УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2009 року справа № 2а-9937/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М. (доповідач),
суддів: Стежко В.А., Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за участю третьої особи – ОСОБА_2, про визнання бездіяльності та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року було відмовлено у відкритті провадження у даній адміністративній справі, оскільки позовну заяву ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив апеляційний суд скасувати ухвалу окружного суду, оскільки вона є незаконною та необґрунтованою. Посилався на те, що висновок суду про відмову у відкритті провадження у даній справі за його позовною заявою суперечить нормам чинного законодавства України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Статтею 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Частиною 2 цієї статті визначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є незгода ОСОБА_1 з процесуальними діями судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_2 щодо розгляду справи № 3-2503/08 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Отже, оскаржувані позивачем дії суду є процесуальними, а не управлінськими, вчинені при виконанні суддею своїх обов’язків по здійсненню правосуддя, і тому їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом. В порядку адміністративного провадження можуть бути оскаржені лише рішення, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Законність процесуальних актів, дій або бездіяльності суду, вчинених при розгляді конкретної справи не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Відповідно до ст.102 Закону України «Про судоустрій України», для вирішення питань внутрішньої діяльності суддів в Україні діє суддівське самоврядування – самостійне колективне вирішення зазначених питань професійними суддями. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, а також інші питання, що безпосередньо непов’язані із здійсненням правосуддя. Скарги на дії чи бездіяльність суддів при розгляді ними судових справ, у разі наявності відповідних на те причин, встановлених законом, розглядаються відповідними органами і посадовими особами, які наділені правом ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність суддів, з урахуванням при цьому положень Законів України «Про статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.199, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 11 грудня 2009 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: В.А.Стежко
А.В.Суховаров