Справа № 761/36379/14-ц

Провадження № 2/761/1778/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (далі - Позивач), в особі свого представника, 21 липня 2014 року звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про повернення безпідставно набутого майна.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.09.2014, ухваленим заочно, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва було задоволено та стягнуто із Відповідача грошові кошти у розмірі 839,10 грн. та судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2014, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2014 було скасовано, справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ". За період з 01.05.2012 по 31.05.2012 виникла переплата пенсії у сумі 839,10 грн. у зв'язку з автоматизованою помилкою. Відповідача листом було повідомлено про виникнення переплати пенсії, однак з її боку ніяких пояснень з цього приводу не надходило. Враховуючи те, що безпідставно набуте майно у вигляді пенсій передбачає повернення, позивач просить суд стягнути з Відповідача шкоду, завдану Позивачеві в сумі 839,10 грн.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечила з приводу задоволення позовних вимог, просила відмовити в повному обсязі, вважаючи позовні вимоги безпідставними.

Вислухавши пояснення представника Позивача, Відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

За правилами ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що Відповідач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За період з 01.05.2012 по 31.05.2012 виникла переплата пенсії в сумі 839,10 грн. у зв'язку з автоматизованою помилкою, про що, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачу був надісланий претензійний лист від 10.06.2014 із вимогою добровільної сплати суми переплати пенсії у розмірі 839,10 грн. (а.с. 4).

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частина перша якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15.05.2003.

Разом з тим, відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Суд критично ставиться до листа Головного управлінням Пенсійного фонду України від 31.05.2012 №713, відповідно до якого ГУ ПФУ просить вирішити на комісії по призначенні пенсій питання про погашення переплати пенсії в сумі 839,10 грн. з отримувача пенсії ОСОБА_1 з причин перерахування за програмною помилкою, оскільки він не підтверджує обставин, на які посилається Позивач як на підставу своїх вимог та не відповідає вимогам належності доказів (а.с. 3).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно з п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Позивачем у встановленому законом порядку не доведено автоматизовану (програмну) помилку, внаслідок якої виникла переплата пенсії Відповідачу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13, де Верховний Суд України зробив висновок, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини 1 ст. 1215 ЦК (зокрема, пенсія), за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Таким чином, оскільки сумлінність поведінки одержувача коштів ОСОБА_1 презюмуються, та у зв'язку з тим, що Позивачем не доведено, що перерахування пенсії сталося з причин, пов'язаних з автоматизованою помилкою, підстав для задоволення позову про стягнення з Відповідача переплаченої пенсії в розмірі 839,10 грн. суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, на підставі статті 1215 Цивільного кодексу України, статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 64, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна - в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :