п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Позивач вважаючи, що його звільнено з порушенням чинного законодавста просив визнати незаконним та скасувати накази: №304/к від 30 листопада 2016 року «Про оголошення догани», №19/к від 20.01.2017 року «Щодо особового складу», яким позивача було звільнено; поновити його на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю ТОВ «ФК «Динамо» Київ»; стягнути з ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача ТОВ «ФК «Динамо» Київ» в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 100 000 гривень.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Скасовано наказ №304/к від 30.11.2016 року «Про оголошення догани», яким ОСОБА_2 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни та не виконання своїх службових обов'язків.

Скасовано наказ №19/к від 20.01.2017 року «Щодо особового складу», яким ОСОБА_2 було звільнено.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ».

Стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 121 113 грн. 90 коп.. та 9 420 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення прийнято без врахування фактичних обставин справи, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не визнав чи є наказ про оголошення догани обґрунтованим та прийнятим в порядку передбаченому законодавством, не дослідив законність наказу про звільнення, та чи не пропущено строки на звернення до суду для їх скасування.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач погоджується з рішенням суду першої інстанції. Зазначає, що не було жодних підстав для винесення оскаржуваних наказів, адже позивач не був ознайомлений зі своїми обов'язками та не було поставлено часових рамок для висвітлення новин, матеріали на сайті були розміщені вчасно та ніяких іміджевих та репутаційних збитків клубу не завдано.

В судовому засіданні сторони підтримали свої позиції.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 21 листопада 2011 працював в ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» на посаді керівника веб-порталу департаменту по роботі з громадськістю, що підтверджується даними його трудової книжки та копією витягу з наказу №661/к від 18 листопада 2011 року (т.1 а.с.14,15).

ОСОБА_2 не мав робочого місця в офісі ТОВ «ФК «Динамо» Київ» та за згодою сторін, виконував свої обов'язки керівника веб-порталу ТОВ «ФК «Динамо» Київ» дистанційно, за місцем свого проживання: АДРЕСА_1.

Встановлено, що 28 листопада 2016 року в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка в м.Києві, пл.Івана Франка, 3, відбулася прем'єра фільму «Лобановський назавжди» за участі Президента України Порошенка П.О., керівництва ФК «Динамо» Київ» інших запрошених осіб, в тому числі журналістів. Позивач ОСОБА_2 також отримав запрошення на прем'єру фільму та на фуршет (т.1 а.с.23), де знаходився з початку до завершення заходу.

Наказом №304/к від 30 листопада 2016 року було оголошено догану ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни та не виконання своїх службових обов'язків, а саме: ненадання необхідної інформації на сайті ФК «Динамо» Київ щодо прем'єри знакового фільму «Лобановський назавжди» (т.1 а.с.16).

Дослідивши лог-файли адміністративної частини офіційного веб-сайту ТОВ «ФК «Динамо» Київ» за 28.11.2016 (т. 2 а.с. 20-29), місцевий суд встановив, що після прем'єри фільму о 17:48:51 до адміністративної частини сайту увійшов позивач ОСОБА_2 та продовжував роботу в адміністративній частині сайту до 22-ї години. Крім того, продовжив роботу в адміністративній частині сайту 29.11.2016 з 6:04:25 та по 8:35:06, всього заходив 263 рази (т.2 а.с.29-32).

Судом першої інстанціцї також встановлено, що Наказом №19/к від 20 січня 2017 року «Щодо особового складу», виданим Першим віце-президентом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» ОСОБА_5, ОСОБА_2 з 20 січня 2017 року було звільнено у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків, на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не було встановлено в чому полягало систематичне невиконання позивачем посадових обов'язків або в чому виявилось систематичне порушення ним трудової дисципліни. В наказі про звільнення позивача не зазначено, яке порушення трудової дисципліни, вчинене ОСОБА_2 після наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стало підставою для його звільнення. Крім того, судом було встановлено, що попереднє стягнення було накладено на позивача безпідставно

Колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог ч. 1 п. 3 ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягали встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_2 з цих підстав, є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП Українибули застосовані дисциплінарні стягнення.

З урахуванням положень ст. 147 КЗпП України звільнення за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Таким чином, працівник може бути звільнений з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, якщо після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, яке не втратило юридичної сили за давністю і не зняте достроково (ст. 151 КЗпП України), він знову вчинив проступок на роботі.

Разом із тим, у наказі про звільнення позивача за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків не зазначено, яке порушення трудової дисципліни, вчинене ОСОБА_2 після винесення наказу від 30 листопада 2016 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що стало підставою для його звільнення.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за одне й те ж саме порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано одне дисциплінарне стягнення: або догана, або звільнення.

За ст. 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених ч. 3 ст. 40 КЗпП України, роботодавець має навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Вирішуючи позов про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд має враховувати, що тільки правомірно накладені стягнення можуть бути підставою для звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України, а тому необхідно з'ясувати, систематичне невиконання яких саме трудових обов'язків позивачем передувало його звільненню.

Крім того, як і було зазначено місцевим судом, підстави для винесення наказу про оголошення догани ОСОБА_2 були відсутні.

Доводи відповідача, що ОСОБА_2 опублікував необхідну інформацію невчасно, не мають обґрунтування, адже позивачу не було роз'яснено необхідних термінів для висвітлення матеріалів, а також не було забезпечено його необхідним інвентарем та робочим місцем, що суттєво впливає на оперативність його роботи. Крім того, доказів того, що відповідна інформація з'явилась на інших сайтах раніше не доведена, адже як зазначено в матеріалах справи, час публікації та час її висвітлення на сайті не збігається. Тобто, спростовуються доводи, які викладені віце-президентом ТОВ ФК «Динамо»Київ» ОСОБА_8 в службовій записці, про грубе порушення позивачем свої трудових обов'язків. Підстав для оголошення догани позивачу виявлено не було. Факт іміджевих та репутаційних збитків клубу не доведено.

Як зазначає Верховний Суд у справі № 396/1560/16-ц, працівник не може нести дисциплінарну відповідальність за невиконання вимог, які не були доведені йому до виконання, а власник не довів документами, що такі вимоги були працівнику доведені.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та всебічно з'ясував обставини справи, прийшов до висновку, що накладення дисциплінарного стягнення та звільнення позивача на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків, було здійснено з порушенням вимог ст.ст. 147,149 КЗпП України та в порушення п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України без з'ясування причин, з яких позивачем не виконувались трудові обов'язки.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який вирішує трудовий спір.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи відповідача, щодо пропущеного строку позивачем для звернення до суду щодо скасування спірних наказів визнати не можна, адже ОСОБА_2 отримав через свого представника та зміг ознайомитись з наказом про винесення догани та наказом про звільнення 16 лютого 2017 року, належні докази, які б вказували на попереднє ознайомлення в матеріалах справи відсутні.

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 - 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо» Київ» - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: