КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-36412/08 Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.М.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
У Х В А Л А
Іменем України
"12" листопада 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.
при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ м. Житомира з вимогою визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2007 року за №0005871702/0, податкове повідомлення-рішення від 27.09.2007 року за №0005861702/0 та рішення від 7.09.2007 року за №0005881702/0 про застосування штрафних санкцій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішенння №0005861702/0 від 27.09.2007р. та рішення від 27.09.2007 року за №0005881702/0 про застосування штрафних санкцій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року – без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 05.09.2007 року за №1328/17-1 працівниками ДПІ у м. Житомирі було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.03.2007 рік.
На підставі акта перевірки ДПІ у м. Житомирі прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2007 року №0005861702/0 про визначення ПП ОСОБА_2 податкового зобов’язання по податку доходів фізичних осіб в розмірі 105425,98 грн.; податкове повідомлення-рішення від 27.09.2007 року №0005881702/0 про застосування штрафних /фінансових/ санкцій в сумі 778,48 грн. за непридбання торгового патенту та податкове повідомлення-рішення від 27.09.2007 року №0005871702/0 про застосування штрафних /фінансових/ санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 4-й квартал 2005 року.
Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» чинного на період спірних правовідносин, оподаткованим доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом /виручки у грошовій та натуральній формі/ і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Цією ж статтею встановлено, що до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва /обігу/ або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Наказом від 21.04.1993 року №12 ДПА України затверджено Інструкцію «Про прибутковий податок з громадян». Відповідно до ч.3.4 п.13 Інструкції загальним оподаткованим доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом /виручкою у грошовій та натуральній формі/ і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу.
Згідно з додатком №7 до цієї Інструкції, що регламентує порядок формування валових витрат виробництва /обігу/, що включаються з валового доходу платників податку-фізичних осіб, фізична особа-платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов’язку вести бухгалтерський облік, тому формує витрати за переліком ст. 5 «Валові витрати» і відповідно до ст. 8 «Амортизація» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з деякими особливостями.
До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
Відповідно до реєстраційної картки підприємця та реєстраційних податкових документів фізичної особи, підприємець ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність у сфері торгівлі вживаними автотранспортними засобами.
Витрати в сумі 827 878,56 грн. пов’язані з придбанням вживаних автотранспортних засобів для подальшого їх продажу з метою отримання прибутку відображені в податковому обліку приватного підприємця та відповідають його виду діяльності.
Вказана сума витрат відображена в податковому обліку приватного підприємця в звітному податковому періоді, в якому відбувся продаж придбаних автотранспортних засобів за ціною, вищою від ціни придбання.
Таким чином, господарська операція з придбання та подальшого продажу вживаних автотранспортних засобів є прибутковою, а валові витрати по їх придбанню відображені в одному податковому періоді з валовим доходом від їх подальшого продажу, що повністю відповідає приписам зазначених законодавчих норм.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про заниження підприємством оподаткованого доходу на загальну суму 819384,73 грн. не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торгівельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або структурними /відокремленими/ підрозділами у пунктах продажу товарів. Підпунктом 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено вичерпний перелік пунктів продажу товарів.
Як вбачається з матеріалів справи підприємець ОСОБА_2 не здійснював торгівлю у вказаних пунктах продажу товарів. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 27.09.2007 року №0005881702/0 про застосування штрафних /фінансових/ санкцій в сумі 778,48 грн. за непридбання торгового патенту.
Щодо штрафної санкції визначеної ДПІ м. Житомира за неподання податкової декларації /розрахунку збору за бруднення навколишнього природного середовища/ у строк, визначений законодавством, то колегія суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що прийняте повідомлення-рішення є законним, а доводи позивача відносно того, що транспортні засоби реалізовувались як товар та жодним чином не використовувались для надання послуг, виконання робіт в цілях підприємницької діяльності суд вважає безпідставними, так як в період з 01.10.2005 року по 31.03.2006 року доставка транспортних засобів здійснювалась саме самоходом, а відповідно у навколишнє природне середовище здійснювалися викиди забруднюючих речовин. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із правомірністю рішення ДПІ м. Житомира.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року - залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлено 16 листопада 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.