Судове рішення #737739
6/2239-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________



ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "05" червня 2007 р.                                                            Справа №6/2239-А


за позовом  Закритого акціонерного товариства  "Інтерлит",  м. Хмельницький   

до 1) Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому


2) Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області

про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 459 785,00  грн.

Суддя                      Секретар судового засідання


Представники сторін:

від позивача Собецька Г.В. –представник за довіреністю №24 від 22.08.05р.

         Від 1го відповідача –Зозуля В.П. –представник за довіреністю №13783/9/10 від 11.04.07р.

                                             Сохатюк О.С. –представник за довіреністю №19542/9/23-3 від 25.05.07р.

Від 2го відповідача - Пузарецька М.В. –представник за довіреністю №12-14/2197 від 11.05.07р.

Від прокуратури: Параскевич О.Г. –прокурор відділу прокуратури Хмельницької області.


Постанова приймається 05.06.07 року, оскільки в судових засіданнях 29.05.07р. та 04.06.07р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови по справі.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з Державного бюджету на користь позивача бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 459 785 грн., що утворилася станом на 20.03.07р.  

Повноважні представники позивача в судове засідання з’явилися, позовні вимоги підтримали, вказуючи, що позивач має право на бюджетне відшкодування ПДВ, відповідно до абз.3 п.п.7.7.1 п.7.7.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки відповідно до даного пункту, бюджетному відшкодуванню підлягає  частина такого від’ємного значення , яка дорівнює  сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому звітному періоді постачальниками таких товарів (послуг).   

При цьому, вказує, що ЗАТ „Інтерлит” подано до податкового органу  податкові декларації по ПДВ за листопад-грудень 2006р. та інші, передбачені п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 ЗУ „Про ПДВ” документи, відповідно до яких сума бюджетного відшкодування склала:

-          в листопаді 2006р.  –380 305,00 грн.,

-          в грудні 2006р. - 171 029,00 грн.

на загальну суму  551 334,00 грн.

Однак, за результатами  виїзної позапланової перевірки з питань достовірності  нарахування суми бюджетного відшкодування, відповідачем виставлено податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування  на суму 91 549,00 грн. Таким чином, заявлена до стягнення сума бюджетного відшкодування складає 459785,00 грн.

На підставі п.п.7.7.5. п.7.5. ст.7 Закону України „Про ПДВ”, відповідачем було проведено позапланові документальні перевірки в листопаді 2006р. та грудні 2006р., що підтверджується відповідними довідками. Відповідно до даних довідок, неможливо  підтвердити заявлену до стягнення суму бюджетного відшкодування  в зв’язку з необхідністю проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках щодо підтвердження факту  сплати ними вказаних сум ПДВ.

Даний висновок, на думку позивача, є незаконним, оскільки суперечить вимогам п.п.7.7.7.п.7.7. ст.7 ЗУ „Про ПДВ”, який є єдиним законом, що регулює відносини, пов’язані з ПДВ, і встановлює вичерпний перелік наслідків проведення податковим органом перевірок щодо достовірності заявлених до відшкодування сум ПДВ.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що всі заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ документально підтверджені, про що зазначено в актах податкових перевірок.

За таких обставин просить суд позовні вимоги задоволити та стягнути суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 459785,00 грн.


1-й відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому у запереченнях на позовну заяву та його повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, мотивуючи тим, що за результатами документальних перевірок позивача, проведених в листопаді-грудні 2006р., зроблено висновок про неможливість  відшкодування заявлених сум ПДВ, з огляду на необхідність  відслідковування факту поставки продукції на підприємство позивача, та встановлення надмірної сплати ПДВ до бюджету.

При цьому, відповідач вказує, що бюджетне відшкодування ПДВ –це кінцевий баланс  податкового кредиту та податкових зобов’язань усіх постачальників від виробника, тому, відповідачем на даний час проводяться зустрічні перевірки основних постачальників позивача –підприємств , де сума ПДВ  становить 5% і більше –для юридичних осіб та 3%  і більше –для фізичних осіб.

Оскільки бюджетна заборгованість по ПДВ відшкодовується виходячи із  результатів завершених зустрічних перевірок, то відповідач вказує на неможливість відшкодувати позивачу заявлену до стягнення суму бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 459785,00 грн. до отримання результатів всіх зустрічних перевірок його основних постачальників, тому в позові просить відмовити.


2-й відповідач, Головне управління державного казначейства в Хмельницькій області,  проти позову заперечив. Заперечення обґрунтовував тим, що відповідно до чинного законодавства Державне казначейство здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками органів податкової служби. Вказував, що жодного висновку про відшкодування податку на додану вартість на користь позивача до органів Державного казначейства не надходило.


Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено.

Закрите акціонерне товариство „Інтерлит” зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа, що підтверджується довідкою  Головного управління статистики у Хмельницькій області  №1657 від 24.06.05р.

Згідно з поданими ЗАТ “Інтерлит” до ДПІ у м. Хмельницькому податковими деклараціями з ПДВ за листопад - грудень 2006 року від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 551 334,00 грн., в т.ч. по податковій декларації за 2006 року –380 305,00 грн., за  грудень 2006 року –171 029,00 грн.

На підставі даних декларацій та розрахунків коригування сум ПДВ по податковій декларації з ПДВ 19.12.06р. позивач звернувся до ДПІ в м. Хмельницькому із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006р. в сумі 380 305, 00 грн.

За результатами проведення виїзної позапланової перевірки ЗАТ „Інтерлит” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2006р. складено акт перевірки №679/23-3/22777924 від 12.02.07р., в якому встановлено необґрунтоване завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006р. в сумі 91 549,00 грн.  

Щодо решти суми бюджетного відшкодування в розмірі 288 756 грн., перевіряючими зроблено висновок про неможливість підтвердження даної суми бюджетного відшкодування в зв’язку з необхідністю дослідження  сплати ПДВ  у ланцюгу постачання  по основних постачальниках.

На підставі даного акту прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення, про зняття суми в розмірі 91 549,00 грн. з податкового кредиту позивача. Не погоджуючись із прийнятим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

19.01.07р. позивач знову звернувся до ДПІ в м. Хмельницькому із заявою про повернення суми бюджетного  відшкодування ПДВ за грудень 2006р. в сумі 171 029,00 грн.

В період з 14.03.07р. по 16.03.07р. відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ „Інтерлит” з питань достовірності  нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за грудень 2006р.  У довідці про результати проведення даної перевірки №1719/23-3/22777924 від 22.03.07р., зроблено висновок, про неможливість підтвердити заявлену до стягнення суму бюджетного відшкодування за грудень 2006р. в розмірі 171 029,00 грн., що пов’язано із необхідністю дослідження ланцюгів постачання по основних постачальниках, щодо підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету продавцем.

Таким чином, загальна сума заявленого до відшкодування ПДВ, без урахування суми ПДВ в розмірі 91 549,00 грн., яка оспорюється позивачем в судовому порядку, становить 459 785,00 грн.

Для підтвердження або спростування факту сплати ПДВ контрагентами позивача, ДПІ в м. Хмельницькому направлено запити  про проведення зустрічних перевірок юридичних осіб –контрагентів позивача, зокрема - ТОВ „Інфолюкс” –до ДПІ в Приморському районі м. Одеса, ТОВ „Сучасні металургійні системи” та ТОВ „СМС”  –ДПІ в Калінінському районі м. Донецька, ТОВ „Поділля Вторкольормет” –ДПІ в м. Хмельницькому.

Згідно довідок про результати проведення перевірок, складених за результатами проведення зустрічних перевірок на підприємствах ТОВ „Поділля Вторкольормет” (м. Хмельницький) –№667/23-3/33663542 від 12.02.07р. та №1786/23-3/33663592 від 26.03.07р., а також ТОВ „СМС” (м. Донецьк) підтвердити сплату даними підприємствами ПДВ до бюджету не видається за можливе.

Щодо результатів проведення перевірок на інших підприємствах –контрагентах ЗАТ „Інтерлит”, відомості відсутні. В зв’язку з вищенаведеним, позивачем подано позов до суду про стягнення 459 785,00 грн. бюджетного відшкодування.


З огляду на подані сторонами письмові докази  та усні пояснення , суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами пп. 7.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, зі змінами та доповненнями, (далі –Закону) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації.

Відповідно до пп. 7.7.5 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених в ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив на адресу ДПІ, де перебуває на обліку як платник податків, декларації з ПДВ за листопад – грудень  2006 року. До декларацій були додані розрахунки сум бюджетного відшкодування, загальна сума якого за листопад –грудень 2006р. становить 551 334,00 грн. та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. В зв’язку із зменшенням відповідачем бюджетного відшкодування ПДВ на суму 91 549,00 грн. та оскарженням вказаних дій відповідача в судовому порядку, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування  суму ПДВ в розмірі 459 785,00 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону.

Відповідно до пп. 7.7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Звітний (податковий) період, у розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону, це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету (в даній справі це місяць).

Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд вважає, що зазначена норма, можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Держбюджету України пов'язує з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних платником ТМЦ у податковому періоді, що передує звітному. Головна умова, щоб сплата податку на додану вартість була здійснена постачальнику в періоді, що передує звітному.

У судовому засіданні при дослідженні наданих сторонами документів сторонами визнається, що у листопаді –грудні 2006 року вказані умови позивачем дотримані.

Суд зазначає, що розбіжності у сторін виникли в результаті різного тлумачення норми п. 1.8 ст. 1 Закону, згідно якої бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Судом не приймається до уваги посилання ДПІ на необхідну умову бюджетного відшкодування –сплату сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача. Дана позиція не відповідає повною мірою положенням пп. "а" пп. 7.7.2 ст. 7 Закону, оскільки даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Крім того, судом береться до уваги те, що відповідачами не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій  віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість правомірне, оскільки продавці були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої. Чинним на момент розгляду справи Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" було встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 вказаного Закону). Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом враховується, що за результатами проведення перевірок, зокрема в п.3 висновків акту перевірки №679/23-3/22777924 від 12.02.07р. та п. 1 довідки про результати проведення перевірки №1719/23-3/22777924 від 22.03.07р. зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року в розмірі 288 756,00 грн. та за грудень 2006р. в розмірі 171 029,00 грн., що пов’язано з необхідністю дослідження ланцюгів постачання по основних постачальниках, щодо підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету продавцем. При формуванні зазначених висновків не враховано, що законодавцем чітко визначено період перевірок та види рішень, що можуть бути прийняті за їх результатами. Так, згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на все вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам закону, відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідачів судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними у справі доказами.

Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на його користь. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд   


   ПОСТАНОВИВ:


Позов Закритого акціонерного товариства  „Інтерлит” м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, до  Головного Управління державного казначейства України у Хмельницькій області м. Хмельницький про стягнення бюджетного відшкодування  ПДВ в сумі 459 785,00 грн.  задоволити.



Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Інтерлит” м. Хмельницький (вул. Проскурівська, 60/1, код 22777924) суму бюджетного відшкодування в розмірі 459 785,00 грн. (чотириста п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот вісімдесят п’ять гривень 00 коп.), витрати по оплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. (ода тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до Львівського  апеляційного   адміністративного  суду через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.



Суддя                                                                      


Віддрук. 5 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3-4- - відповідачу.

5-в прокуратуру Хмельницької області

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація