КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-38236/08 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" грудня 2009 р.
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Кузьменко В. В.,
суддів Маслія В. І., Мельничука В. П.,
при секретарі Семенець Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в сумі 2200 грн. 00 коп.
Свої вимоги мотивував тим, що є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків на ЧАЕС та згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, проте зазначена допомога була виплачена в значно меншому розмірі.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2008 року позовні вимоги задоволені частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню з таких підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.
Колегією суддів встановлено, що позивач є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується відповідним посвідченням та згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу 4 ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Проте, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення у квітні 2007 року (а.с.8) у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача, а суд першої інстанції безпідставно поширив дію рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року на правовідносини, що вже відбулися.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення – задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2008 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 25 грудня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: В. І. Маслій
В. П. Мельничук
Повний текст постанови виготовлений 25 грудня 2009 року.