Справа №2270 2006р.
Категорія 21
Головуючий у 1 інстанції - Черновський Г.В.
Доповідач - Рудь В.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня 14 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого Рудь В.В.
Суддів Ремеза В.А.,Можелянської З.М.
При секретарі Худолій Н.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 7 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Встановила:
У березні 2002р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позивачка зазначала, що 11.11.2001р. з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ 2109, сталася дорожньо-транспорта пригода, в результаті якої технічно пошкоджено належний їй на праві власності автомобіль Талбот-Симка, яким керував ОСОБА_2.
Просила стягнути 2119, 89 грн. ,матеріаьної шкоди, 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди, судові витрати по справі.
Рішенням Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 7 лютого 2006р. в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність та обгрунтуваність рішення суду в межах доводів скарги та заявлених вимог, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що 11.11.2001р. сталася дорожньо-транспорта пригода за участю автомобілів ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та „Талбот-Симка", державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, яким керував ОСОБА_2 на підставі довіреності (а.с.6-9, 136 т.1).
Вказаний факт сторони не заперечували.
Згідно довідки Державтоінспекції Управління внутрішніх справ від 4.12.2001р. дорожньо-транспорта пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 (а.с.7), доказів про відсутність його вини матеріали справи не містять, не надано таких доказів і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до висновку експерта №НОМЕР_3 розмір завданої матеріальної шкоди становить 2119, 89 грн. (а.с. 20-25 т.1).
Враховуючи встановлені обставини та вимоги ст.ст. 440, 450 ЦК України ( в редакції 1963р.) з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 2119, 89 грн.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають зазначеним обставинам справи та вимогам закону, то його рішення в цій частині на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Що стосується рішення суду в частині відмови про стягнення моральної шкоди, то підстави для його скасування в цій частині не встановлені. Твердження позивачки про неправильність рішення в цій частині безпідставні, оскільки учасником ДТП вона не була та не надала доказів щодо спричинення їй моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 7 лютого 2006р. в частині відмови ОСОБА_1 у відшкодуванні матеріальної шкоди скасувати, позов в цій частині задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2119, 89 грн., повернення державного мита 51,00 грн., витрати за експертизу 141,96 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий підпис
Судді підписи
З оригіналом згідно: Доповідач В.В. Рудь