КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-35753/08 Головуючий у 1-й інстанції: Маркова О.М.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"23" грудня 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Усенка В.Г.,
Зайцева М.П.,
при секретарі: Шевчук К.В.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про зобов`язання провести перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року позов задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо несплати ОСОБА_3 доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірах однієї мінімальної заробітної плати неправомірними. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_3 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановив та виплатив зазначену доплату в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 09 липня 2007 року щомісячно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі – Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрована та постійно проживає на території, яка у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючою пенсіонеркою, яка постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а тому їй має бути підвищено розмір пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» на органи Пенсійного фонду України покладено обов`язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дію ст. 39 Закону на 2007 рік було зупинено Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», а застосування положень законів, дію яких зупинено, не допускається.
Як встановлено судом першої інстанції у 2007 році доплата до пенсії проводилась у розмірі 5,20 гривень, який передбачено Постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційними положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки відповідно до вимог Конституції України закони мають вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, то відповідач після 09.07.2007 року мав керуватися нормами ст. 39 Закону та положеннями ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у частині визначення розміру мінімальної заробітної плати.
У відповідності до ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з 1 січня розмір мінімальної заробітної плати становить 400 грн., з 01 квітня – 420 грн., з 1 липня - 440 грн., а з 1 жовтня - 460 грн.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2008 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено: 24 грудня 2009 року.