ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-11124/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.
при секретарі с/з Манько К.А.
за участю:
представників позивача Обертовича М.Г. довіреність від 13.08.08р., Михайленко О.І. довіреність від 18.03.2009р.
представника відповідача ОСОБА_4 довіреність від 30.11.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2-а-11124/09/0470
за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська
до ОСОБА_5
про зобов’язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просить зобов’язати громадянку ОСОБА_5 задекларувати доходи та майно, які були підставою внесків до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Макна-Синтез» в сумі 125 000,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ОСОБА_5 сума отриманого доходу за період з 1999р. по 2006р., згідно відомостей №814 від 03.08.2009р., є меншою ніж сума внеску до статутного фонду у сумі 125 000,00 грн. і таким чином відповідач ухиляється від щорічного подання до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська декларації про доходи.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову та пояснив, що ОСОБА_5 у період з 2006-2008р. були отримані доходи у вигляді заробітної плати по місцю роботи на підприємстві, яке є податковим агентством відповідаяа і тому обов’язок по наданню подактових декларації до органів податкової служби був повністю виконаний. До того ж відповідач не вносив до статутного капіталу ТОВ «Макна-Синтез» грошової суми у розмірі 125 000,00 грн. тому, що право бути учасником товариства вона придбала за 100,00 грн. шляхом укладення договору купівлі-продажу долі.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу ЄДРПОУ за №3848263 станом на 27.07.2009р. ОСОБА_5 є засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Макна-Синтез», розмір внеску якої до статутного фонду становить 125 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського Кодексу України, « вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті».
Частина 3 статті 86 Господарського Кодексу України встановлює, що забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, повинен бути перевірений належним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників-громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.
Однак, майновий стан громадянки ОСОБА_5 не підтверджений декларацією про доходи і майно. Вона не задекларувала свій майновий стан на суму 125 000,00 грн.
Позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про обов’язок подання декларації про доходи отримані протягом 2006-2008р. Однак ОСОБА_5 відмовила у наданні декларації про доходи з підстави того, що дану декларацію згідно законодавства подавало підприємство на якому вона працювала та отримувала заробітну плату, а внески, що були внесені нею до статутного фонду ТОВ «Макна-Синтез» здійснювалися за рахунок коштів які були нею зекономлені та відкладені нею до 2006 року.
Позивач стверджує, що згідно відомостей про фізичних осіб-податників річної податкової декларації станом на 03.08.2009р. (№814 від 03.08.2009р.) доход отриманий у період з 01.04.1999р. по 31.12.2003р. становить 12 688, 95 грн., за період з 01.01.04р. по 31.12.05р. – 11695,67 грн. Таким чином, пояснення відповідача, що сума коштів є зекономленою – необґрунтоване.
Вирішуючи спір по суті суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. в) п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платник податку зобов'язаний подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.
Згідно ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року, річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів. Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку .
Підпунктом 16.3.2. пункту 16.3 статті 16 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
Як підтверджено доказами по справі, останні три роки ОСОБА_5 отримувала доходи у вигляді заробітної плати по місцю роботи на підприємстві, яке є її податковим агентом і зобов'язане подавати звітність за неї у встановленому порядку до органів державної податкової служби та перераховувати суму утриманого податку. З урахуванням цього відповідач не порушував обов'язок як платника податків з подання податкової декларації.
Окрім того, встановлено, що відповідач не вносила до статутного (складеного) капіталу TOB "Макна — Синтез" грошової суми у розмірі 125000,00грн. Право бути учасником товариства було придбано нею за 100,00грн. шляхом укладення договору купівлі — продажу долі. Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу долі від 02.10.2008р.
02 жовтня 2008 року на загальних зборах учасників TOB "Макна — Синтез" було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_5 до складу учасників товариства.
Зміни про прийняття відповідача до товариства, були подані товариством та зареєстровані державним реєстратором 03.10.2008р. На момент вступу відповідача до товариства попередніми учасниками вже були внесені дані до Єдиного державного реєстру про розмір статутного капіталу, на який вказував позивач. Це підтверджує, що відповідач не приймала участі у формуванні статутного капіталу товариства у розмірі 125000,00грн.
Заявлений розмір статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Макна — Синтез" так і не був сформований у повному обсязі. 09 листопада 2009 року було проведено державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Макна — Синтез", що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи з відміткою про її припинення.
Таким чином, позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Окрім того, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами зобов’язати громадянку ОСОБА_5 задекларувати доходи та майно шляхом надання декларації до Державної податкової інспекції.
Відповідно ч.4 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України Компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII (із змінами та доповненнямия), Державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках — коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Також п.17 ст.11 зазначеного Закону визначає право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, нормами діючого законодавства України не передбачено випадків відповідно до яких органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами «про зобов’язання фізичної особи задекларувати доходи та майно шляхом надання декларації до Державної податкової інспекції».
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до ОСОБА_5 про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .
Повний текст постанови складений 07 грудня 2009 року.
Суддя О.В. Врона