КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-26590/08 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" листопада 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Костюк Л.О. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, ізолятора тимчасового утримання УАСМ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державного казначейства України про визнання дій ізолятора тимчасового утримання незаконними та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2350, 00 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
25 листопада 2004 року ОСОБА_2 звернувся в Шевченківський районний суд м. Києва з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, ізолятора тимчасового утримання УАСМ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державного казначейства України про визнання дій ізолятора тимчасового утримання незаконними та відшкодування моральної шкоди у розмірі 2350, 00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку звернення до суду відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Позивач вважає, що на протязі 2002-2003 років його утримувала в ІТТ з порушенням закону та його прав, також вказує на те, що його утримували в камерах, які не відповідають санітарно –гігієнічним нормам та принижують його людську гідність, тому просить визнати дії ізолятора тимчасового утримання незаконними та відшкодувати моральну шкоди у розмірі 2350, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2002 ОСОБА_2 був доставлений до ІТТ ГУ МВС України в місті Києві на підставі постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 28.05.2002, позивачу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В ІТТ ГУ МВС України в місті Києві позивач перебував до 25.10.2002, після чого був переведений до Київського СІЗО №13, при цьому з листопада 2002 по серпень 2003 року позивач неодноразово переводився Із СІЗО №13 до ІТТ ГУ УВС України в місті Києві для проведення слідчих дій. Тобто, позивач був обізнаний про порушення, на його думку, прав, свобод та інтересів на протязі 2002-2003 року, а звернувся з позовом до суду лише 25 листопада 2004 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як встановлено судом першої інстанції, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду. Поважність причин пропущення строку позивачем не наведено і судом не встановлено.
Таким чином, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про визнання дій відповідачів щодо утримання в нелюдських умовах протягом 150 діб незаконними та відшкодування моральної шкоди розмірі 23500.00 грн. не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст. 100 КАСУ.
Доводи апелянта щодо того, що він звернувся до суду за захистом прав 05.11.2004 року з цивільним позовом відповідно до норм діючого на той час Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, яким передбачено, що строк позовної давності становить 3 роки, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 248 –5 Цивільного процесуального кодексу України, 1963 року, скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб можуть бути подані в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Отже, позивачем, навіть з врахуванням вказаного вище положення Закону, пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав.
З врахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2008 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 25 листопада 2009 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя Л.О. Костюк
Суддя А.М. Горяйнов