Дата документу 11.09.2018

Справа № 501/2161/16-ц

2/501/103/18

                        РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року                                               м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого-судді – Смирнова В.В.,

при секретарі - Крамському Д.О.,

справа № 501/2161/16-ц.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в місті Чорноморськ Одеської області цивільну справу:

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

третя особа: ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання кредитного договору, договору іпотеки та поруки недійсними

за участю сторін:

представника позивача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до  ПАТ «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання кредитного договору, договору іпотеки та поруки недійсними.

Посилається в позові на те, що 04 вересня 2007 року між ним ОСОБА_5М.(який змінив прізвище на ОСОБА_1) та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений Кредитний договір №11208608000, за умовами якого банк надав йому кредит у сумі 127 500,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,5% строком на 252 місяці.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору 04 вересня 2007 року між ним та банком був укладений Договір іпотеки. Предметом іпотеки за укладеним договором є квартира № 3в будинку № 35-Б по вул. Леніна (проспект Миру) у місті Іллічівськ (Чорноморськ), яка належить йому на праві власності. Від 04 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2був укладений Договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком солідарно з ним за виконання зобов’язань за умовами Кредитного договору.

Позивач зазначає, що банк не надав йому, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовної сукупної вартості кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору.

На думку позивача, всі здійснені платежі по кредитному договору, перевищує суму наданого йому кредиту майже у два рази.

Крім цього, п.1.3.2 Кредитного договору передбачено плату за управління кредитом, але графік погашення кредиту банком йому не надавався, а тому незрозуміло, які саме суми та на які рахунки зараховувалися грошові кошти.

Виходячи з цього, вважає, що умови Кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що призвели до істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків та погіршення становища споживача, а тому просить визнати його недійсним.  

Виходячи з цього, просить визнати недійсними і Договір поруки та Договір іпотеки, як похідні від Кредитного договору.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Третя особа до судового засідання не з'явилася про дату, місце та час повідомлялася належним чином.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що 04 вересня 2007 року між ним ОСОБА_5М.(чкий змінив прізвище на ОСОБА_1) та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений Кредитний договір №11208608000, за умовами якого банк надав йому кредит у сумі 127 500,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,5% строком на 252 місяців (а.с. 7-13).

Для забезпечення виконання умов кредитного договору 04 вересня 2007 року між ОСОБА_5 та банком був укладений Договір іпотеки. Предметом іпотеки за укладеним договором є квартира № 3в будинку № 35-Б по вул. Леніна (проспект Миру) у місті Іллічівськ (Чорноморськ), яка належить ОСОБА_5 на праві власності (а.с. 18-21).

Від 04 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2був укладений Договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2взяла на себе зобов'язання відповідати перед банком солідарно з ним за виконання зобов’язань за умовами Кредитного договору (а.с. 17).

Відповідно скопії свідоцтва про зміну імені від 22 січня 2014 року ОСОБА_5 змінив прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 22).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони повинні усвідомлювати, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто сторони, які укладають правочин, повинні насправді прагнути досягнення саме того правового результату, який завжди виникає при укладенні правочину такого виду.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами ч.5 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

В ч.ч.1, 2 ст.18 Закону зазначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

З укладеного між сторонами Кредитного договору вбачається, що його кожний аркуш засвідчений підписом позивача, тобто він при його укладенні ознайомилася з усіма істотними та іншими умовами договору.

У Кредитному договорі, укладеному між сторонами, зазначена мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Укладений кредитний договір був спрямований на реальне настання наслідків, що були ним обумовлені, тобто банк надав, а ОСОБА_5 взяв кредит та зобов'язався повернути його банку відповідно до умов Кредитного договору.

За встановлених обставин не вбачається порушення прав саме позичальника за договором щодо ненадання їй банком повної інформації по умовах даного кредиту.

Виходячи з цих обставин суд вважає безпідставними вимоги позивача в частині визнання недійсним Кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню.

Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, висновок суду про відсутність підстав для визнання недійсним Кредитного договору, відсутні і підстави для визнання недійсними і Договору іпотеки та Договору поруки.

З цих підстав, керуючись статтями 3-5, 7, 10, 13, 19, 258, 264-265, 352 Цивільно процесуального кодексу, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено та підписано 11 вересня 2018 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області                                                                             ОСОБА_6