Справа № 2 -731/09 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2009 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого: судді Янків Т.П.

при секретарі Гордієнко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про виконання умов договору про іпотечний кредит, перерахунок зайво сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач вказує, що 24.04.2008 року уклали з відповідачем договір про іпотечний кредит № VIK0G40000007134, згідно з умовами якого відповідач надавав позивачу у тимчасове платне користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 177 тис.грн. із слатою 15% річних, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, терміном до 24.04.2015 року. На підставі укладеного договору, позивачем отримано кошти у розмірі, вказаному в Договорі. Відповідач підвищив в односторонньому порядку відсоткову ставку за даним договором з 10.10.2008 року. Позивач вважає підвищення відповідачем відсоткової ставки по кредитному договору в односторонньому порядку незаконним, а умову в частині права відповідача в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку за користування кредитом незаконною, а також стягнути моральну шкоду з відповідача. Вважає, що його права порушенні, тому звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, просить визнати підвищення відповідачем відсоткової ставки по кредитному договору в односторонньому порядку незаконним, умову в частині права відповідача в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку за користування кредитом незаконною, а також стягнути моральну шкоду з відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє за дорученням, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов обгрунтований, доведений та підлягає до задоволення частково.

Статтею 55 Закону України "про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимо цивільного та банківського законодавства, ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 року №168.

Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що сторони уклали договір про іпотечний кредит № VIK0G40000007134 від 24.04.2008 року.

Відповідно з умовами Кредитного договору відповідач надавав позивачу у тимчасове платне користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 177 тис.грн. із слатою 15% річних, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту терміном до 24.04.2015 року.

На підставі даного договору позивачем отримані кошти в розмірі, зазначеному у п.1.1 договору, що підтверджується позивачем в судовому засіданні.

Відповідно до п.п.8.9 договору відповідач може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі порушення позичальником кредитної дисципліни, погіршенням його фінансового стану, здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитом, зміни у грошово-кредитній політиці НБУ, підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), підвищення ставки більш ніж на 3 відсоткових пунту за бланковими кредитами "овернайн" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.

Відповідно до листа від 24.09.2008 року за №20.1.3.2/6-22442 відповідача за підписом Голови правління "ПриватБанку" ОСОБА_3 вбачається, що відповідач повідомив позивача про збільшення розміру відсоткової ставки на 2,09% за договором про іпотечний кредит № VIK0G40000007134 від 24.04.2008 року (а.с.11). При цьому відповідач в даному листі посилається на те, що особливістю даного договору є наявність умов про три сторони в особі Державної іпотечної установи, яка не виконує зобов"язання за договором та не викупляє кредити в "ПриватБанку".

Відповідно до п.8.3 даного договору будь-які повідомлення, які направляються позичальнику в рамках цього договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надісланві рекомендаційним листом або доставлені особисто на адресу позичальника, окрім випадків, що передбачені цим договором.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

В ч.1 ст.626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків, тобто, досягнувши згоди щодо усіх істотних умов сторони укладають договір і згідно вимог ч.1 ст.629 ЦК України він є обов"язковим для виконання сторонами.

В ч.1 ст.651 ЦК України законодавець зазначив, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а в ч.1 ст.654 ЦК України вказано, зокрема, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Відповідно до ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, яким сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов"язання.

Відповідно до п.4 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Крім того, п.8.9 даного договору відповідач не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендаційного листа за адресою позичальника. Такий повий розмір відсоткової ставки за вказаним договором починає застосовуватися з дати, що буде вказана у повідомленні.

Про збільшення відсоткової ставки кредитор протягом 14 календарних днів з дати її збільшення письмово повідомляє позичальника, шляхом направлення йому поштою відповідного повідомлення за адресою позичальника. В такому повідомленні кредитором зазначається новий розмір відсоткової ставки та дата з якої розпочато застосування нового розміру ставки.

Судом не береться до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що банк правомірно збільшив процентну ставку позивачу, дотримавши усіх вимог як договору так і чинного законодавста, оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не дотримана процедура повідомлення позивача про збільшення процентної ставки в односторонньому порядку (п.8.9 – а.с.9).

Відповідно до вступної частини постанови Національного Банку України №168 від 10.05.2007 року "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну ватрість кредиту" правила прийняті з метою захисту прав споживачів під час укладання договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної та матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації.

Пунктом 3.5 Правил надання банками інформації споживачу кредитування та сукупну вартість кредиту, встановлено, що банки мають право ініціювати зміну ппроцентної ставки за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у вз"язку з волевиявленням однієї із сторін (зміні кредитної політики банку).

Таким чином, зміна процентної ставки відповідно до ст.652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Проте, в супереч вимогам ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну ватрість кредиту, з листів відповідача, направлених на адресу позивача, не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки до договору до 29,04% річних.

Однак, як в запереченнях на позов, так і в судовому засіданні представник відповідача посилається вже на зміну відсоткої ставки із 1,25% на 2,09% в місяць, в зв"язку із зміною облікової ставки НБУ, згідно з якою облікова ставка з 30.04.2008 року встановлюється в розмірі 12% річних. Однак, судом не береться до уваги таке посилання відповідача, як на підставу зміни відповідачем процентної ставки по договору, оскільки як вбачається з матеріалів справи, договір сторонами було укладено 24.04.2008 року, на момент підписання договору діяла постанова Національного Банку України №492 від 29.12.2007 року, згідно якої розмір облікової ставки становив 10%. Після підписання договору розмір облікової ставки на підставі постанови Правління НБУ №107 від 21.04.2008 року "Про регулювання грошово-кредитного ринку" облікова ставка з 20.04.2008 року була змінена до 12%.

Крім того, відповідно до п.п.10.2 та 10.3 даного договору він може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Всі зміни та доповнення викладаються в посьмовій формі та набувають чинності з моменту підписання.

Виходячи з принципів змагальності, диспозитивності та обов"язків доказування і подання доказів, визначених ст.ст.10,11,60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Факт дотримання відповідачем вимог п.п.8.8. та 8.9 Договору про іпотечний кредит, укладений сторонами 24.04.2008 року, від якого залежить наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідач не довів.

Таким чином, дії відповідача щодо ініціювання збільшення відсоткової ставки за користування кредитом порушують умови договору.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України (набула чинності 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів", крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування вказаного Закону та пов"язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.

Таким чином, п.п.8.8. та 8.9 договору підлягає визнанню недійсними з моменту їх укладання, а позов в цій частині є обгрунтованим та підлягає до повного задоволення.

Також підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення 1600 грн. витрат по оплаті правової допомоги, поскільки вони підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно ч.2 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Пленумом Верховного Суду України від 31.03.1995 р. (з послідуючими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода може полягати в порушенні прав споживачів.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідачем в частині підняття в односторонньому порядку процентної ставки неналежно виконувалися умови договору, що призвело до моральних та матеріальних спраждань та порушень нормального ритму життя позивача, збільшення виплат по договору, а тому позивач змушений був докладати зусиль для організації свого життя та життя своєї сім"ї.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 203,215, 626,627,654,1054,1056-1 ЦК України, Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про банки і банківську систему", ст.ст. 10,11, 57-64, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Визнати умови ( п.8.8 та 8.9) Договору про іпотечний кредит № VIK0G40000007134 від 24.04.2008 року про право Кредитора на зміну в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки за кредитом в сторону збільшення – недійсними з моменту їх укладення, оскільки вони є незаконними.

Зобов"язати ЗАТ КБ "Приватбанк" здійснювати розрахунки з ОСОБА_1 згідно з умовами пунктів 1.1 та 2.4 Договору про іпотечний кредит № VIK0G40000007134 від 24.04.2008 року, шляхом отримання від ОСОБА_1 коштів за користування кредитом до 24 числа кожного місяця, ануїтентними платежами по 3436,25 грн. щомісячно, виходячи з розміру процентної ставки за користування кредитом на рівні 15% річних.

Зобов"язати ЗАТ КБ "Приватбанк" здійснити перерахунок надмірно сплачених ОСОБА_1, починаючи з 22.05.2008 року, платежів за кредитним договором в сумі 9909,24 грн. в рахунок майбутніх кредитних платежів за договором про іпотечний кредит № VIK0G40000007134 від 24.04.2008 року, виходячи з процентної ставки 15% річних.

Стягнути з ЗАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 2 тис.грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, 1600 грн. витрат по оплаті правової допомоги, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи та 51 грн. держмита в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Калинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України

Суддя: