КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-39757/08 Головуючий у 1-й інстанції: Рафальський Й.Л.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"09" грудня 2009 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Маслія В.І. та Малиніна В.В.,
при секретарі судового засідання Григоренко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду міста Житомира від 31 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною, -
в с т а н о в и л а:
У липні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області (УПСЗН) про перерахунок недоплаченої щомісячної грошової допомоги.
Зазначала, що є матір’ю малолітньої дитини та фактично здійснює догляд за нею.
Посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, - просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього різницю між належною до сплати і сплаченою сумою грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 3261,09 грн. й судові витрати, а також зобов’язати УПСЗН у подальшому здійснювати виплати у повному обсязі згідно Закону.
Постановою Коростенського міськрайонного суду міста Житомира від 31 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Дії УПСЗН визнано неправомірними та з нього стягнуто 1788,25 грн. недоплаченої допомоги.
В апеляційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Зазначали, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України «Про Державний бюджет України». Норми, які вводяться цим законом, діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Також наголошували, що головним розпорядником коштів по виплаті державної допомоги до досягнення дитиною трирічного віку не доведено до УПСЗН кошторисні призначення для виплати за позовними заявами, тому і зареєстровані в органах казначейства фінансові зобов’язання на ці цілі відсутні .
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є матір’ю малолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Це підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 09 лютого 2006 року, і ніким не заперечується.
Встановлено, що ОСОБА_3 є дитиною, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Допомога по догляду за дитиною виплачувалась позивачу УПСЗН. Зокрема, ОСОБА_2 отримувала у 2007 році цю допомогу у такому розмірі: у квітні - 258,06 грн.; з травня по серпень – по 258,06; у вересні – 268,90 грн.; у жовтні – 272,26 грн.; у листопаді – 280,10 грн.; у грудні – 288,19 грн.
Вказані розміри допомоги зумовлені обмеженнями, встановленими Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Позивач є особою, застрахованою у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а тому за правилами частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням відповідно до цього Закону.
Стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За правилами абзацу третього пункту десятого частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, незалежно від факту роботи.
Згідно пункту сьомого статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», встановлено, що дію статей 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» зупинено на 2007 рік. Крім того, відповідно приписів частини другої статті 56 цього ж Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення частини другої статті 56 та пункту сьомого статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнані неконституційними.
Згідно з правилами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, ОСОБА_2 у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року належало здійснити виплати щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з урахуванням абзацу третього пункту десятого частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. (У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань).
Отже, висновок суду першої інстанції є правильним по суті.
Проте апеляційний суд не погоджується із здійсненим розрахунком суми допомоги, яка підлягає стягненню, до того ж суд не визначив період задоволення позовних вимог. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині, визначити початком періоду задоволення позовних вимог 09 липня 2007 року, а останнім днем – 31 грудня 2007 року. Крім того, відповідно статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» розрахунковою величиною допомоги по досягненню дитиною трирічного віку є саме прожитковий мінімум, а не прожитковий мінімум для дітей віком до шести років.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – змінити.
Відповідно до статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань. Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області залишити без задоволення.
Постанову Коростенського міськрайонного суду міста Житомира від 31 жовтня 2008 року змінити.
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області протиправними.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» з розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого абзацом першим частини першої статті 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: