Ухвала

12 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 577/2747/16-к

Провадження № 51-7794 ск 18

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кравченка С. І., Остапука В. І.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Волосюк Ю. Б., яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015200080001395,

встановила:

31 липня 2018 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу прокурора Волосюк Ю. Б. через її невідповідність вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду прокурор направила нову касаційну скаргу проте недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунула.

Так,ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 квітня 2018 року прокурор просить скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Однак у касаційній скарзі не зазначено, яких саме істотних порушень вимог кримінального процесуального закону допустився суд апеляційної інстанції при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційному порядку, а також яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення, і були б безумовною підставою відповідно до ст. 438 КПК для його скасування касаційним судом, з огляду на положення статей 370, 412, 419 цього Кодексу.

Також, у своїй касаційній скарзі прокурор вказує на неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а самест. 69 Кримінального кодексу України (далі КК), що, на його думку, вплинуло на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. При цьому він не зазначає, у чому полягає це порушення з огляду на визначені законом підстави для застосування ст. 69 КК та належним чином не обґрунтовує своїх доводів у цій частині.

Крім того, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, прокурор не наводить доводів щодо його явної несправедливості з урахуванням приписів ч. 2 ст. 50 КК.

Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, відсутність у поданій скарзі правового обґрунтування заявлених вимог перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга прокурора підлягає поверненню.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу прокурора Волосюк Ю. Б. повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна   С. І. Кравченко  В.І. Остапук