КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-35548/08 Головуючий у 1-й інстанції: Літвин О.Т.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
У Х В А Л А
Іменем України
"03" листопада 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Малиніна В.В., Горбань Т.І.,
при секретарі Литвині О.В.,
розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1301 грн. 17 коп., -
В С Т А Н О В И В:
01.10.2008 ВВД ФССНВ звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 на його користь боргу в сумі 1301,17 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 відмовлено у відкритті провадження по справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач ВВД ФССНВ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження у справі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі керуючись ст. 109 КАС України, тобто з підстав неналежності розгляду даної позовної заяви в порядку адміністративного судочинства, при цьому зазначивши, що даний спір має вирішуватись господарським судом, оскільки позов пред’явлений до відповідача ОСОБА_2 як до приватного підприємця.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги апелянта про відкриття провадження у справі не підлягають задоволенню в зв’язку з тим, що це згідно до ст. 199 КАС України не відноситься до компетенції апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду.
При вирішенні питання про віднесення спору до адміністративної юрисдикції слід керуватися визначенням, що наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Одним з основних критеріїв розмежування юрисдикцій є предмет спору (спірні правовідносини). До адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, а саме ті спори, що пов'язані зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вірно зазначено судом першої інстанції до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2.ст. 2 КАС України).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
В свою чергу саме главою 28 цього ж Кодексу встановлений порядок відшкодування шкоди.
Крім того, згідно до ст. 1191 ЦК України, на яку посилається позивач у позовній заяві, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, для даного спору ЦК України та ЦПК України встановлено інший, ніж в адміністративному провадженні порядок судового вирішення.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС з підстав неналежності розгляду її у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Житомирі – залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 08.11.2009.