КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-42020/08 Головуючий у 1-й інстанції: Бабкіна В.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
У Х В А Л А
Іменем України
"11" грудня 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Мамчура Я.С., Горбань Т.І.,
при секретарі Коваленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 11.11.2008 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Центр» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
28.08.2008 ТОВ «Ігросервіс-Центр» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про скасування рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000338235/3711 від 25.12.2007 на суму 1000 грн.
Постановою Господарського суду Київської області від 11.11.2008 вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Білоцерківська ОДПІ Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, працівниками податкового органу 03.12.2007 була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у залі гральних автоматів, розташованому за адресою: м. Сміла, вул. Тельмана, 4 , що є господарською одиницею філії TOB «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР», внаслідок якої складено акт перевірки № 018943 від 03.12.2007, відповідно до якого виявлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акта перевірки № 018943 від 03.12.2007, податковим органом прийнято спірне рішення № 000338235/3711 від 25.12.2007.
Спірне рішення оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації в Київській області, яке залишено без змін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки останнім порушень вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» допущено не було, враховуючи наступне.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає відповідальність у вигляді штрафних санкцій суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з пунктом 3 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
З матеріалів справи вбачається, що філія ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР», розташована по вул. Тельмана, 4 в м. Сміла, використовує РРО Samsung ER 350F-UA.01i (заводський номер ДІ00503673, фіскальний номер 2301009828, реєстраційне посвідчення № 2301009828 від 30.06.2006, видане Черкаською ОДПІ, постановлене на облік в Смілянській ОДПІ), через який проводяться операції з купівлі-продажу кредитів для гри на гральних автоматах.
Зазначений реєстратор розрахункових операцій, який в своїй діяльності використовує позивач включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування і термінів експлуатації, та згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» відповідає вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що застосування до позивача фінансових санкцій за непроведення розрахункових операцій через фіскальний блок безпосередньо грального автомата або ж через такий РРО, який забезпечував би друкування розрахункових документів по кожному гральному автомату, є таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Доводи апелянта, що оператором не було проведено розрахункову операцію через РРО та не видано відповідний розрахунковий документ на загальну суму 100 грн., спростовуються наявними в матеріалах справи копіями розрахункових документів (а. с. 18), та поясненнями свідка позивача – оператора-касира ОСОБА_2 про те, що всі зроблені ставки (послуги) були проведені через РРО.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно до вимог п. 4.3. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327, чергова залу гральних автоматів не мала право підписувати акт перевірки, оскільки вона не є посадовою особою і немає відповідних повноважень.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх доводів та заперечень, а отже не спростовано правомірності позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вирішила керуючись ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 11.11.2008 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий :
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2009.