ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. Справа № 10/Б-5022/1319/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Данко Л.С.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Керуючого санацією Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м.Тернопіль, вул. Миру, 3 "А" (вх. ЛАГС №01-05/1498/18 від 16.05.2018)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 (суддя Боровець Я.Я., повний текст ухвали складено та підписано 17.04.2018.)

у справі № 10/Б-5022/1319/2011

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Лізинг", м. Київ

до боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника не з'явився;

від боржника голова комітету Федорович В.Ю.

арбітражний керуючий Окряк А.В

від ПМП "Галактика" засновник- ОСОБА_5

від СК "Олімпія Б" Теличко Г.З.

від кредитора ТзОВ "Ідеа Капітал" Лойфер А.О.

ЖБК "Головацького 3А" Ороновська О.М.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 05.09.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 в задоволенні заяви керуючого санацією арбітражного керуючого Окряка А.В. про визнання недійсним договору б/н від 07.04.2011, укладеного Приватним підприємством Тернопільська фірма "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А" та Акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями вул. Головацького, 3А в м. Тернополі" від 15.04.2011( вх. №20106 від 10.11.2017) в межах справи про банкрутство № 10/Б-5022/1319/2011 - відмовлено.

Не погоджуючись із наведеною ухвалою Керуючий санацією Приватного підприємства Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражний керуючий Окряк А.В. звернувся через Господарський суд Тернопільської області із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 в справі №10/Б-5022/1319/2011 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір від 07.04.2011, укладений Приватним підприємством Тернопільська фірма "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А".

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2018 справу № 10/Б-5022/1319/2011 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Костів Т.С., Марко Р.І.

21.05.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керуючого санацією Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", розгляд справи призначено на 12.06.2018.

12.06.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

Представником Приватного малого підприємства "Галактика" 13.06.2018 подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд визнати недійсним договір від 07.04.2011, укладений між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А" та Акт прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями вул. Головацького, 3а, в.м.Тернополі" від 15.04.2011. При цьому зазначає, що кооператив не є кредитором будівництва; майно збудоване коштом усіх пайовиків, а передано лише особам, що стали членами кооперативу; будівництво велося без відповідних дозволів; незавершене будівництво не було зареєстроване у встановленому порядку, що виключає можливість його передачі; замовником будівництва є ПМП "Галактика", а кооператив жодного відношення до нього немає, договір та акт приймання-передачі не погоджувався з власником землі - ПМП "Галактика".

06.07.2018 представником ТОВ "Ідея капітал" подано до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку та у зв'язку з тим, що судове засідання призначене на 04.07.2018 не відбулося призначено справу до розгляду на 18.07.2018.

Головою ліквідаційної комісії ОК ЖКБ "Головацького-3А" подано до суду 05.07.2018 відзив на апеляційну скаргу, в якій він зазначає, що протягом 2012 - 2013 років судами розглядалося питання про наявність підстав для визнання недійсними договору та акту приймання-передачі, і рішеннями, що набрали законної сили встановлено, що такі відповідають вимогам закону. Відтак, вказані обставини є встановленими та не підлягають повторному доведенню. Окрім того, зазначає, що скаржником пропущено строки позовної давності щодо звернення до суду з зазначеними вимогами, що є окремою підставою для відмови у його задоволенні.

11.07.2018 засновником ПМП "Галактика" подано до суду заперечення на відзив ОК ЖБК "Головацького-3А", в якому він зазначає, що судами було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання договору та акту недійсним у зв'язку з тим, що позивач не був стороною договору, при цьому оцінка законності вказаних документів судами не встановлювалася, відтак посилання на рішення суддів, як преюдиційний факт є безпідставним. Щодо строку позовної давності вказує, що суб'єктом оскарження у даному випадку є арбітражний керуючий, який призначений керуючим санацією 08.07.2017 ухвалою господарського суду та який діє не в своїх інтересах, а в інтересах боржника та кредиторів, відтак строк позовної давності в даному випадку не сплив.

На підставі розпорядженням в.о. голови керівника апарату 17.07.2018 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Марка Р.І. проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у даній справі, відтак до розгляду справи замість судді Марка Р.І., введено суддю Данко Л.С.

18.07.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено.

25.07.2018 ОК ЖКБ "Головацького-3А" подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, місцевого самоврядування та їх посадовими особами, відтак з врахуванням того, що в судовому порядку вже були предметом розгляду оскаржуваний договір та акт приймання-передачі, при прийнятті рішення суд повинен враховувати висновки судів із вказаних спорів.

23.08.2018 пояснення до апеляційної скарги подано керуючим санацією боржника, в якому він вказує, що при розгляді справи №10/20/5022-713/2012 судом відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що ПМП "Галактика" не є стороною правочину, відтак наявність такого рішення суду не перешкоджає розгляду даного спору, а факти встановлені при розгляді справи не можуть вважатися преюдицією у розумінні положень ГПК України. Окрім того, звертає увагу суду на те, що саме факти встановлені рішенням суду, а не висновки із них не підлягають доказуванню.

Представником ПМП "Галактика" 05.09.2018 подано до суду пояснення до апеляційної скарги, в яких він додатково зазначає, що лише ПМП "Галактика" має право розпоряджатися майном, що збудоване на земельній ділянці, що належить їй. Зазначає, що судами відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві від 20.04.2006. Вказує і на те, що арбітражний керуючим є спеціальним суб'єктом оскарження, а відтак положення про сплив строку позовної давності в даному випадку застосовано господарським судом неправомірно.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 05.09.2018 боржник, арбітражний керуючий, ПМП "Галактика", СК "Олімпія Б", ТзОВ "Ідеа Капітал", ЖБК "Головацького 3А" участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутніх представників.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, однак оскаржувану ухвалу слід змінити виклавши мотивувальну частину в іншій редакції.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.04.2011 між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" укладено договір, відповідно до умов якого ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" безоплатно передає, а ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" приймає у власність матеріали та обладнання, які були використанні в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництвом (багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) в м. Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А. Незавершений об'єкт (багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) передається по вартості, оціненій згідно незалежної експортної оцінки. ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" передає, а ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А ( п.1 Договору від 07.04.2011).

Пунктом 4 Договору від 07.04.2011 передбачено, що ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" бере на себе подальші зобов'язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А в м. Тернополі.

На виконання умов договору, 15.04.2011 сторонами підписаний та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями за адресою: вул. Головацького, 3 А у м. Тернополі", відповідно до якого ПП "ТФ "Будівельник" передало, а ОК ЖБК "Головацького 3А" прийняло у власність незавершений будівництвом об'єкт (11-поверховий, 88-квартирний житловий будинок із 12-ма вбудованими автостоянками та 2-ма магазинами), що складається із двох секцій та знаходиться за адресою: вул. Головацького, 3 блок А у м. Тернополі, вартістю 21 727 871 грн.

10.11.2017 керуючий санацією боржника Окряк Анатолій Володимирович звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання недійсними договору від 07.04.2011, укладеного між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - ЗА" та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15.04.2011. Свою позицію обґрунтовує тим, що керівник боржника вчинив розтрату арештованого майна з метою вибіркового задоволення інтересів певних кредиторів, для позбавлення інших кредиторів можливості отримати задоволення своїх вимог. Незаконне відчуження майна спричинило збитки боржнику, усім кредитором, а тому такий правочин суперечить нормам чинного законодавства України та порушує права та законні інтереси кредиторів та повинен бути визнаний судом недійсним.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "ТФ "Будівельник", в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство. провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки провадження у даній справі порушено до набрання законної сили нової редакції зазначеного Закону та перебуває на стадії санації боржника, при розгляді даної справи слід керуватися приписами норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законодавчими актами України.

Заперечуючи проти задоволення заявлених вимог, ОК "ЖБК "Головацького- 3А" у своєму відзиві, поданому до суду (вх. № 21523 від 06.12.2017), посилався на сплив встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, що згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Так, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 Цивільного кодексу України). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253 - 255 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначені наслідки спливу позовної давності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною сьомою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спеціальних норм про позовну давність (у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсним угод боржника) не встановлено.

До вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

Відтак, для юридичної особи як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14.

Окрім того, слід зазначити, що перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не віднесено Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до обставин, які зупиняють перебіг позовної давності чи виключають її застосування, відтак твердження про те, що початок перебігу строку позовної давності є днем, коли саме арбітражний керуючий (розпорядник майном, керуючий санацією, ліквідатор) у справі про банкрутство дізнався про оспорюванні правочини, є помилковими.

Однак, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тому, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Колегія суддів зазначає, що в порядку господарського судочинства розглядалася справа № 10/20/5022-713/2012 за позовом Приватного малого підприємства "Галактика" до Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3а", Тернопільської міської ради про визнання недійсними: договору від 07.04.2011, угоди між учасниками будівництва від 07.04.2011; акту від 15.04.2011 про передачу будівлі блоку А по вул. Головацького, 3 у м. Тернополі; акту від 15.04.2011 про передачу виконавчої і проектно-кошторисної документації, підписаних приватним підприємством "ТФ "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А"; договору оренди 0,2960га землі, підписаного 19.12.2011 Тернопільської міської радою і ОК "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А", зареєстрованого управлінням Держкомзему у м. Тернополі 24.01.2012.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.02.2013 у справі № 10/20/5022-713/2012 позовні вимоги ПМП "Галактика" задоволено частково: визнано недійсним з моменту укладення Договір оренди 0, 2960 га землі, укладений 19.12.2011 між Тернопільською міською радою та ОК "ЖБК "Головацького-3а", в задоволені решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 апеляційні скарги ОК "ЖБК "Головацького-3а" та ПМП "Галактика" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 08.02.2013 у справі № 10/20/5022-713/2012 - без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Вказане рішення згідно даних С:/DSS Діловодство спеціалізованого суду не скасоване, за нововиявленими обставинами не переглядалося. Відтак, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.

При розгляді справи № 10/20/5022-713/2012 судом встановлено наступні фактичні обставини.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею малому підприємству "Галактика" надано у постійне користування 0, 7000 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку за адресою вул. Головацького, 3.

20.04.2006 ПП "ТФ "Будівельник" та ПМП "Галактика" уклали Договір про спільну діяльність на пайову участь у будівництві, відповідно до умов якого забудовник та замовник зобов'язуються здійснювати спільну діяльність без створення юридичної особи в будівництві житлового багатоквартирного будинку за адресою: вул. Головацького, 3, м. Тернопіль.

Права та обов'язки сторін погоджено розділом 2 вказаного Договору, зокрема, у п. 2.1.1. сторони погодили, що замовник зобов'язується надати Забудовнику земельну ділянку, площею 0, 7 га за адресою вул. Головацького, 3 м. Тернопіль, яка належить Замовнику на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002030, до початку будівництва забудовником об'єкту, згідно з актом приймання-передачі.

Згідно з п. 2.1.2. Договору замовник зобов'язується за власні, кредитні кошти або кошти третіх осіб, залучених замовником, згідно з п. 2.2.3. Договору, здійснювати в Об'єкті добудову незавершеної будови, загальною площею, згідно з проектом, зазначеної в додатку № 1 до даного Договору, або забезпечити всіма необхідними матеріалами для добудови зазначених в додатку № 1 до даного Договору приміщень незавершеної будови, загальною площею згідно з проектом, або оплатити їх вартість Забудовнику з врахуванням доставки, і оплачувати роботу працівників, зайнятих на цих роботах, в тому числі всі відрахування з таких виплат, передбачені чинним законодавством (згідно фактичних витрат на будівництво).

Пунктом 2.2.3. Договору визначено, що замовник має право з метою додаткового фінансування будівництва зазначених в додатку № 1 до даного Договору приміщень незавершеної будови, загальною площею, згідно з проектом, в Об'єкті, залучати з правом укладення окремих договорів кредитні кошти, в тому числі кошти третіх осіб, залучених Замовником за окремими договорами, під зобов'язання передати їм у власність жилі приміщення (квартири) в об'єкті за рахунок частки Замовника.

Положеннями п. 2.3. Договору сторони погодили, що забудовник зобов'язується, зокрема: виготовити проектно-кошторисну документацію на Об'єкт, в тому числі і на визначені в додатку № 1 до даного Договору приміщення незавершеної будови, загальною площею згідно з проектом, яку узгодити з Замовником та затвердити у встановленому чинним законодавством порядку; провести роботи по зміні меж земельної ділянки згідно з п. 2.1.1. з метою відповідності об'єкту генеральному плану забудови мікрорайону; своєчасно та згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, відповідно до вимог чинного законодавства збудувати Об'єкт; передати Замовнику приміщення площею 225 кв. м. в термін до 01.08.2006. У випадку, якщо буде виконано п. 2.3.2. без зменшення площі, Забудовник передає Замовнику додатково приміщення загальною площею 100 кв. м. в об'єкті; отримати у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради дозвіл на будівництво об'єкта, а також дозвіл на виконання будівельних робіт в Державній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, оформити та отримати для надання зазначених дозволів документи; здати в експлуатацію об'єкт після завершення будівельних та інших робіт, звернутись у виконавчий комітет для оформлення у встановленому законом порядку права власності на об'єкт; протягом 60 днів після здачі Об'єкту в експлуатацію Забудовник зобов'язується передати Замовнику та/або особам, залученим Замовником, згідно з п. 2.2.3. Договору, приміщення, загальною площею100 кв. м. згідно з п. 2.3.6. та зазначені в додатку № 1 до даного Договору приміщення незавершеної будови згідно проекту з наданням усіх необхідних документів, а також сприяти Замовнику в оформленні права власності на вказані приміщення.

Згідно п. 2.4.2. Договору забудовник має право з метою додаткового фінансування будівництва Об'єкта залучати з правом укладення окремих договорів кредитні кошти, в тому числі кошти третіх осіб, залучених забудовником за окремими договорами, під зобов'язання передати їм у власність жилі приміщення (квартири) в об'єкті за рахунок частки забудовника.

Пунктом 2.4.3. Договору закріплено, що забудовник має право після здачі об'єкту в експлуатацію оформити за собою та/або за особами, залученими згідно з п. 2.4.2. договору, право власності на жилі приміщення (квартири) в об'єкті.

Відповідно до п. 3.1. Договору право власності на Об'єкт до його введення в експлуатацію належить Забудовнику, за винятком приміщень незавершеної будови, загальною площею, згідно з проектом, зазначених у додатку № 1 до даного Договору, які до введення Об'єкта в експлуатацію належать Замовнику.

При цьому, відповідно до п. 3.2. Договору після здачі будинку в експлуатацію замовник отримує приміщення 100 кв. м. (при умові виконання п. 2.3.6.) та приміщення незавершеної будови, загальною площею згідно проекту (додаток № 1), а забудовник отримує решту приміщень спорудженого об'єкту.

З огляду на встановлені обставини, спільна діяльність ПП "ТФ "Будівельник" та ПМП "Галактика" згідно умов Договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві була спрямована саме на будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Тернопіль вул. Головацького 3.

Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.03.2011 у справі №10/2/5022-53/2011, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2011, відмовлено у задоволенні позову ПМП "Галактика" до ПП "ТТФ "Будівельник" про визнання договору про спільну діяльність від 20.04.2006 недійсним. Вказаними судовими актами встановлено невиконання ПП "ТФ "Будівельник" своїх зобов'язань, зокрема, по отриманню в Інспекції дозволу на будівництво об'єкту, а також та обставина, що внаслідок початку виконання ПП "ТФ "Будівельник" будівельних робіт до нього не перейшло право користування земельною ділянкою за адресою: вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, яке належить ПМП "Галактика".

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про розгляд звернення приватного малого підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" з питань будівництва" № 304 від 15.03.2007 року дозволено ПМП "ТФ "Будівельник" будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення на земельній ділянці за адресою вул. Головацького, 3.

З огляду на встановлені обставини, ПМП "ТФ "Будівельник" отримало дозвіл як на добудову незавершеної будови (що належала ПМП "Галактика"), а також на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3, що виходить за межі предмету договору про спільну діяльність на пайову участь у будівництві від 20.04.2006.

Між членами ОК "ЖБК "Головацького - 3A" (пайовики) та ПП "ТФ "Будівельник" (забудовник) укладено договори про пайову участь у будівництві житлового багатоквартирного будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення, який знаходиться в м. Тернопіль по вул. Головацького 3 блок А (Житловий комплекс), відповідно до умов якого, забудовник приймає пайовиків у пайову участь будівництва в Житловому комплексі, оплата квартир проводиться на умовах передбачених договорами (кошти вносяться частинами, кінцевий розрахунок до кінця будівництва, яким є дата підписання акту державної приймальної комісії про введення будинку в експлуатацію); планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію - ІV квартал 2009 року, 2009 рік та 2010 рік.

Згідно ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі підрядником є замовник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з умовами укладених між сторонами договорів ПП "ТФ "Будівельник" не є власником об'єкта будівництва (квартир), при цьому зобов'язалася після введення житлового комплексу в експлуатацію (ІV квартал 2009 року, 2009 рік та 2010 рік) передати у власність пайовикам-замовникам квартири, нежитлові приміщення, та підготувати всі необхідні документи для оформлення права власності на них, при умові виконання фірмою зобов'язань в повному обсязі.

ПП "ТФ "Будівельник" не здійснило в строки передбачені умовами договорів будівництво Житлового комплексу за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3, чим порушило взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в Пайовиків виникло право вимагати захисту своїх майнових прав та інтересу у судовому порядку.

Рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області задоволено позовні вимоги пайовиків та визнано за ними майнові права на квадратні метри викупленої площі незавершених будівництвом квартир та нежитлових приміщень в Житловому комплексі за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3, якими не встановлено порушення позивачами положень ч. ч. 2 - 5 статті 13 Цивільного кодексу України, що згідно ст. 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду, щодо фактів які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Рішенням засновників (протокол установчих зборів від 29.03.2011) затверджено Статут ОК "ЖБК "Головацького-3а", державна реєстрація якого проведена 31.03.2011. Рішеннями загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу "Головацького 3А" внесено в статутний фонд кооперативу майнові права кожного з членів кооперативу (пайовий внесок), розмір яких (викуплена площа метрів квадратних квартир, нежитлових приміщень та їх вартість) зазначений в протоколах зборів, який відповідає даним встановлених рішеннями Тернопільського міськрайонного суду, які набрали законної сили, та згідно яких в кооперативі налічується 79 членів.

Слід зазначити, що законодавець допускав виникнення права власності на об'єкт незавершеного будівництва в час економічної кризи до 2012 року, тобто до моменту завершення будівельних робіт та визначив механізм захисту прав інвесторів, шляхом набуття прав власності на об'єкти незавершеного будівництва, за умови повного виконання ними інвестиційних зобов'язань, виключаючи можливість розірвання зазначених договорів із застосуванням наслідків розірвання договору.

З огляду на встановлені обставини, пайовиками реалізовано своє право, визначене Законом України "Про інвестиційну діяльність" та утворено ОК "ЖБК "Головацького 3A" з метою завершення будівництва житлового будинку по вул. Головацького, 3а та передано у статутний фонд майнові права кожного з членів кооперативу.

Вказаним підтверджується те що ПП "ТФ "Будівельник" було наділено правами передачі майна третім особам.

07.04.2011 між ПП "ТФ "Будівельник" та ОК "ЖБК "Головацького 3а" укладено Договір, відповідно до умов якого ПП "ТФ "Будівельник" безоплатно передає, а ОК "ЖБК "Головацького 3A" приймає у власність матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва об'єкта незавершеного будівництва в м. Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3 блок А. Незавершений об'єкт передається по вартості, оціненій згідно незалежної експертної оцінки. ПП "ТФ "Будівельник' безоплатно передає ОК "ЖБК "Головацького 3A' технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3 блок А.

Відповідно до п. 4. вказаного Договору ОК "ЖБК "Головацького 3A" бере на себе подальші зобов'язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль, вул. Головацького, 3 блок А.

Відповідно до акту приймання-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із будованими автостоянками та громадськими приміщеннями за адресою: вул. Головацького,3А у м. Тернополі" від 15.04.2011 передано незавершений будівництвом об'єкт (11-поверховий 88 квартирний житловий будинок із 12-ма вбудованими автостоянками та 2-ма магазинами), що складається із двох секцій та знаходяться за адресою вул. Головацького, 3 блок А у м. Тернополі; фундаменти - фундаментні блоки. На рівні фундаментів знаходяться технічні підпілля та закриті стоянки для автомобілів; стіни та перегородки - цегляні; перекриття - збірні залізобетонні панелі; балкони і лоджії; сходові площадки та марші; покрівля - плоска рулонна; горище - між житловим поверхом та покрівлею; шахти ліфта, ліфти - 2 шт. та ліфтове обладнання - 2 комплекти; внутрішня електропроводка, каналізації та газопостачання; будівельний майданчик; тимчасові зовнішні комунікації.

З огляду на встановлені обставини у Договорі від 07.04.2011 сторонами були ПП "ТФ "Будівельник" та ОК "ЖБК "Головацького 3А", а предметом вказаного Договору були матеріали та обладнання, які придбані за кошти осіб, з якими укладені договори щодо будівництва житлового комплексу за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3А.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Згідно положень ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Вказаною статтею Цивільного кодексу України закріплено положення про співвідношення договору і закону в тих випадках, коли щодо певних відносин існує зазначення в актах цивільного законодавства, але сторони бажають за згодою між собою врегулювати ці відносини інакше. В такій ситуації сторони договору мають право вибору: використати норми акту цивільного законодавства для врегулювання своїх відносин або за власним розсудом відступити від положень актів цивільного законодавства шляхом встановлення в договорі інших правил поведінки, ніж це передбачено законодавством.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про те, що на момент укладання спірного договору його сторонами повністю дотримано вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, що виключає підстави для визнання його недійсним.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу сторін, що згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, судове рішення - це основний акт правосуддя, акт реалізації конституційних повноважень органу державної, судової влади, яким вирішується правовий спір від імені держави Україна. Тому для держави і суспільства незаперечний інтерес становить повага до судового рішення, визнання обов'язковості його виконання, довіра до прийнятих судами рішень.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, фактичні обставини, які встановлені господарськими судами під час розгляду справи №10/20/5022-713/2012 не підлягають доказуванню.

В спростування доводів скаржника та ПМП "Галактика" колегія суддів також зазначає, що при розгляді справи №10/20/5022-713/2012 судами надана правова оцінка договору від 07.04.2011, та вказано про відсутність підстав для визнання його недійсним. При цьому, рішення судів про часткову відмову в позові не обґрунтовувалися тим, що позивач у справі №10/20/5022-713/2012 не є стороною договору.

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями ч.4 ст. 75 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні підстави для задоволення вимог про визнання недійсним договору від 07.04.2011 укладеного між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3а" з огляду на їх необґрунтованість.

Щодо визнання недійсним акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями : вул. Головацького, 3а в м.Тернополі" від 15.04.2011 колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України, зокрема п. 10 ч. 1 передбачено визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено ст. 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.

За змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту. Отже, у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких формально обов'язкові до виконання.

Отже, оскаржуваний акт від 15.04.2011 про прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а в м.Тернополі" за своїми ознаками відносяться до тих актів, які засвідчують факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною незавершеного будівництва і може бути використаний в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 73 ГПК України.

В цій частині, вірними є висновки господарського суду щодо того, що правочини (угоди) мають вольовий характер, який виявляється в бажанні осіб встановити права і прийняти обов'язки з метою досягнення правового результату. У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обов'язків за угодою, є виконанням угоди. Таке виконання угоди може оформлюватись окремими документами, складеними сторонами за угодою (накладною, актом прийому-передачі майна та іншими документами), які не породжують самостійних прав чи обов'язків, а є лише технічною фіксацією виконання умов угоди, тобто документуванням особами своїх дій з реалізації набутих прав і прийнятих обов'язків.

Отже, акти прийому-передачі не породжують жодних прав та обов'язків, характерних для угоди як виду зобов'язання. В акті прийому-передачі не зафіксовано, які права й обов'язки виникають між сторонами, і для якого інституту договірних зобов'язань вони характерні.

В акті прийому-передачі відсутні будь-які дані про прийняті сторонами права та обов'язки, тобто відсутні істотні умови, він тільки засвідчує факт отримання послуги, який відбувся на підставі первісного договору. Таким чином, безпосередньо первісний договір є правовстановлюючим документом, а укладення актів прийому-передачі є виконанням встановлених договором зобов'язань. З огляду на це акт прийому-передачі є не правовстановлюючим, а правопідтверджуючим документом.

Відтак, акт прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року не є правочином - договором в розумінні вимог статтей Цивільного кодексу України, оскільки цей акт не став наслідком породження, зміни чи припинення будь-яких правовідносин, тому не підлягає визнанню недійсним.

Згідно ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених вимог керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" у зв'язку зі спливом позовної давності прийнятті з порушенням норм процесуального права, відтак ухвала господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі №10/Б-5022/1319/2012 підлягає зміні в мотивувальній частині, оскільки в задоволенні заяви слід відмовити з підстав її необґрунтованості.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги слід залишити за скаржником згідно вимог ст.129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 86, 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Керуючого санацією Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м.Тернопіль, вул. Миру, 3 "А" (вх. ЛАГС №01-05/1498/18 від 16.05.2018) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 - змінити, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови. Резолютивну частину ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.02.2018 у справі № 10/Б-5022/1319/2011 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 10.09.2018.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Данко Л.С.