Справа № 212/4126/18

2/212/2098/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Колочко О.В.,

за участі секретарі судового засідання - Гавеля Ю.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ніколенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, внаслідок ушкодженням здоров'я,

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - Відповідач) про стягнення моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що працював на підприємстві відповідача та 14.11.2007 під час виконання трудових обов'язків, внаслідок нещасного випадку, отримав ушкодження здоров'я у вигляді травмування ноги. Висновком МСЕК від 27.02.2008 року йому первинно встановлено 10 % втрати професійної працездатності, за трудовим каліцтвом строком до 01 березня 2009 року. В подальшому при переогляді, довідкою МСЕК від 08.04.2009 йому залишено 10% втрати працездатності, безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що через нещасний випадок було порушено його нормальні життєві зв'язки, він відчуває загальну слабкість, втому, фізичну біль, порушена душевна рівновага, відчуває тривогу, дратівливість, він вимушений проходити стаціонарне та амбулаторне лікування, у зв'язку з чим у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

18 червня 2018 року ухвалою суду прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

05 липня 2018 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив суд ухвалити рішення про відмову позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування зазначив, що в настанні нещасного випадку , який стався з позивачем на підприємстві, згідно акту за результатами розслідування нещасного випадку, винен позивач, оскільки його дії знаходяться в причинному зв'язку з заподіянням моральної шкоди, якщо така мала місце. Крім того вважають, що у разі настання страхового випадку, відшкодування шкоди відноситься до обов'язку Фонду, а не роботодавця. Також позивач продовжував працювати на підприємстві після нещасного впадку до 16.08.2008 року та звільнився в зв'язку з виходом на пенсію. Після чого з 02.09.2008 по 27.05.2009 працював у іншого роботодавця. Також позивач не довів факту завдання підприємством йому моральної шкоди та розмір такої шкоди.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позові, наполягала на задоволенні позовних вимог у заявленому розмірі.

Представник відповідача проти позову заперечувала у повному обсязі, просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебував у трудових правовідносинах з Відповідачем, що підтверджується трудовою книжкою та не оспорюється сторонами (а.с.9-10).

14 листопада 2007 року о 12-30 годині на шахті імені Леніна ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» при виконанні трудових обов'язків з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, під час якого була травмована нога ОСОБА_3

10 грудня 2007 року на підприємстві відповідача було складено Акт розслідування нещасного випадку, що стався 14.11.2007 о 12-30 год. форми Н-5, згідно висновку комісії, нещасний випадок з підземним кріпильником ОСОБА_3 визнано страховим, пов'язаним з виробництвом і складено акт форми Н-1. Комісія вважає, що особами, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку є: підземний кріпильник дільниці №9 ОСОБА_3; гірничий майстер дільниці №9 ОСОБА_4, в.о. начальника дільниці №9 Сушко О.В., та запропоновано вказаних осіб притягнути до дисциплінарної відповідальності (а.с.7-8).

Постановою ВВД ФССНВУ у м. Кривому Розі від 21.03.2008 №0407/18858/19002/0003П ОСОБА_3 призначено щомісячні страхові виплати за висновком МСЕК від 27.02.2008 серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% з повторним переоглядом 01.03.2009 (а.с.6).

Згідно копії Довідки огляду МСЕК Серія ДНА-02№ 029908 від 08.04.2009 року, ОСОБА_3 повторно та безстроково встановлена 10% втрати професійної працездатності з 01.03.2009 за трудовим каліцтвом (а.с.5).

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральних шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_3 у зв'язку із трудовим каліцтвом, що призвели до встановлення 10% втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, який встановлено безстроково, потребу в проходженні курсів лікування у медичних закладах, встановлення вини ОСОБА_3 у настанні нещасного випадку, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 704,80 гривень.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, внаслідок ушкодженням здоров'я, задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий ріг Дніпрпоетровської області, вулиця Симбірцева, 1А), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1), моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Р ішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 13 вересня 2018 року.

Суддя: О. В. Колочко