Справа № 362/1414/18 Головуючий у І інстанції Корнієнко С. В.

Провадження № 22-ц/780/3462/18 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.

Категорія 38 12.09.2018

УХВАЛА

Іменем України

12 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Жубри С.О., Кашперської Т.Ц.,

секретар судового засідання: Тимошевська С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року у складі судді Корнієнка С.В. у справі за позовом ОСОБА_3 до Данилівської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер його батько - ОСОБА_5. Його мати - ОСОБА_6, постійно проживала та була зареєстрована разом з чоловком - ОСОБА_5 та фактично прийняла спадщину після його смерті. Після смерті ОСОБА_5, його дружина (мати позивача) не зверталась до нотаріальної контори та не оформила спадщину на своє ім'я. Через 9 років після смерті батька - ОСОБА_5, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 року, померла мати позивача - ОСОБА_6, з якою позивач проживав разом та вів спільне господарство. За життя ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого заповідала все своє майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Однак, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, тобто до відкриття спадщини. ОСОБА_8 спадщину не прийняв, про що подав відповідну заяву до нотаріальної контори. Домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері - ОСОБА_6, ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори з письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки факт прийняття спадщини встановити неможливо.

Тому, позивач просив суд визнати за ним, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок під номером АДРЕСА_1, загальна площа будинку 81,6 м2, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила належним чином після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок під номером АДРЕСА_1, загальна площа будинку 81,6 м2, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 року, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила належним чином після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Також, ОСОБА_2 просить суд апеляційної інстанції скасувати реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1548559332214, вчиненого 08 травня 2018 року о 13 годині 51 хвилині 56 секунд, державним реєстратором виконавчого комітету Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області Кострубіцькою Альоною Миколаївною. Вважає, що вона - ОСОБА_2, набула право спадкування за законом після смерті рідного батька - ОСОБА_7, який є братом позивача, і помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, а тому вона є спадкоємицею за заповітом, що був складений ОСОБА_6. Вказує, що їй не було відомо про існування заповіту ОСОБА_6.

ОСОБА_3, Данилівська сільська рада Васильківського району Київської області відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року підлягає закриттю з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, і задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач Данилівська сільська рада Васильківського району Київської області вимоги позову визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежності від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 27 лютого 2018 року, серія НОМЕР_1 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_7, про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 20 лютого 2018 року, серія НОМЕР_2 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_6, про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 21 квітня 2016 року, серія НОМЕР_3 (а.с.10).

Встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_3, про що свідчить копія свідоцтва про народження від 31 грудня 1959 року (а.с.11).

Відповідно до копії дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 листопада 2010 року домоволодіння АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (а.с.17).

Встановлено, що ОСОБА_6, на час смерті ОСОБА_5, проживала АДРЕСА_1.

Відповідно до копії довідки №634 від 21 квітня 2016 року, виданої виконкомом Данилівської сільської ради, позивач ОСОБА_3 дійсно поховав за свій повний рахунок свою матір ОСОБА_6, проживали разом, вели спільне господарство (а.с.12).

Постановою державного нотаріуса Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області Остранициної О.Б. №303/02-31 від 07 березня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України (а.с.13).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_11 є батьками ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 17 серпня 1993 року (а.с.45).

28 вересня 2012 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13, і змінила прізвище на ОСОБА_2, про що свідчить копія свідоцтво про шлюб від 28 сересня 2012 року, серія НОМЕР_4 (а.с.46).

Відповідно до копії довідки №1384 від 08 листопада 2017 року, виданої виконкомом Данилівської сільської ради, ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_6 померла, дійсно була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1, з 1958 року і по день смерті. Одна. (а.с.47).

У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 пояснив, що його довірительниця заяв про прийняття спадщина до нот оральної контори після смерті батька та бабусі не подавала. З позовами про поновлення пропущеного строку для подачі зави про прийняття спадщини не зверталась. Також представник ОСОБА_2 не надав доказів того, що на час відкриття спадщини його довірительниця проживала разом зі спадкодавцями.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують звернення ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_7 та після смерті ОСОБА_6, яка склала зповіт, у тому числі, ї на її батька - ОСОБА_7.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судовим рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року питання про права та інтереси ОСОБА_2 не вирішувались, оскільки остання не вчинила дій визначених законом, які б свідчили про прийняття нею спадщини від спадкодавців, у зв'язку з цим апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи, вислухавши доводи учасників справи, суд апеляційної інстанції вважає, що питання про права ОСОБА_2 судом не вирішувалося, а тому суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність закриття апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено «13» вересня 2018 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко

СуддіС.О. Журба

Т.Ц. Кашперська