Справа № 2-6453/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 листопада 2009 року                                            Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Щербини С.В. , при секретарі Лясковській Г.Л..,  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

    15.06.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., мотивуючи тим, що працівником ДАІ безпідставно, без врахування всіх обставин та на підставі доказів, які не є достатніми та допустимими, було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що порушило його права.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав,  просив позовні вимоги задовольнити.  

Представник відповідача - УДАІ УМВС України в Миколаївській області у судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення на позов,  в яких зазначено, що постанова по справі була винесена обґрунтовано, просив розглянути вказаний позов за його відсутності та відмовити у задоволенні позову. У відповідності до ст.128 ч.4 КАС України, справу було розглянуто за відсутності представника відповідача.

    Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягаю задоволенню, виходячи з наступного:

19.04.2009 року інспектором ОР ДПС ВДАІ м. Миколаєва ОСОБА_2 винесено постанову ВЕ 092542 по справі про адміністративне правопорушення у якій зазначено, що ОСОБА_1 19.04.2009 року о 09:24 год., керував автомобілем Форд Мондео д/н НОМЕР_1 на а/д Дніпропетровськ-Миколаїв 310 км на дорозі яка має  дві смуги руху в одному напрямку, рухався по крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР України, скоїв правопорушення передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП та постановлено накласти штраф в розмірі 510 грн.

  Судом встановлено, що фотографії, на підставі яких була винесена зазначена постанова були виконані за допомогою приладу фіксації порушень ПДР «Візір» №0812485.   Зазначений технічний прилад не працює у автоматичному режимі, оскільки, не може працювати без прямої участі людини, об’єкти контролю, зона контролю та параметри контролю встановлюються при прямій участі людини. Тобто, такий прилад знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу тощо).

Згідно зі ст.8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних|телекомунікаційних| системах", інформація, яка є|з'являється| власністю держави, або інформація з|із| обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана|одержувати| за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з|із| підтвердженою відповідністю. Тобто|цебто|, перед застосуванням|вживанням| на території України "Візир" повинен був пройти|минати| державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.

Згідно ст.69КАСУ України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки, відповідачем до суду не надано експертного висновку|висновку| або сертифікату відповідності приладу "Візир", будь-яка інформація, що одержана за допомогою цього приладу враховуватися при розгляді справи як допустимий доказ не може (ст.70 ч.3 КАСУ).  

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Проте, достовірних доказів, які б доводили законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суду не надано.

    На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки суду не було надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт скоєння останнім правопорушення,  передбаченого ст.122 ч.2 КУпроАП.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1    - задовольнити.

Постанову  ВЕ 092542 від  19.04.2009 року про накладення на   ОСОБА_1      адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. – скасувати.

    Постанова  набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського в апеляційного адміністративного суду  через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

Суддя:                                                                                              С.В. Щербина