ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

07 вересня 2018 року м. Київ№ 754/16879/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 02166, АДРЕСА_1) (далі - позивач) звернулась до Деснянського районного суду м.Києва із позовною заявою до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37415088, адреса: 02225, пр-т Володимира Маяковського, 29) (далі - відповідач), третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації (далі - третя особа), у якій просить суд:

1. Зобов'язати відповідача завершити, розпочатий в 2011 році, в кімнаті санвузлу безоплатний капітальний ремонт однокімнатної квартири №304, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 24-А в кімнаті, кухні і в коридорі, відповідно до дефектного акту від 22.11.2012 і акту обстеження від 30.08.2017.

2. Зобов'язати відповідача відновити порушене право власності на приватну чавунну ванну згідно з актами обстеження від 12.06.2013 та від 30.08.2017 і встановити її в кімнаті санвузлу замість бракованої сталевої ванни, придбаної третьою особою (Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації), і герметично до стіни невстановленою.

3. Зобов'язати відповідача провести ремонтні роботи по усуненню недоліків та пошкоджень, створених Відповідачем під час ремонту в кімнаті санвузлу відповідно до акту обстеження від 12.062013 та від 30.08.2017.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва (суддя Панченко О.М.) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії передано для розгляду за територіальною юрисдикцією до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.0.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив у повному обсязі та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа пояснення у справі не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з даною позовної заявою слугувало складення акту Житлово-експлуатаційною дільницею 303 від 30.08.2017, який підтвердив факт невиконання третьою особою у справі зобов'язань по виконанню ремонтних робіт у повному обсязі, згідно актів від 22.11.2012 та акту 12.06.2013.

Позивач у позові зазначає, що на прохання її чоловіка відремонтувати зазначену квартиру Київською міською державною адміністрацією (Лист № К-23109 від 30.10.2009 року) дано доручення Деснянській РДА в м. Києві, яка взяла на себе зобов'язання, підтверджене листом № 09-К-1895/1 від 21.05.2010 року по виконанню ремонтних і сантехнічних робіт у вищезазначеній квартирі, та обіцяли їх виконати у 2010 році по Програмі допомоги ветеранам Великої Вітчизняної Війни на честь 65-річчя Перемоги.

Проте, взяті на себе зобов'язання Деснянська РДА у 2010 році не виконала.

У грудні 2011 року Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської РДА як розпорядником коштів Державного бюджету України було укладено Договір з підрядною організацією ТОВ «Вітраж Гласс Солюшн» № 1312/1 від 20.12.2011 на виконання ремонтних робіт зазначеної квартири, однак ремонті роботи не виконані.

Листом № 39 від 13.01.2012 року та Листом № 64 від 18.01.2012 року третьою особою було повідомлено позивача, що остання, як вдова ветерана війни, має право на проведення безоплатного капітального ремонту власного житлового приміщення відповідно до Постанови КМУ від 20.05.2009 року № 565 «Порядок проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу».

Ремонті роботи в кімнаті санвузлу були поновлені на початку березня 2012 року.

Позивач зазначає, що під час ремонтних робіт було порушено право власності, а саме: приватну чавунну ванну, яка їй належала, було замінено на браковану сталеву ванну без її згоди. Цей факт підтверджується технічною характеристикою-таблицею про склад ванни гіпермаркетом «Епіцентр» та встановлено актом обстеження квартири від 12.06.2013 року та 30.08.2017 року.

Вказує на те, що ремонтні роботи в санвузлі, які проводили в березні 2012 року були виконані неналежним чином, а саме: не всі труби пофарбовані, не очищені від іржі водопровідні труби, що може призвести до їх пориву та залиття сусідніх житлових помешкань, а також інші недоліки, вказані в актах обстеження від 12.06.2013 року та 30.8.2017 року.

У кінці березня 2012 року подальші ремонтні роботи в квартирі були зупинені. Про необхідність ремонту інших житлових приміщень у квартирі, а саме: в кімнаті, кухні та коридорі працівниками ЖЕК 304 було складено акт від 22.11.2012 року.

Також позивач зазначила, що на її неодноразові звернення до Деснянської РДА в м. Києві з приводу закінчення капітального ремонту в вищезазначеній квартирі в усіх житлових приміщеннях, Деснянська РДА надає неправдиву інформацію про те, що безкоштовний капітальний ремонт зазначеної квартири був виконаний у 2011 році.

Отже, метою звернення позивача до суду з даним позовом є оскарження, да її думку, неправомірних дій суб'єкта владних повноважень - Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо виконання акту Житлово-експлуатаційної дільниці 303 від 30.08.2017 не в повному обсязі та відмові завершити розпочатий у 2011 році в кімнаті санвузлу безоплатний капітальний ремонт однокімнатної квартири №304, що знаходиться з адресою: Київ, вул.Жукова, 24-А, в кімнаті, кухні та в коридорі.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до положень частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір (спір у сфері публічно-правових відносин) - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Протилежний за змістом (характером) публічно-правовому спору є приватноправовий спір. В основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До адміністративного суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Зважаючи на заявлені позивачем вимоги (зобов'язання закінчити ремонтні роботи в тому числі в кімнаті санвузлу, кімнаті, кухні і коридорі, визнати право власності на чавуну ванну), на думку суду, спір не має ознак публічно-правового.

Так, позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного (житлового) права, оскільки між позивачем та відповідачем існує приватно-правовий спір, в якому Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація хоча і діє як суб'єкт владних повноважень, відповідно до делегованих їй законом повноважень, однак виконує функції замовника ремонтних робіт/послуг в інтересах третьої особи (позивача).

Водночас, як роз'яснив Верховний Суд України, суди мають виходити з того, що критерієм відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне. Суди мають з'ясовувати, чи є спір приватно-правовим або публічно-правовим; чи виник спір з відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на засадах рівності.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

Відповідно до вимог статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним із яких може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, метою пред'явлення позову позивача є захист її інтересів та прав щодо належного здійснення ремонтних робіт житла, які за твердженням позивача, було порушено в результаті невчинення відповідачем відповідних дій.

Аналіз зазначених вище обставин справи дає підстави вважати, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, а стосується захисту приватних інтересів позивача як власника квартири, тож порушені права підлягають захисту в порядку цивільного судочинства відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у способи, визначені статтею 16 Цивільного кодексу України.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Оскільки відносини у даній справі виникли з приводу невиконання ремонтних робіт в квартирі позивача, тобто стосуються цивільного (житлового) права, між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією та позивачем, такий спір не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що "фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Відповідно до частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у адміністративній справі, оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Водночас, рішення суду про закриття справи не обмежує сторони у реалізації свого права на захист в порядку цивільного судочинства, за правилами якого слід розглядати дану справу, виходячи з характеру та суб'єктного складу спірних правовідносин.

Підстави для розподілу чи присудження судових витрати за правилами статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 238-239, 241-245, 248, 256, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №754/16879/17 за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії закрити.

Роз'яснити позивачеві, розгляд даної категорії справ віднесено до юрисдикції місцевого районного суду.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов