Справа № 372/3581/16-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М. В.

Провадження № 22-ц/780/2828/18 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.

Категорія 58 07.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

7 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Ігнатченко Н.В.,

суддів: Сушко Л.П., Журби С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 4 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу «Трипільска теплова електрична станція» про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У провадженні Обухівського районного суду Київської області в складі судді Зінченка О.М. перебуває цивільна справа за позовом вищевказаних фізичних осіб, інтереси яких представляє адвокат ОСОБА_2, до ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу «Трипільска теплова електрична станція» про відшкодування моральної шкоди.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 подав заяву про відвід судді Зінченка О.М. з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 4 травня 2018 року в складі судді Кравченка М.В. у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Зінченка О.М. в справі № 372/3581/16-ц відмовлено.

Одночасно 4 травня 2018 року Обухівським районним судом Київської області було постановлено окрему ухвалу, якою про порушення законодавства, допущені адвокатом ОСОБА_2, доведено до відома Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Чернігівської області для прийняття відповідних заходів реагування з метою запобігання подібних порушень у подальшому.

Окрема ухвала мотивована тим, що будучи завчасно і належно повідомленим про час і місце слухання справи, ОСОБА_2 невчасно з'явився на виклик суду, внаслідок чого судове засідання у справі за його ж заявою про відвід судді було розпочате із запізненням на 25 хв., хоча двоє представників відповідача завчасно з'явились до суду, але вимушені були очікувати прибуття ініціатора розгляду, після цього в судовому засіданні ОСОБА_2 не повідомив відомостей про наявність поважних причин несвоєчасної явки до суду, чим у сукупності виявив неповагу до суду та інших учасників процесу і не дотримався чинного процесуального законодавства.

Крім того, звертаючись в судовому засіданні до судді Кравченка М.В. і коментуючи власну письмову заяву про недовіру цьому судді, він визнав відсутність правових підстав для подання такої заяви, яка не могла бути вирішена по суті в силу приписів частини 3 статті 40 ЦПК України, при цьому застосувавши у своєму публічному виступі образливі висловлювання по відношенню до судді, зокрема називаючи його автором штучної правової технології по недопуску його позовів до провадження, безпідставно звинувачуючи суддю у вчиненні дисциплінарних проступків та злочинів, не пов'язаних із межами розгляду саме цієї справи, цинічно пропонуючи «зарити топор війни» за умови забезпечення суддею вигідного для нього результату розглядів поданих ним позовів, адвокат проявив неповагу до суду та порушення Правил адвокатської етики.

Також суд вказав на протиріччя між зазначеною та зареєстрованою у реєстрі адресами робочого місця адвоката, тому ОСОБА_2 порушено вимоги частини 3 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що полягає у невиконанні передбаченого цієї нормою обов'язку протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомити про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця.

Не погоджуючись з окремою ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що запізнення в судове засідання відбулося з поважних причин із завчасним повідомлення суду та з подальшим вибаченням перед іншими учасниками справи. Заява про відвід суді Зінченка О.М. була пред'явлена в порядку статтей 36, 39, 40 ЦПК України та обґрунтувалась обставинами, які могли свідчити про перешкоджання судді у доступі до правосуддя у даній справі та двох інших аналогічних справах, що перебували в провадження цього судді. Подання заяви про недовіру судді Кравченку М.В. є процесуальним правом учасників справи, а їх особисті міркування з цього приводу не можуть вважатися проявом неповаги до суду чи порушенням Правил адвокатської етики. Твердження суду щодо образливості його слів є суб'єктивним сприйняттям його принципової правової позиції. Вказав, що у нього є два робочих місця і одне з них зазначено в Єдиному реєстрі адвокатів України, а оскільки до цього реєстру вноситься лише одна адреса адвоката, порушень закону немає.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

За положеннями частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що представник позивачів у справі - ОСОБА_2 має статус адвоката, зареєстроване місце роботи якого є АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення процесуальних питань (відвід судді), суд дійшов висновку про необхідність постановлення окремої ухвали відносно дій ОСОБА_2, що полягають у прояві неповаги до суду та інших учасників процесу, не дотримання процесуального закону, порушення Правил адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

За нормами чинного законодавства, окрема ухвала дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності. Окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються рішенням суду, а також на причини й умови вчинення порушень, щоб запобігти їх повторенню у майбутньому.

Отже, наведеними нормами процесуального закону встановлено саме право суду у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, постановити окрему ухвалу та направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також поставити питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Таким чином, основною підставою, яка надає можливість суду постановити окрему ухвалу, є виявлення під час розгляду справи факту зловживання адвокатом процесуальними правами; порушення або неналежного виконання адвокатом професійних обов'язків; іншого порушення законодавства адвокатом, внаслідок чого в окремій ухвалі має бути чітко вказано, які саме заходи слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Оскільки реалізація правового механізму, передбаченого нормою статті 262 ЦПК України, є правом суду, а не його обов'язком, та можлива виключно до завершення розгляду справи по суті, постановлення окремої ухвали має здіснюватися разом із ухваленням відповідного рішення.

Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції на указане уваги не звернув, установлюючи під час вирішення питання про відвід судді порушення правил поведінки та вимог закону в діях адвоката, сам допустив порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування окремої ухвали.

Судом не було враховано, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків, встановлених частиною 2 статті 43 ЦПК України, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 3 статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

У статті 144 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

З наведеного слідує, що якщо учасник справи ухиляється від виконання своїх процесуальних обов'язків або допускає зловживання процесуальними правами під час здійснення судового провадження, суд може застосувати до нього заходи процесуального примусу, а при ухваленні судового рішення по суті спору постановити окрему ухвалу в порядку статті 262 ЦПК України.

Окрім того, в апеляційному суді ОСОБА_2 вказув на те, що його запізнення в судове засідання відбулося з поважних причин, а саме у зв'язку з перебуванням в автомобільному заторі по вул. Набережне шосе в м. Києві, про що завчасно ним було повідомлено суд та подальшому принесено вибачення іншим учасникам справи. Заява про відвід суді Зінченка О.М. була пред'явлена в порядку статтей 36, 39, 40 ЦПК України та обґрунтувалась обставинами, які могли свідчити про перешкоджання судді у доступі до правосуддя у даній справі та двох інших аналогічних справах, що перебували в провадження цього судді.

Також зазначав, що подання заяви про недовіру судді Кравченку М.В. є його процесуальним правом, а його особисті міркування з цього приводу не можуть вважатися проявом неповаги до суду чи порушенням Правил адвокатської етики. Твердження суду щодо образливості його слів є суб'єктивним сприйняттям його принципової правової позиції. При цьому, у нього є два робочих місця і одне з них зазначено в Єдиному реєстрі адвокатів України, а оскільки до цього реєстру вноситься лише одна адреса адвоката, порушень закону не вбачається.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не мав підстав на стадії підготовчого провадження для постановлення у відношенні адвоката ОСОБА_2 окремої ухвали з підстав прояву ним неповаги до суду та учасників справи, зловживання процесуальними правами, порушення або неналежного виконання адвокатом професійних обов'язків, визначених в Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилах адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 9 червня 2017 року.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Керуючись статтями 353, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Окрему ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 4 травня 2018 року скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Л.П. Сушко

С.О. Журба