Справа № 127/94/15-ц

Провадження № 8/127/12/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: заявника ОСОБА_1,

представника заявника – адвоката ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у цивільній справі №127/94/15-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у цивільній справі №127/94/15-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» суму боргу за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 3 769,21 грн., 3% річних у розмірі 301,12 грн. та інфляційні втрати у сумі 2 864,59 грн. (а.с.25-26 т.2).

06.04.2018 року заявник – відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у вищезазначеній цивільній справі за нововиявленими обставинами, мотивуючи свої вимоги тим, що після набрання чинності вищезазначеним рішенням суду стали відомі обставини, які не були їй відомі під час розгляду справи, а саме в березні 2018 року заявник звернулась до виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо існування підприємства, що було позивачем у справі та ситуації із заборгованості. На що заявником було отримано інформацію, що по даним ТОВ «ЦМСУ» у відповідачів відсутня заборгованість як перед МКП «ЖЕК №3», так і перед МКП «ЖЕК №16».

Тоді, як позивач вимагає стягнути з відповідачів заборгованість по МКП «ЖЕК №16» за послуги з утримання будинку. Єдиним рахунком за надані житлово-комунальні послуги зазначена сума боргу 3 269,78 грн., яку ТОВ «ЖЕО» в якості обслуговуючої організації будинку відповідачів надало ТОВ «ЦМСУ», на яку ТОВ «ЖЕО» нарахувало інфляційні втрати, а також 3% річних.

Однак, заявник стверджує, що відповідно до п.3 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.10.2011 року №2597 та п.1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.03.2012 року №459 борг населення за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від МКП «ЖЕК №3» не були передані до МКП «ЖЕК №16», передані борги лише за комунальні послуги. Що свідчить про те, що ТОВ «ЖЕО» не має ніякого відношення до заборгованості з квартплати МКП «ЖЕК №3» за періоди січень 1997 року – грудень 2002 року; січень 2006 року – червень 2009 року; та за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період липень 2009 року – вересень 2010 року, що складає 3 269,79 грн.

А тому, на думку заявника, позивач неправомірно звернувся до суду та не надав належної доказової бази для стягнення заборгованості, що стало підставою для звернення заявника до суду з даною заявою, в якій просила заяву задовольнити, скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року та в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали та просили суд останні задовольнити з підстав, зазначених у заяві (а.с.74-75 т.2).

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 заперечила проти задоволення заявлених вимог та просила в задоволенні останніх відмовити з підстав, зазначених у письмових заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (а.с.93-95 т.2).

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до судового засідання не з’явились, однак від останніх надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують та просять суд останні задовольнити.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у цивільній справі №127/94/15-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за нововиявленими обставинамислід відмовити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у вищезазначеній справі залишити в силі з наступних міркувань.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у цивільній справі №127/94/15-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» суму боргу за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 3 769,21 грн., 3% річних у розмірі 301,12 грн. та інфляційні втрати у сумі 2 864,59 грн. (а.с.25-26 т.2).

Вищезазначене рішення суду відповідачами не оскаржувалось, а тому набрало законної сили 05.01.2016 року та наразі є чинним.

Заявник стверджує, що після набрання чинності вищезазначеним рішенням суду стали відомі обставини, які не були їй відомі під час розгляду справи, а саме в березні 2018 року заявник звернулась до виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо існування підприємства, що було позивачем у справі, та ситуації із заборгованості. На що заявником було отримано інформацію, що по даним ТОВ «ЦМСУ» у відповідачів відсутня заборгованість як перед МКП «ЖЕК №3», так і перед МКП «ЖЕК №16».

Однак, заявник стверджує, що відповідно до п.3 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.10.2011 року №2597 та п.1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.03.2012 року №459 борг населення за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від МКП «ЖЕК №3» не були передані до МКП «ЖЕК №16», передані борги лише за комунальні послуги. Що свідчить про те, що ТОВ «ЖЕО» не має ніякого відношення до заборгованості з квартплати МКП «ЖЕК №3» за періоди січень 1997 року – грудень 2002 року; січень 2006 року – червень 2009 року; та за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період липень 2009 року – вересень 2010 року, що складає 3 269,79 грн.

На вищезазначені рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради заявник та її представник в судовому засіданні посилались як на такі, що містить інформацію щодо неправомірності звернення позивача до суду з даним позовом та відсутність заборгованості у відповідачів перед позивачем, що зумовлює перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Проте, суд не погоджується з думками та твердженнями заявника та її представника в судовому засіданні з наступних міркувань.

Згідно ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.423 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п.3-6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»  нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об’єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома всім особам, які брали участь у справі.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення; на вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Пункт 2 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, а частина 2 зазначеної правової норми передбачає, що ці акти підлягають обов’язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документу. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Таким чином, Закон України «Про доступ до публічної інформації» чітко встановлює строки оприлюднення нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, до яких відносяться і рішення місцевих рад,  і передбачає, що такі рішення підлягають оприлюдненню, в тому числі на сайті, невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з моменту їх затвердження.

Так, дійсно, на час розгляду справи рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.10.2011 року №2597 та від 01.03.2012 року №459 існували, однак останні не можна вважати такими, які не могли бути відомі заявнику, оскільки зазначені рішення були оприлюднені в установленому законом порядку на офіційному веб-сайті Вінницької міської ради, а відтак заявник не була позбавлена можливості ознайомитись зі змістом останніх.

Більше того, згідно довідки МКП «ЖЕК №16» №07 від 25.05.2018 року станом на 01 травня 2018 року заборгованість ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, особовий рахунок 033508, перед МКП «ЖЕК №16» за послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території становить 3 269,78 грн. (а.с.96 т.2).

Тоді як відповідно до змісту договору доручення від 01.06.2013 року №34ж вбачається, що ТОВ «ЖЕО» зобов’язується від імені МКП «ЖЕК №16» проводити роботу з боржниками, спрямовані на сплату ними заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.73 т.1), що безумовно спростовує думки та твердження заявника про відсутність заборгованості у відповідачів перед позивачем.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявник фактично не погоджується з ухваленим рішенням у даній справі, проте якщо заявник вважає, що останнє було ухвалено з порушенням норм матеріального, процесуального права, або в результаті не повного з’ясування обставин у справі, остання не позбавлена можливості оскаржити таке рішення в апеляційному порядку, в той час як підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами з вказаних підстав суд не вбачає.

Згідно п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені вимоги про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в задоволенні останніх слід відмовити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 260, 261, 263, 353, 354, 423, 429 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у цивільній справі №127/94/15-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за нововиявленими обставинами, – відмовити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2015 року у цивільній справі №127/94/15-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за нововиявленими обставинами, – залишити в силі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 11 вересня 2018 року.

Суддя: