Справа №1-969/09

                                       №1-157/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.01.2010р. Святошинський районний суд м.Києва

у складі: головуючого судді         Скоріна А.В.

при секретарі:                                               Чоловської А.А.

за участю прокурора:                                   Сукача О.О.

захисника:                                                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.309 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_2 звинувачується у скоєні злочину, передбаченому ст.309 ч.2 КК України.

Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні  заявила клопотання, в якому просить кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.309 ч.2 КК України  направити на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, а також змінити міру запобіжного заходу її підзахисному ОСОБА_2 з утримання під вартою на підписку про невиїзд.

Суд, заслухавши дане клопотання, думку учасників процесу щодо направлення справи на додаткове розслідування, прийшов до висновку, що справа підлягає направленню на додаткове розслідування з таких мотивів.

Згідно ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли неповнота або неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.

17.09.2009р. Апеляційний суд м.Києва скасував вирок Святошинського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_2 від 12 червня 2009, та повернув справу прокурору району на додаткове розслідування .

Повертаючи справу на додаткове розслідування Апеляційний суд міста Києва зазначив, що під час додаткового розслідування справи належить з'ясувати :

•   ¦     коли і за яких обставин ОСОБА_2 незаконно придбав і зберігав без мети збуту наркотичний засіб, яка вага вказаного наркотичного засобу та коли зазначений засіб у нього був вилучений;

•   ¦     яким чином вилучався наркотичний засіб у ОСОБА_2 і чи відповідає ця процесуальна дія вимогам кримінально-процесуального закону.

Окрім вищезазначеного, апеляційний суд зобов'язав органи досудового слідства під час додаткового розслідування перевірити і інші доводи апеляційних скарг засудженого та захисника.

Однак органи досудового слідства неповноту та неправильність слідства не усунули, вказівки апеляційного суду не виконали, що підтверджується наступним.

Так, досудовим слідством не встановлено, коли і за яких обставин, ОСОБА_2  придбав без мети збуту наркотичний засіб.

Зокрема, в первісному обвинуваченні досудовим слідством вказано, що ОСОБА_2 придбав наркотичний засіб в 12-00, в той час як згідно вказаного обвинувачений затриманий він був в 11-30 того ж дня. Вказуючи на очевидну суперечність обвинувачення, апеляційний суд зобов'язав встановити час, коли був придбаний наркотичний засіб.

Під час додаткового розслідування,  слідчий у справі ОСОБА_3, не провівши жодної, передбаченої законом слідчої дій, 27.10.2009 р. виносить постанову про уточнення часу придбання наркотичного засобу, де без посилань на буд-які матеріали справи, безпідставно робить висновок, що час придбання ОСОБА_2 наркотичного засобу вірно вважати приблизно в 11-00 04.12.2008 р. (т.1 а.с.231).

Досудовим слідством не встановлено і місця придбання наркотичного засобу. Висновок про те, що зазначений наркотичний засіб придбаний біля ст.метро Святошино базується виключно на первісних поясненнях, які були відібранні у ОСОБА_2 і як, заявляє підсудний, дані пояснення були їм надані під впливом фізичного  та морального тиску зі сторони працівників міліції.

Під час проведення додаткового розслідування був додатково допитаний як свідок ОСОБА_4, який стверджує, що ОСОБА_2 пояснював, що придбав наркотичний засіб на вокзалі у не знайомого,  для власного використання, без мети збуту. (т.1 а.с.242).

Слідчий в подальшому нічого не зробив, для того, щоб встановити місце придбання наркотичного засобу і пред’явив звинувачення ОСОБА_5, що він придбав наркотичний засіб біля ст.метро Святошино і такий висновок суперечить матеріалам справи.

Досудовим слідством не надано оцінки порушенням кримінально-процесуального закону, що мали місце при вилученні наркотичного засобу у ОСОБА_2

Зокрема, як встановлено апеляційним судом, допитані, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні в якості свідків поняті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 показали, що в їх присутності речовину рослинного походження у ОСОБА_2 не вилучали. Коли вони зайшли в кабінет, речовина рослинного походження вже лежала на столі в поліетиленовому пакетику.

Крім того, як встановив апеляційний суд, в своїх показах на досудовому слідстві свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що у ОСОБА_2 в присутності понятих в ході проведеного поверхневого огляду було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка знаходилась в сухому подрібненому стані, яка не була упакована. В той час як допитані в якості свідків поняті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 показали, що речовина рослинного походження перебувала на столі в поліетиленовому пакеті.

Таким чином, досудовим слідством не надано оцінки грубому порушенню вимог ст.85, ч.1 ст.127 КПК України, що мало місця під час вилучення у ОСОБА_2 наркотичного засобу, що свідчить про невиконання досудовим слідством вказівок апеляційного суду.

Досудовим слідством взагалі не виконано вказівки апеляційного суду щодо перевірки інших доводів апеляційних скарг засудженого та захисника, зокрема в частині суперечностей щодо обсягу вилученого наркотичного засобу та підстав затримання ОСОБА_2

Так, зокрема, відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого ОСОБА_8., який був зареєстрований в ЖРЗПЗ за №21440 у гр.ОСОБА_2 «було виявлено та вилучено підроблену речовину рослинного походження зеленого кольору біля п'яти грамів». ( Т.1 а.с. 5)

Водночас, хоча у ОСОБА_2 було вилучено п'ять грамів речовини рослинного походження, а на експертне дослідження для проведення хімічної експертизи було направлено речовину масою 30,09 гр. (Т.1. а.с.77-79 ).

Тобто, це у 6 разів більше, аніж вилучено у ОСОБА_2.

На зважаючи на це, в процесі додаткового розслідування зазначена невідповідність не була усунута, що свідчить про невиконання органами досудового слідства вказівок апеляційного суду.

Наступною невідповідністю, що міститься в матеріалах справи, стала причина затримання ОСОБА_2

Під час проведення очної ставки ОСОБА_2 - ОСОБА_9 на запитання захисника:

«Що було приводом для перевірки документів у ОСОБА_2 та приводом для його затримання?», свідок відповів: «Приводом затримання було те, що ОСОБА_2 був схожий на громадянина, який схожий по орієнтуванню на громадянина, який скоїв розбійний напад в Солом'янському районі на даній час в розшуку.» (Т.1 а.с. 51-53).

Водночас допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснює зовсім інші причини затримання.

При допиті 15.12.2008 року ОСОБА_8 пояснив, що 04.12.2008 року вони з метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів знаходились на вул.Потапова,1/5. Вони побачили громадянина, який своєю поведінкою привернув їх увагу. Затримали, так як останній не мав при собі документів. (т.1 а.с.43 ).

Однак було встановлено, що ОСОБА_2 в цей день був за кермом службового автомобіля, тому при ньому були права водія, документи на автомобіль, закордонний паспорт на ім'я директора підприємства, в якому він працював під час затримання.

Відповідно до статті 106 Кримінально-процесуального кодексу України орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:

1)     коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його
вчинення;

1.   2)     коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

2.   3)     коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.

Оскільки в матеріалах справи підставою для затримання засудженого стала неможливість встановити його особу, що суперечить самим матеріалам справи, оскільки ОСОБА_2 було затримано в робочий день, в робочий час, а він працював водієм-експедитором та перебував на службовій машині, а тому мав при собі водійське посвідчення, оскільки в цей день він відмічався у інспектора та мав у зв'язку з цим при собі паспорт, суд вбачає, що в діях співробітників Святошинського РУ ГУМВС є порушення діючого законодавства України.

Однак, органи досудового слідства не дали оцінки порушенням, що мали місце при затриманні ОСОБА_2, що свідчить про невиконання з їх боку вимог апеляційного суду щодо перевірки доводів захисника, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року N 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Таким чином, зважаючи на те, що органами досудового слідства не досліджені обставини, зазначені в увалі апеляційного суду, який повернув справу на додаткове розслідування, досудове слідство залишається неповним та неправильним, внаслідок чого справа має бути повторно направлена на додаткове розслідування.

Під час проведення додаткового розслідування необхідно в повному обсязі виконати вказівки Апеляційного суду м.Києва та перевірити в повному обсязі доводи апеляційних скарг засудженого та захисника.

Крім цього необхідно провести перевірку та прийняти рішення в порядку ст.97 КПК  України відносно працівників міліції, щодо факту законності затримання ОСОБА_2, перевірити факти застосування недозволених методів дізнання при відібранні пояснення у ОСОБА_2

Щодо клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, то суд, заслухавши думку учасників процесу, висновок прокурора, який вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, прийшов до висновку, що клопотання  захисника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується  у скоєні злочину середньої тяжкості під час відбуття умовно-дострокового строку і перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, а також ухилитися від слідства та суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.281, 296 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченому ст.309 ч.2 КК України, повернути прокурору Святошинського району м.Києва для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без змін – утримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань № 13 м. Києва.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через районний суд на протязі 7 діб.

Суддя:                                                           Скорін А.В.