УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року Справа №2а-91/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Нагорної Л.М. (доповідач),
суддів - Стежко В.А., Руденко М.А.
при секретарі - Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області
на постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року у справі № 2а-91/09 за позовом ОСОБА_1 до Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області про стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області , в якому просила визнати протиправною відмову Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області щодо здійснення перерахунку та виплати заборгованості ОСОБА_1 у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007-2008 роках, зобов’язати Марганецьке міське управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області з грудня 2008 року перерахувати, призначити та виплачувати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік, стягнути на її користь з відповідача 7325,41 грн. недоотриманої у 2007-2008 роках щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім того, просила суд на підставі п.1. ч.1 ст.256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду щодо присудження виплати передбачених законом періодичних платежів у 2007-2008 роках у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – у межах суми стягнення за один місяць. Також просила звільнити її від сплати судових витрат на підставі ч.1 ст.88 КАС України.
Відповідач проти позову заперечував.
Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Визнано протиправною відмову Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області у здійсненні перерахунку та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зобов’язано Марганецьке міське управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. Допущено до негайного виконання постанову у частині стягнення суми недоплаченої допомоги у розмірі платежу за один місяць. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено за необґрунтованістю. Стягнуто з Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області на користь держави судовий збір у розмірі 47,6грн.
Марганецьке міське управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області , не погодившись із постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку та виплати заборгованості державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.12.2007р. по 31.12.2007р. Також відповідач зазначав, що належними відповідачами по даній справі повинні бути – Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України та Державне казначейство України та наполягав на застосуванні положень ст.. 99,100 КАС України.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, Марганецьке міське управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області не погоджується з постановою суду в частині зобов’язання Управління перерахувати і виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. (а.с.28). Постанова суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та в іншій частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржувалась, а тому, відповідно до ч.1 ст. ст. 195 КАС України, судом апеляційної інстанції не переглядалась.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - лише в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має малолітнього сина – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дитино до досягнення нею трирічного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є працюючою особою, а тому їй з квітня 2007 році уже відповідачем була призначена та виплачувалась вказана допомога (а.с.5, 11).
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачкою не пропущено строк звернення до суду за захистом свої порушених прав, оскільки про порушення свого права вона дізналася у листопаді 2008 року ( а.с.10,11), коли відповідач відмовив їй у перерахунку, після чого вона звернулася до суду за захистом свого порушеного права, а тому, суд вірно встановив, що недоотримана ОСОБА_1 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна бути перерахована, починаючи з 09.07.2007 року.
Посилання апелянта на застосуванні у даному випадку положень ст.. 100 КАС України не грунтується на вимогах закону та не підтверджено ніякими доказами.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно зазначив, що слід застосовувати положення, викладені у рішенні Конституційного суду України 09.07.2007 року та враховувати прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення згідно абз. 1 ч.1 ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Більш того, як слідує із Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" Управління праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007 року повинні призначати, а з 2 кварталу 2007 р. зобов'язані виплачувати допомогу застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Приймаючи до уваги той факт, що з 9 липня 2007 року відновлена дія статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та дія ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" , за якою розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не повинен бути меншим за розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом, колегія суддів погоджується з висновком суду про неправомірність дій відповідача з липня 2007 року і до грудня поточного року щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України.
З огляду на вказане, посилання апелянта на те, що їх дії протягом 2007 року були правомірними, оскільки позивачу були призначені та виплачувались вказані допомоги у розмірах, передбачених Законом, а саме: ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", колегією суддів визнаються безпідставними, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що після 09 липня 2007 року відповідач не нараховував та не виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму , а саме - згідно ст.. 62 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік”.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно, та вірно зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за відповідний період, а саме: з 01 жовтня 2007 року по грудень 2007 року - з розміру 470 грн. щомісяця, з урахуванням фактично отриманих нею сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений період.
Посилання апелянта на неможливість виконання рішення Конституційного суду України 09.07.2007 року визнається колегією суддів безпідставним, оскільки практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа "Кечко проти України", рішення від 08.11.2005р.).
Таким чином, доводи апеляційної скарги Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок щодо правомірності виплат позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України, я кщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Марганецького міського управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області -залишити без задоволення.
Постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: В.А.Стежко
М.А.Руденко