ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 року справа № 2а-6073/09/2370
11 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Кульчицького С.О.,
при секретарі – Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача – Гриценка О.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Христинівського районного центру зайнятості до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» про стягнення пені нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
ВСТАНОВИВ:
Христинівський районний центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» про стягнення пені в сумі 2921 грн. 20 коп., нарахованої за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на користь Христинівського районного центру зайнятості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування», Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» невчасно та не в повному обсязі сплачував страхові внески, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати пені у сумі 2921 грн. 20 коп.
Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, керуючись положенням частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Христинівський районний центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади, місцевим органом державної служби зайнятості, що підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та є робочим органом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» зареєстрований в Христинівському районному центрі зайнятості як платник внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з 29.10.1997 року.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(далі - Закон) передбачено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в обов'язковому порядку фінансує витрати, пов'язані з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг у обсягах, передбачених законом.
Відповідно до п.1 ч. І ст.16 вказаного Закону, джерелами формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбаченими законодавством.
Згідно ч.2 ст.4 Закону роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з дня взяття їх на облік.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах коштів на оплату праці. Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені ст. 38 цього Закону. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно Акту перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за період з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року № 85 від 29.09.2009 року, перевіркою проведеною Христинівським районним центром зайнятості, встановлено порушення відповідачем Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
За наслідками перевірки відповідачу було донараховано до сплати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття пеню у сумі 2921 грн. 20 коп.
Крім того, згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за ІІІ квартал 2009 року судом встановлено, що відповідач визнав пеню, нараховану за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у сумі 2921 грн. 20 коп., зазначивши її в 24 рядку розрахункової відомості.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що несплата роботодавцем своєчасно і в повному обсязі страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття призводить до ненадходження цих коштів до бюджету Фонду, що, в свою чергу, перешкоджає здійсненню виплат на забезпечення та надання соціальних послуг.
Порядок сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III та «Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття»затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за № 30/5221.
Відповідно до вказаних нормативних актів суб'єкти господарювання, які використовують працю найманих працівників, є відносно них страхувальниками та повинні сплачувати страхові внески. Розмір вказаних внесків визначений Законом України на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття складають:
• для роботодавців - 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
• для найманих працівників, військовослужбовців - 0,6 відсотка суми оплати праці, грошового забезпечення, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
• на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, роботодавці звільняються від сплати внесків у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;
• роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплати внесків;
• для юридичних та фізичних осіб, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру - 2,2 відсотка суми витрат на виплату доходу (прибутку);
• 2,2 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Згідно п. 4 Інструкції № 339, розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.
Страхові внески нараховуються:
• для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
• для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;
• для осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України;
• для страхувальників, які проводять виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку).
Нарахування страхових внесків здійснюється на суми, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб, та на суми податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо, або на інші цілі за дорученням отримувача.
Внески до ФСС на випадок безробіття у визначених розмірах сплачують суб'єкти господарювання, які знаходяться на загальній системі оподаткування та зі сплатою фіксованого податку, тобто здійснюють нарахування на фонд оплати праці та утримання із заробітної плати найманих працівників.
Отже, підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку) не здійснюють нарахування до фонду оплати праці найманих працівників до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України, оскільки частина коштів від сплати єдиного податку зараховуються до вказаного Фонду. Такі підприємці лише утримують відповідні внески із заробітної плати найманих працівників та перераховують їх до Фонду СС на випадок безробіття.
Відповідно до ст. 38 Закону України № 1533, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Крім того, згідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про зайнятість населення», Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» № 47 від 24 червня 1991р. державна служба зайнятості складається з: державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості тощо.
За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Христинівський районний центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків до Фонду.
Згідно із пунктом 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціальне страхування на випадок безробіття створений для виплати забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 38 вищевказаного Закону передбачено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
Таким чином, несплата відповідачем своєчасно і в повному розмірі страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття приводить до ненадходження цих коштів до бюджету Фонду, що в свою чергу, перешкоджає здійсненню виплат та забезпечення наданню соціальних послуг.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що на день розгляду справи заборгованість по пені складає 2921 грн. 20 коп.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги те, що пеню нараховану за несвоєчасну сплату страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 2921 грн. 20 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Докази, які б спростовували доводи позивача, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, ч.2 ст.128, ст.ст. 158-163 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря» (20051, Черкаська область, Христинівський район, с. Кузьмина Гребля, ідентифікаційний код 03794667) на користь Христинівського районного центру зайнятості (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 97, код ЄДРПОУ 21368460) пеню в розмірі 2921 (дві тисячі дев’ятсот двадцять одна) грн. 20 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький