КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-33980/08 Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" грудня 2009 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Мамчура Я.С., Горбань Т.І.,
при секретарі Коваленко О.І.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області про зобов’язання вчинити дії та стягнення коштів, -
встановив:
05.05.2008 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на його користь надбавку до пенсії як дитині війни в сумі 742,65 грн. за період з 01.07.2007 по 31.12.2007 та зобов’язати відповідачів щомісячно виплачувати йому надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2008 позов задоволено частково:
- стягнуто з УПФ України в Романівському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті надбавки до пенсії в розмірі 742,65 грн.;
- зобов'язано УПФ України в Романівському районі Житомирської області виплачувати ОСОБА_1 надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;
- в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Житомирській області відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, УПФ України в Романівському районі Житомирської області подано апеляційну скаргу, в якій вона просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується штампом у пенсійному посвідченні серії НОМЕР_1, виданому 16.07.2003 (зворот а. с. 4).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489, зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, ст. 111 Закону № 489, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.07 № 6-рп/2007 року, визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.
Крім того, вказаним Рішенням КС України визначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Відтак, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Що стосується належності відповідача у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 7 Закону № 2195 передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно Додатку «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік» № 3 до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
Крім того, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1, загальна сума надходжень з Державного бюджету України становить 25618,5 млн. грн., з яких дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами – 14489,3 млн. грн., що на 1355,7 млн. грн. більше від плану і пояснюється понадплановими надходженнями спеціального фонду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки, відповідачу надано дотацію на виплату підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, то відповідач у даній справі є належним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, позивач мав право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з дня ухвалення Рішення КС України, тобто з 09.07.2007, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Стосовно ж позовних вимог про зобов’язання відповідачів щомісячно виплачувати ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то вони, не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Так, підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В свою чергу, згідно до абз. 5 ч. 1 ст. 58 Закону № 107-VI затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність в розрахунку на місяць в наступних розмірах: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Отже, у період з 01.01.2008 по час звернення позивача до суду дітям війни повинно було виплачуватись лише 10 % від зазначених розмірів прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, тоді як позивач звернувся із позовом раніше – 05.05.2008, а тому позовні вимоги про зобов’язання відповідачів щомісячно виплачувати ОСОБА_1 надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є безпідставними, а постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови, ще і з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції припустився помилки, стягнувши певну суму з відповідача на користь позивача, оскільки відповідно до ст. 21 КАС України в порядку адміністративного судочинства розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. При цьому, суд першої інстанції помилково вважав, що недоплачена сума підвищення до пенсії, як дитині війни є шкодою, заподіяною позивачу. Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, виходячи з наступного.
Із змісту статті 22 ЦК України вбачається, що майнова шкода виражається у формі збитків. В свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Виходячи із аналізу статті 22 ЦК України, колегія приходить до висновку про те, що недоплачена сума підвищення до пенсії, передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не є шкодою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2008 – задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2008 – скасувати та ухвалити нову постанову, якою зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням розмірів мінімальної пенсії за віком, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за період з 09.07.2007 по 31.12.2007.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 23.12.2009.