Старобільський районний суд Луганської області

м. Старобільськ, вул. Пролетарська, 38а, 92700, (06461) 2-22-52

                                                                                                                                 Справа № 2-а-130           

                                                                                                                      2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( в порядку письмового провадження)

21 січня  2010 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого  - судді             Зайцева Л.М.,

за участі сторін:

позивача                                 не  з’явився,

представника відповідача      не  з’явився,

представника третьої особи  не з’явився,

       розглянувши в порядку письмового провадження в м.Старобільську адміністративну  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації,  третя особа – головне управління державного казначейства України в Луганській області про  визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів разової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації,  третя особа – головне управління державного казначейства України в Луганській області про  визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів разової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки,  у якому просить суд  відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів;  визнати дії  відповідача відносно нарахування йому щорічної грошової допомоги до 5-го травня в заниженому розмірі незаконними;  стягнути з   відповідача за рахунок коштів державного бюджету донарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі  3 448 грн. 00 коп., за 2009 рік у розмірі 3 554 грн. 00 коп., а всього 7 002 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на  те, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії і інвалідом II групи  від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він користується правами і льготами, встановленими  Законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ. Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ йому повинна виплачуватись разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.  Сплачені йому за 2008-2009 роки розміри допомог не відповідають визначеним розмірам пенсій, установленим цим Законом,  ст.46 Конституції, п.2 ст.5, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; ст.ст.2,4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст.17,19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; ст.58 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України” , ст.54 Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”, якими  встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Замість належних йому сум у квітні 2008 року – 3 848 грн. він отримав 400 грн., недоплачено 3 448 грн. 00 коп.;  у квітні 2009 року замість 3 984 грн. він отримав 430 грн., недоплачено 3 554 грн. 00 коп.  Відповідач відмовив йому сплатити вказані суми.  Крім того,  в окремому клопотанні просить суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, оскільки він є інвалідом 2-ї групи, постійно лікується, проходить щорічні обстеження, часто хворіє і його життєдіяльність значно обмежена.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації  в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.  В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутності. Надав суду письмові заперечення проти позову, у яких заперечував проти позову та просив суд в задоволенні позову відмовити, так як оскаржувані дії вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень управління праці та соціального захисту населення, без порушення прав і інтересів позивача. Законом № 107-VI від 28.12.2007 року цей вид допомоги виплачується у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Позивачу було сплачено разова грошова допомога у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 у розмірі 430 грн. Просив суд застосувати строк позовної давності.

Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання  не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.  В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у його відсутності. Надав суду письмові заперечення проти позову, у яких просить суд позовні вимоги залишити без задоволення. Просив суд застосувати строк позовної давності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким,  що підляглає  повному  задоволенню  з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідношення:

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  є інвалідом війни другої групи з 27.11.2007 року, що підтверджується довідкою МСЕК від 11.12.2007 року. (а.с.5).

Позивач  має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення, серії Є № 109857, виданим УПСЗН Старобільської районної державної адміністрації Луганської області від 12.12.2007 року. (а.с.4).

Позивач звертався до відповідача до управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації із заявою про виплату йому недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2009 роки.

Листом від .28.10.2009 року № 2077  управління праці та соціального захисту населення Старобільської державної адміністрації відмовило йому в доплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за  2007- 2009  роки.

Ці обставини мали місце, підтверджуються наявними доказами і не заперечуються сторонами.

Суд вважає, що прохання позивача про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав шляхом розгляду справи по суті заявлених вимог підлягає задоволенню. Суд зазначає при цьому, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року). Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  У ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  передбачено щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачувати разову грошову допомогу у встановлених розмірах.  Обов'язки щодо призначення та виплати вказаної разової грошової допомоги  відповідно до ст.17-1Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ покладені на  органи праці та соціального захисту населення. Тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії, допомог з урахуванням встановленого,  то за приписами статті 8 Конституції України та вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справ за Законом України  „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” пропущений річний строк для звернення до суду не є підставою для відмови у позові та при наявності заяви сторони відновлюється судом.

Також суд бере до уваги, що позивач у жовтні  2009 року звертався до УПСЗН з заявою щодо одержання разової грошової допомоги, однак 28.10.2009 року йому було відмовлено в цьому. (а.с.7). Тому суд вважає, що позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод і інтересів з 28.10.2009 року, тобто з моменту, коли йому було відмовлено в його вимогах.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку в тому числі органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до інвалідів війни належать також військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Згідно ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:  інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України, яка відповідно до пункту 5 частини 1 статті 85 Конституції України, в тому числі, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики.

       Конституція України не передбачає пріоритетності застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Відсутній також закон, який би регулював питання подолання колізій норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Як зазначав  Конституційний  Суд України в пункті  3  мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року (справа про набуття чинності Конституцією України) конкретна сфера суспільних відносин не може бути врегульована водночас одно предметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Стосовно розрахунку недоплаченої допомоги за 2008 рік суд зазначає наступне:

Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України» встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.04.2008 року по 30.06.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року – 498 грн.

Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту"  особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5-го травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Таким чином, ОСОБА_1 своє право реалізував частково.

На підставі Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України” внесені  зміни: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

       Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України  (є неконституційними), положення пунктів 20-22,  розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України"  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Тобто позивачу, починаючи з 22 травня 2008 року повинні виплатити разову грошову допомогу до 30 вересня 2008 року, як на те вказує  ст. 17-1 Закону України  "Про статус ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту".

Виплативши частину матеріальної допомоги позивачу у 2008 році  відповідач повинен був донарахувати недоодержану суму допомоги і виплатити позивачу.

Таким чином, за 2008 рік на користь позивача підлягає виплаті сума допомоги у розмірі 3 848 грн. 00 коп. (481грн. 00 коп. х 8). При нарахуванні  щорічної разової допомоги  відповідач повинен був виходити із зазначеної суми прожиткового мінімуму. Крім того, враховуючи,  що позивач у квітні 2008 року отримав  допомогу  в розмірі 400 грн.,  ним  не одержано допомогу у розмірі 3 848,00 грн. – 400,00 грн. =  3 448,00 грн.

Ст.54 Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835-VI  встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі 498 грн.

Таким чином, за 2009 рік на користь позивача підлягає виплаті сума допомоги у розмірі 3 984 грн. 00 коп. (498грн. 00 коп. х 8). При нарахуванні  щорічної разової допомоги  відповідач повинен був виходити із зазначеної суми прожиткового мінімуму. Крім того, враховуючи,  що позивач у квітні  2009 року отримав  допомогу  в розмірі 430 грн.,  ним  не одержано допомогу у розмірі 3 984,00 грн. – 430,00 грн. =  3 554,00 грн.

А всього за 2008-2009 роки позивач не доотримав від відповідача 7 002, 00 грн. ( 3 448,00+3 554,00).

Таким чином, суд позов задовольняє в повному обсязі.

Заперечення відповідача і третьої особи суд до уваги не приймає, оскільки   обґрунтування відповідача  протиречать вимогам діючого законодавства, про що суд вказав вище в своєму рішенні. Посилання відповідача на відсутність коштів до уваги не приймається  та з тих підстав, що позивачу сплачена допомога в розмірах,  визначених Кабінетом Міністрів України, судом до  уваги не приймаються, оскільки протиречить принципам верховенства  права.

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх оплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На  підставі наведеного і ст.ст.6, 8,  22, 46, 48, 92 Конституції України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  ст.58 та п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положеннями Закону України “Про прожитковий мінімум”, ст.54 Закону України “Про державний бюджет на 2009 рік”,  керуючись ст.ст. 2,4,5, 9,11, 12, 17,18, 112, 122, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до  Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації,  третя особа – головне управління державного казначейства України в Луганській області про  визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів разової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки задовольнити  в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації відносно нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5-го травня в заниженому розмірі незаконними; 

Стягнути з  Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету донарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік у розмірі  3 448 грн. 00 коп., за 2009 рік у розмірі 3 554 грн. 00 коп., а всього 7 002 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження  або в порядку ч.3 ст.186 КАС України.

Постанову складено та підписано 21 січня 2010 року.

Суддя                                                                                 Л.М.Зайцев