Судове рішення #7373985

                                                                                                                                                                                                                       

                                                                                                                                                              С права № 2-а-559/09/0470

                                                                                                                                                                                     Категорія статобліку – 2.31

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30  листопада    2009 року                                                                                         м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                           Турлакової Н.В.

при секретарі судового засідання:   Каштан С.В.

за участю сторін :

позивача :                                           не з’явився (заява про розгляд справи без його участі)

представник відповідача :                не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення  Покровської   районної державної адміністрації  Дніпропетровської області

про визнання неправомірними дій та стягнення суми допомоги по догляду за дитиною, зобов’язання вчинити певні дії, -  

 в с т а н о в и в :

 ОСОБА_1  звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці  та соціального захисту населення Покровської  районної державної адміністрації  Дніпропетровської області, з  позовними вимогами з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог. про: визнання дій відповідача по нарахуванню і виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007, 2008 роках неправомірними; - стягнення з відповідача на її користь суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007рік 3943,74 грн. та 2008рік 1933,50 грн.; - зобов’язання відповідача нараховувати виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,  у розмірі встановленого законом  прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

 В обґрунтування заявленого адміністративного позову Позивач зазначила, що вона у відповідності до положень норм Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» перебуває на обліку в Управлінням праці та соціального захисту населення Васильківської   районної державної адміністрації  Дніпропетровської області. При цьому, посилаючись на ст. 15 цього Закону, вона вказує на те, що їй Відповідачем щомісячно повинна була надаватися встановлена законом грошова допомога у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, у  2007 та 2008 році відповідач невірно нарахував і здійснив виплату вказаної допомоги. Розміри  прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років передбачені  Законами України «Про Державний бюджет на 2007рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ». Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007року   визнані неконституційними нормативно-правові акти якими керувався відповідач при наданні допомоги по догляду за дитиною.

Відповідач   адміністративний позов не визнав та направив заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  на 2007 рік  було призупинено. Вказане рішення не має зворотної сили, окрім того його дія втратила чинність 31.12.2007р.  Оскільки позивачка лише в 2008році набула статусу особи якій передбачені виплати встановлені ст..15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», то її вимоги є такими що не підлягають задоволенню. У грудні 2007року до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  Законом України   «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни, які неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались відповідно позовні вимоги щодо перерахунку допомоги за 2008 рік необґрунтовані.

Позивач в судове  засідання не з’явився, про дату час та місце якого повідомлений належним чином, направив заяву про розгляд справи без його участі та зазначив що   позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився та направив заяву про розгляд справи без його участі в задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, чинне законодавство,  суд приходить до висновку, що адміністративний позов не  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про народження  Серії І-КИ № НОМЕР_1, виданого 12.04.2007 року  відділом реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції  Дніпропетровської області ОСОБА_1  є  матір’ю неповнолітнього ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 37, відповідно є особою, на яку поширюється дія ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Згідно  довідки наданої  відповідачем  від 24.11.2008 року № 1906  ОСОБА_1  перебуває на обліку у відповідача  та отримала  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку, в наступних розмірах : за червень 2007р. – 99,72 грн., липень 2007р.- 101,16 грн.,  за серпень 2007р.- 103,41 грн., вересень-жовтень 2007р.- 104,85 грн.,  листопад 2007р.- 107,73 грн.;  за грудень 2007р. - 110,88 грн., січень-листопад 2008р. - 130,00 грн.

Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Частиною 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" одним з видів державної допомоги сім'ям з дитиною є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і  виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у  ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин від 27.04.2007р.) згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  яка виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми",  передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не  менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконсти-туційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту   14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".  

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

При цьому у ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

У п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначено, що рішення Конституційного  Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

 Відповідно до ч.2, 3 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Положення абзацу третього частини 2 ст. 56 та пункту 14 ст. 71  Закону України  "Про   Державний  бюджет  України  на  2007  рік",   визнані неконституційними, а відповідно  втрачають чинність з  дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

Тобто чинне правове положення передбачає виплату допомоги і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Проте Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до  деяких законодавчих актів" від 28.12.2007 року, які набрали чинності з 01.01.2008р.. внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідн о з якими, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вказані зміни до Закону не визнані у встановленому законодавством  порядку неконституційними, до них не внесено змін, а тому вони є чинними і обов'язковими для виконання, відповідно правові підстави для задоволення позову в частині позовних вимог щодо   визнання дій відповідача по нарахуванню і виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році неправомірними та стягнення з відповідача  суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за  2008рік, у суду  відсутні.

Ч.1,2 ст.99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк,  який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.  

Згідно з ч.1,2 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду  є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому законом.

Як вбачається згідно заперечень відповідача, та заяви направленої на адресу суду від 30.11.2009р. останній наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду як на підставі відмови в задоволенні поданого позову.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 було опубліковано в Офіційному Віснику України за 2007рік, № 52 від 27.07.2007р. та у Віснику Конституційного Суду України за 2007рік №4 10.09.2007р. проте до суду з позовною заявою позивач звернувся лише 08.01.2009р., тобто з пропуском річного строку звернення до адміністративного суду.  

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

На думку суду в матеріалах справи докази таких обставин відсутні, відповідно суд  вважає за необхідне застосувати термін звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за 2007рік, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову в цій частині.

Що стосується позовних вимог щодо зобов’язання відповідача нараховувати виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у розмірі встановленого законом  прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, то суд приходить до висновку що  вони також  не підлягають задоволенню у зв'язку з тим що,  не ґрунтуються на вимогах законодавства. Крім того судове рішення має бути наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки  рішення суду не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, матеріали справи, суд приходить до висновку, про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163,165   КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного  позову  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації  Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та стягнення суми допомоги по догляду за дитиною, зобов’язання вчинити певні дії,  -  відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст постанови   складений  07 грудня 2009 року

Суддя                                         Н.В.Турлакова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація