АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» вересня 2018 року

м. Харків

справа № 643/2489/16-ц

провадження № 22ц/790/304/18

провадження № 22ц/790/3832/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід», Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Уніка», Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2016 року в складі судді Єлізарова І.Є. та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2018 року в складі судді Сиротникова Р.Є.,

в с т а н о в и в:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід», Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Уніка», Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про відшкодування шкоди, який в подальшому уточнював.

Позовна заява мотивована тим, що 24 січня 2014 року у АДРЕСА_1 автомобіль марки «Део Ланос», державний номер НОМЕР_2 зіткнувся з автомобілем марки «Renault Duster», державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль зазнав технічних ушкоджень.

Зазначив, що на час дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Renault Duster», державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності, застрахований на підставі договору добровільного страхування на транспорті № 800203/40170000002 від 21 серпня 2013 року, укладеного між ним та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка».

Вказав, що спільно з працівниками Страхової компанії «Уніка» проведена товарознавча експертиза та розмір збитку склав 58 754, 72 грн.

Зазначив, що на підставі листа Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» №2608/1643 від 14 лютого 2014 року, Страхова компанія «Уніка» перерахувала на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» страхову суму в розмірі 58 754, 72 грн. Однак, отримавши грошові кошти Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» відмовив встановити на автомобіль нові деталі, посилаючись на відсутність промислових потужностей.

Вказав, що 11 березня 2014 року він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» із заявою про відмову від послуг та повернення грошових коштів, однак відповідач не повернув кошти, мотивуючи це тим, що вказані грошові кошти перераховані на фірму для закупівлі автозапчастин, однак їх закупка не підтвердилась. Тобто відповідач отримав майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, тому зобов'язаний повернути йому майно та відшкодувати завдану шкоду.

Зазначив, що кошти, перераховані на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» до теперішнього часу не повернуті та утримуються незаконно.

Вважав, що у відповідності до договору страхування відповідач за кожен день затримки виплати страхового відшкодування зобов'язаний виплатити пеню в розмірі 0,1% від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення або не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на час виникнення прострочення.

Зазначив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому спричинено моральну шкоду, яка виявилась у його душевних стражданнях у зв'язку з необхідністю витрачати час на оформлення відповідних документів, втратою товарного вигляду автомобіля та необхідністю його ремонтувати, погіршенням здоров'я, тривалим часом відновлювального ремонту, який негативно вплинув на його сімейне життя.

Просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» на його користь безпідставно набуте майно в розмірі 203 837,63 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.; зобов'язати Страхову компанію «Уніка» пролонгувати договір страхування від початку страхового випадку, а саме, з 24 січня 2014 року до моменту завершення ремонту; зобов'язати відповідача суму боргу перерахувати в рахунок погашення кредиту за автомобіль на рахунок Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк».

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 - задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 203 837,63 грн.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2018 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.; зобов'язано Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Уніка» пролонгувати договір страхування від початку страхового випадку, тобто з 24 січня 2014 року до моменту завершення ремонту; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» перерахувати в рахунок погашення кредиту за автомобіль на рахунок Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк».

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13 липня 2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» є неналежним відповідачем по справі, оскільки між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» не виникло цивільно-правових відносин, так як відсутні докази на підтвердження перерахування ним коштів або укладення будь-яких договорів; що лист - вимога від 14 лютого 2014 року не є належним доказом, оскільки в ньому не зазначено, на рахунок якої станції технічного обслуговування мають бути перераховані грошові кошти; що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» не може бути іншою особою, визначеною в договорі страхування, на користь якої страховик повинен виплатити страхову суму, адже в договорі чітко зазначено, що це має бути авторизована станція технічного обслуговування на вибір страховика.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» подав апеляційну скаргу, в якій просив виключити з резолютивної частини рішення наступне: «стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» перерахувати в рахунок погашення кредиту за автомобіль на рахунок Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»» та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що в додатковому рішенні суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди судом не досліджувалось; що розмір моральної шкоди необґрунтований та невмотивований, не підтверджений жодними доказами; що в додатковому рішенні не зазначені мотиви стягнення моральної шкоди лише з одного відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід», адже цивільно-правові відносини виникли у позивача саме зі Страховою компанією «Уніка»; посилався на ті ж доводи, що і в апеляційній скарзі на заочне рішення суду.

Відзивів на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, заочне рішення та додаткове рішення суду - скасувати.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» набув грошові кошти в розмірі 58 754, 72 грн. без достатньої правової підстави, вони підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 разом з штрафними санкціями.

Додаткове рішення першої інстанції мотивовано тим, що є підстави для стягнення моральної шкоди, зобов'язання Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Уніка» пролонгувати договір страхування від початку страхового випадку, тобто з 24 січня 2014 року до моменту завершення ремонту; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» перерахувати в рахунок погашення кредиту за автомобіль на рахунок Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк».

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 січня 2014 року у АДРЕСА_1 сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої автомобілю марки «Renault Duster», власником якого є ОСОБА_1, спричинено технічні ушкодження.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля становила 58754,72 грн.

На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ОСОБА_1 застраховано у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка».

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що його автомобіль після дорожньо - транспортної пригоди оглядався аварійним комісаром, складався страховий акт. Проте, йому достеменно невідомо, чи перерахувала страхова компанія суму страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід». Ремонтна калькуляція між ним, аварійним комісаром та СТО не узгоджувалась та не підписувалась. Також, пояснив, що він просив страхову компанію перерахувати кошти Товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ ПЛЮС», який 31 січня 2014 року надав рахунок - фактуру.

Матеріали справи містять копії листа, який направлявся банком - вигодонабувачем страховій компанії щодо перерахування суми страхового відшкодування в розмірі 58754,72 грн. на поточний рахунок авторизованого (гарантійного) СТО (лист № 2608/1643 від БТ від 14 лютого 2014 року) та копії листа, який направлявся страховою компанією Товариству з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» щодо строків повернення сплачених коштів (лист № 3350 від 26 травня 2014 року). Проте, ці листи не можуть бути належними та допустимим доказами перерахування страхового відшкодування виконавцю, який безпосередньо займається ремонтом транспортних засобів.

В суді апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» пояснив, що страхове відшкодування в розмірі 58754, 72 грн. товариство від страхової компанії не отримувало. Лист від 02 червня 2014 року, який міститься на аркуші справи 91, т.1, здійснено на бланку «AUTO TRADE Україна», який не має ніякого відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід», не є авторизованим (гарантійним) СТО.

Інших доказів, крім цих листів, зокрема, бухгалтерських платіжних документів, квитанцій тощо щодо перерахування коштів страховою компанією Товариству з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» або Товариству з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ ПЛЮС» матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

Із положень статті 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Проте, матеріали справи свідчать про те, що з 22 серпня 2013 року по 21 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та Страховою компанією «Уніка» існували договірні відносини. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази перерахування страховою компанією суми страхового відшкодування в розмірі 58754, 72 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід».

Аналізуючи наведене, судова колегія вважає, що висновок суду щодо застосування до спірних правовідносин за наявності договірних відносин статті 1212 ЦК України є помилковим.

Не погоджується судова колегія і з висновком суду щодо відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" від 31 березня 1995 року №4 (із змінами та доповненнями) відшкодування моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загально соціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення у неї негативних психічних станів і процесів, викликаних приниженням її гідності внаслідок цього порушення. Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Як роз'яснено у пункті 4 вказаної Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.

Наявність причинного зв'язку між протиправним діянням і моральною шкодою, що є підставою відповідальності за завдану моральну шкоду, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою і моральною шкодою дає можливість визначити суб'єкта її відповідальності та її межі, тобто особа має нести відповідальність лише за ту шкоду, яка викликана саме її поведінкою.

Відсутність підстав стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 203 837,63 грн. (58754, 72 грн. - страхове відшкодування, пеня за період з 2014 року по 2016 рік, 3% річних та індекс інфляції) за статтею 1212 ЦК України тягне за собою і відсутність підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

Не погоджується судова колегія і з висновком суду щодо зобов'язання Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Уніка» пролонгувати договір страхування від початку страхового випадку, тобто з 24 січня 2014 року до моменту завершення ремонту, оскільки договір добровільного страхування на транспорті не може бути пролонговано судом, так як зазначені договори, виходячи з вимог статей 203, 983, 997 ЦК України укладаються тільки за наявності волевиявлення учасників правочину та повинні відповідати їх внутрішній волі.

Судова колегія також не погоджується і з висновком суду щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» перерахувати в рахунок погашення кредиту за автомобіль на рахунок Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» суму боргу, оскільки доказів того, що страхове відшкодування було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» матеріали справи не містять і доказів щодо цього відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, аналізуючи наведене та враховуючи положення частини 4 статті 367 ЦПК України, статті 263 ЦПК України, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України для скасування судового рішення.

Виходячи з того, що суд першої інстанції не дослідив і не надав належної оцінки доказам, не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог і того, яка саме правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення та відмовою ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» задоволено, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2242, 22 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381 - 384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» - задовольнити.

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2016 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд Схід» 2242, 22 грн. судового збору за подачу апеляційних скарг.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 13 вересня 2018 року