КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-37858/08 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
У Х В А Л А
Іменем України
"20" листопада 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.
суддів Мамчура Я.С., Горбань Т.І.,
при секретарі Коваленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.10.2008 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій неправомірними, скасування наказів та зобов’язання підготувати і передати на виконання документи на призначення пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
22.08.2008 ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом про визнання дій УМВС України в Черкаській області неправомірними, про скасування наказу УМВС України в Черкаській області № 79 о/с віл 19.02.2008 року про внесення зміни до пункту наказу УМВС від 22.01.2008 № 63 о/с в частині його звільнення, а також про зобов'язання УМВС України в Черкаській області підготувати його документи на призначення пенсії, передати їх в сектор забезпечення соціальних виплат ВФЗБО УМВС та призначити йому пенсію за вислугу років.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.10.2008 позов задоволено частково:
- визнано дії УМВС України в Черкаській області стосовно видачі наказу № 79 – о/с від 19 лютого 2008 року про внесення змін до пункту наказу УМВС від 22.01.2008 року № 63 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 за ст.ст. 62, 66, 67 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», затвердженого постановою КМ України УРСР від 29.07.1991 року № 114 неправомірними.
- скасовано наказ УМВС України в Черкаській області за № 79 о/с від 19.02.2008 року відносно ОСОБА_2;
- зобов’язано УМВС України в Черкаській області надати ГУ ПФ України в Черкаській області довідку про склад та розміри грошового забезпечення ОСОБА_2 для призначення пенсії за вислугу років.
- стягнуно з УМВС України в Черкаській області судові витрати у прибуток держави в сумі 3 гривні 40 копійок .
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, УМВС України в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_2 з 1981 року проходив службу в ОВС України, останнім часом на посаді старшого дізнавача відділу дізнання Соснівського РВ УМВС, має 26 років, 00 місяців, 22 дні вислуги та звання майор міліції.
23 жовтня 2007 року ОСОБА_2 подав рапорт про звільнення його зі служби за власним бажанням, але не дочекавшись розгляду рапорту по суті, звернувся до Придніпровського районного суду із відповідним позовом.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2007 зобов'язано УМВС України в Черкаській області звільнити ОСОБА_2 відповідно до поданого ним рапорту від 23.10.2007 (а. с. 8-9).
Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_2 (а. с. 4) та витягу з наказу УМВС від 22.01.2008 № 63 о/с позивача звільнено з ОВС України з 23.10.2007 у відставку за пунктом 65 «А» (за віком) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114 (а. с. 30).
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2007 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки (а. с. 10-11). На вирок суду апеляція не подавалась і він набрав законної сили 20.02.2008 (а. с. 22).
На підставі вироку суду від 21.12.2007 в наказ УМВС України в Черкаській області № 63 о/с від 22.01.2008 відповідачем внесені зміни наказом № 79 о/с від 19.02.2008 в частині звільнення позивача, згідно яких ОСОБА_2 було вже звільнено зі служби за ст. ст. 62, 66, 67 (за дискредитацію) Положення (а. с. 5).
В обґрунтування правомірності наказу № 79 о/с від 19.02.2008 апелянт зазначає, що УМВС було відомо, що протягом встановленого строку на апеляційне оскарження вироку суду апеляція від ОСОБА_2 не надходила і це давало підстави внести зміни до наказу про звільнення його зі служби за дискредитацію.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка передбачає, що пенсія особам, звільненим зі служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого службового становища, призначається на підставах, установлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому УМВС України в Черкаській області не може направити до ГУ ПФ України у Черкаській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_2 за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Як вже зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи (а. с. 4, 30) ОСОБА_2 було звільнено з ОВС України з 23.10.2007 у відставку за пунктом 65 «А» (за віком) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114. Отже, на час набрання вироком суду законної сили – 20.02.2008 (а. с. 22), ОСОБА_2 вже не проходив службу в ОВС.
Колегія суддів звертає увагу на те, що статтями 62, 66, 67 Положення «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114, на підставі яких був виданий спірний наказ УМВС України в Черкаській області № 79 о/с від 19.02.2008, не передбачено права чи обов’язку відповідача вносити зміни до наказів про звільнення бувших співробітників ОВС після їх виходу на пенсію.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Конституції України засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.
В свою чергу, як вбачається із вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2007 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, резолютивна частина цього вироку не містить зобов’язань щодо відповідача вносити зміни у будь-які накази прийняті в минулому стосовно ОСОБА_2, а лише встановлює обмеження щодо останнього на майбутнє. Втім, ці обмеження жодним чином не стосуються права ОСОБА_2 на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що видання наказу № 79 о/с від 19.02.2008 в частині звільнення позивача зі служби за ст. ст. 62, 66, 67 (за дискредитацію) Положення є порушенням вимог ч. 5 ст. 124 Конституції України щодо обов’язковості до виконання судових рішень на всій території України, оскільки постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.12.2007 зобов'язано УМВС України в Черкаській області звільнити ОСОБА_2 відповідно до поданого ним рапорту від 23.10.2007, а не згідно до ст. ст. 62, 66, 67 (за дискредитацію) Положення, що до того ж не суперечить вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 грудня 2007 року відносно ОСОБА_2
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності наказу УМВС України в Черкаській області за № 79 о/с від 19.02.2008 відносно ОСОБА_2, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області – залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.10.2008 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 25.11.2009.